Україні необхідно ліквідувати відставання в області створення роботизованих систем, для початку «роботизації» пропонується обрати найбільш сучасний зразок техніки – БТР-4Е.
В основу розвитку наземних роботизованих комплексів (НРК) важкого класу в провідних країнах світу покладено довготривале планування та високу інтенсивність науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (НДР та ДКР) як за кошти оборонного бюджету, так і за рахунок великих корпорацій.
Вже сьогодні на озброєні сухопутних військ та морської піхоти ЗС США є декілька тисяч НРК різних класів та функціонального призначення, основним з яких є розвідка та виконання інженерних задач. Останнім часом підпищилась роль багатофункціональних розвідувально-ударних (РУ) НРК та дистанційно керованих безекіпажних машин.
Розвиток НРК у РФ (за оцінками російських фахівців) відстає від Заходу, тому для зменшення відставання і РФ прийнято ряд нормативно-правових актів та цільових програм, суттєво підвищилось фінансування напряму досліджень та розробок НРК як за бюджетні кошти, так і за рахунок великих розробників військової та спеціальної техніки.
Створені спеціальні органи управління в системі міністерства оборони РФ. Дослідження ряду передових наукових установ Російської академії наук та інших відомств сконцентровані на вирішені проблем створення НРК. Це дозволило створити ряд НРК важкого класу та прийняти на озброєння НРК розмінування «Уран-6» та бойовий багатофункціональний НРК «Уран-9».
В Україні відсутні: системний підхід до створення НРК для родів військ ЗС України, державна політика щодо роботизованих систем і стратегія застосування НРК у бойових діях. Створені на волонтерських засадах макетні зразки НРК не відповідають сучасним потребам військ та умовам ведення бойових дій, що не дозволяє прийняти їх на озброєння.
Найбільш важливими бойовими задачами РУ НРК є:
- використання РУ НРК з ходу при штурмі об'єктів та позицій противника;
- використання РУ НРК для розвідки місця знаходження позицій та техніки противника;
- використання РУ НРК для знешкодження цілей з підготовлених позицій на зупинці;
- виконання окремих задач при взаємодії з маневреними засобами ближнього бою для знешкодження броньованих вогневих засобів противника;
- використання НРК для охорони блокпостів та інших важливих об'єктів.
У світовій практиці основними підходами до створення РУ НРК важкого класу є створення зразка шляхом «роботизації» екіпажних зразків та створення напівавтономних чи автоноиних НРК на спеціалізованих шасі.
Наприклад, важкий РУ НРК «Вихрь» (РФ) створений на основі базового шасі БМП-3 з бойовим модулем АБМ-БСМ-30, а у важкому РУ НРК «Black Knight» (США) використані базові компоненти БМП М2 «Bradley». Прототипи нових РУ НРК важкого класу підвищеної прохідності ARV-A-L (США) та РУ НРК «Уран-9» (РФ) створені на спеціалізованих шасі з «чистого листа».
Концептуальні відмінності створення РУ НРК важкого класу «Уран-9», «Вихрь» (РФ) та «Black Knight» (Англія, США) полягають у тому, що при створені зразків РУ НРК РФ розробники фоксувалися на можливостях безпечного подавлення противника ракетами з підготовлених позицій і проведення диверсійних операцій; протидії штурмовій авіації, бойовим гелікоптерам та безпілотним літальним апаратам над зоною проведення бойових дій.
При створені зразків РУ НРК західні розробники акцентували увагу на високому потенціалі виконання вузькопрофільних задач на мережецентричному театрі воєнних дій. Високий рівень бронезахисту та велика швидкість переміщення цих НРК дозволяють надавати вогневу підтримку військам, доставляти боєприпаси та виконувати функції евакуації без залучення екіпажних машин і, відповідно, без ризику для життя екіпажу.
Вибір базової моделі для створення РУ НРК важкого класу обумовлюється тим, що Україні необхідно лквідувати відставанняч в області створення роботизованих бойових систем від провідних країн світу. У зв'язку з чим для «роботизації» доцільно віддати перевагу розробленим в Україні новітнім сучасним зразкам бронетехніки з бойовим потенціалом, близьким до найкращих світових зразків НРК, наприклад БТР-4Е.
Для виконання завдань РУ НРК необхідно БТР-4Е додатково оснасти:
- топогеодезичною прив'язкою об'єктів на електронній 3D-карті місцевості;
- координатами вихідної позиції перед боєм;
- координатами місця прибуття (бойової позиції);
- спланованими основними і запасними маршрутами руху НРК до заданої позиції та маршрутами повернення
- номенклатурою цілей та бібліотекою їх образів.
Комплекс робіт зі створення вітчизняного РУ НРК доцільно виконувати в декілька етапів і ці етапи мають включати низку НДР І та ДКР на основі обраної базової моделі, в яких будуть відпрацьовані основні технічні рішення, від задач дистанційного керування до задач створення важких роботів зі штучним інтелектом.
У зв'язку з цим, перший етап полягає у «роботизації» вітчизняного БТР-4Е, за результатами якого модернізований зразок повинен бути дистанційно керованим і мати системи повернення на вихідну позицію в умовах радіоелектронних завад.
Подальший розвиток РУ НРУ важкого класу пов'язаний з необхідністю відкриття та проведення пов'язаних НДР та ДКР для забезпечення безшумної роботи НРК за рахунок електромеханічної трансмісії, а також використання штучного інтелекту для розпізнавання образів та автономної роботи НРК.
Читати також: Проходить випробування перший безпілотний «КрАЗ-Спартан»
Більше про роботизовані наземні комплекси на Ukrainian Military Pages »»
Використані джерела:
Збірник тез доповідей Міжнародної науково-технічної конференції «Перспективи розвитку озброєння та військової техніки Сухопутних військ» (Львів, 16-17 травня 2019 року), С. 11-12.