Відомо, що командна керованість, поруч з захищеністю, вогневою потужністю та показниками рухомості, відноситься до основних тактико-технічних характеристик бронетанкової техніки.
Під командною керованістю розуміють обмін інформацією між бойовими машинами підрозділу та силами управління з метою забезпечення злагоджених дій та ефективного використання озброєння в умовах бойових дій з противником.
Мета використання бронетанкового озброєння та військової техніки на полі бою полягає у вогневому ураженні та психоемоційному впливі на противника для ліквідації його здатності чинити опір на окремій, заздалегідь визначеній місцевості. При плануванні бойових завдань командири всіх рівнів вирішують питання використання таких форм та методів ведення бою, які забезпечують мінімальні втрати особового складу, а також озброєння та військової техніки від ворожого вогню.
Поєднання сил та засобів здійснюється таким чином, щоб забезпечити, з одного боку, необхідне та достатнє використання можливостей підрозділу з досягнення мети бою, а, з іншого боку, зменшити час перебування особового складу в стані стресу від відчуття імовірної загибелі або каліцтва від ворожого вогню.
Фактично, результативність дій механізованих та танкових підрозділів безпосередньо залежить від спроможностей з виявлення, ідентифікації та розпізнавання всіх сил і засобів збройної боротьби противника та застосування засобів вогневого ураження для того, щоб зламати волю противника чинити опір і як наслідок, оволодіння відповідними ділянками місцевості.
Такий стан речей погребує від командирів всіх рівнів враховувати та аналізувати значні обсяги інформації відносно дій своїх підрозділів, противника, місцевих жителів, враховувати сприятливі та негативні фактори природного середовища, прогнозувати подальший розвиток подій та завчасно вживати відповідних заходів щодо отримання переваги над противником.
Зрозуміло, що в ході бою більша частина інформації зазнає значних змін, потребує уточнення, як правило, має неповний зміст, а інколи має суперечливий характер.
У таких випадках наявність у командира достовірної інформації та можливість на її основі вносити корективи в управління підпорядкованими силами має першочергове значення і безпосередньо впливає на результат бою. В іншому, випадку командир вимушений діяти навмання, покладатися на власну інтуїцію, бойовий та життєвий досвід і, як наслідок, діяти в стані невизначеності та сильного стресу, особливо в умовах помилок в оцінці дій противника, втрати ініціативи, ділянок місцевості та завданні значних втрат як підлеглим, так і особовому складу в цілому.
За таких обставин, першочергового значення набуває подальший розвиток та вдосконалення автоматизованих систем управління бойовою роботою механізованих та танкових військ рівня взвод-рота та рота-батальйон.
Основними вимогами до цих систем є:
- швидкодія прийому-передачі та обробки інформації;
- безперервність та стійкість від впливу дії засобів РЕБ противника;
- повне охоплення і покриття зони відповідальності підрозділу;
- зручність користування;
- мінімізація помилок при введенні та отриманні інформації;
- захист від дії ІТР противника.
Побудова такої системи передбачає поєднання прицільно-оглядових комплексів бойових машин, систем керування вогнем, приводів наведення, стабілізації та управління озброєнням бойових машин, а також засобів зв’язку, навігаційних систем, цифрових карт місцевості і технічних засобів розвідки в єдину інформаційно-керуючу систему.
Така система дозволяє забезпечити дистанційне керування озброєнням бойових машин, концентрацію вогню декількох систем озброєння на цілях, що підлягають знищенню в першу чергу, автоматизоване внесення поправок за результатами стрільби, розрахувати оптимальні маршрути руху кожної бойової машини підрозділу з урахуванням задуму бою. особливостей місцевості, розвідки та моделювання дій противника.
У ДП «ХКБМ» триває робота з розробки окремих складових такої системи, а саме:
- створення дистанційно керованого бойового модуля БМ-7 «Парус» із бездротовим управлінням озброєнням навідником-оператором та командиром (спільно з КБ «Артем»);
- відпрацювання системи управління вогнем артилерії при створенні модернізованої системи залпового вогню БМ-21У «Верба/1»;
- рухомого пункту управління вогнем артилерії «Оболонь» (спільно з ЛДЗ «ЛОРТА»);
- також при об'єднанні комплексних динамічних тренажерів бойових машин у взводні тактичні групи та візуалізацією місцевості на основі програмного забезпечення стандартів НАТО.
Прогнозовано очікується, що за результатами випробувань окремих складових вищезазначеної системи доцільно виконати аванпроект зі створення сімейства бойових машин із системою дистанційного керування озброєнням, а в подальшому і рухом, із відпрацюванням сучасних технічних рішень зі створення гусеничних та колісних безекіпажних бойових броньованих машин. Така система дозволить вирішувати завдання танкових та механізованих підрозділів з управлінням бойовими машинами, без ризику для операторів бойових машин бути ураженими засобами противника.
Читати також: Концептуальні засади створення вітчизняних бойових роботизованих систем важкого класу для потреб ЗСУ
Використані джерела:
Тези доповіді «Напрями вдосконалення командної керованості зразків бронетанкового озброєння механізованих і танкових військ», публікується згідно зі збірником тез доповідей Міжнародної науково-технічної конференції «Перспективи розвитку озброєння та військової техніки Сухопутних військ» (Львів, 16-17 травня 2019 року), С. 6-7.
