Аналіз досвіду застосування ПТРК в АТО/ООС

А. Гварилюк, А. Абрамсон (ЦНДІ ОВТ ЗСУ), Р. Момот (НУОУ)
Аналіз досвіду застосування ПТРК в ООС

Перехід збройного конфлікту на сході України в сталу форму та особливості матеріально-технічного забезпечення потребують нових підходів до застосування військ в операції ОС.

Слід зазначити, що на озброєні Збройних Сил (ЗС) України ще знаходяться як переносні протитанкові ракетні комплекси (ПТРК) «Фагот», «Конкурс», так і рухому ПТРК 9П148 «Конкурс», 9П149 «Штурм-С» виробництва колишнього СРСР.

Ці комплекси морально і фізично застаріли, за досвідом військ лише 2/3 пусків їх ракет є результативними. Через специфіку бойових дій самохідні ПТРК широко не застосовувались, відомий лише один успішний випадок знищення танка російських окупаційних військ комплексом «Штурм-С» у 2015 році в районі Дебальцевого.

Вітчизняний ПТРК «Стугна-П» прийнятий на озброєння в 2011 році, а з початку агресії на Донбасі розпочав масово надходити у війська. Комплекс оснащений напівавтоматичною системою наведення за лазерним променем та має можливість дистанційного керування ракетою з використанням керування ракетою з використанням телевізійного каналу (до 75 м). За статистикою, 71% застосувань ПТРК «Стугна-П» виявився успішним.

Прийнятий на озброєння в 2017 році легкий ПТРК «Корсар», яким комплектуються переважно штурмові підрозділиЮ показав результативність на рівні 84%. За певний період в зоні ООС ПТРК були застосовані 54 рази, знищено дві одиниці легкоброньованої та чотири одиниці колісної техніки, 23 вогневих точки та сім бліндажів. Втрати противника у живій силі орієнтовно досягли 75 військовослужбовців. Вартість витрачених ракет – близько 21 млн грн. А співвідношення витрат до втрат противника складає 1:2.

Проте ефективному застосуванню ПТРК заважає насамперед їх технічна недосконалість, а саме: несхід ракет із транспортно-пускових контейнерів; зміна прикінцевих траєкторій та падіння ракет; падіння ракет після пуску.

Іншим фактором є слабка професійна підготовка операторів ПТРК, що призводить до неврахування можливості «уходу» цілі за укриття («в мертву зону»), помилок у прицілюванні, використання вартістних ракет для знищення другорядних цілей.

Основними шляхами усунення виявлених недоліків мають бути:

  • відкриття дослідницько-конструкторських робіт щодо модернізації існуючих та створення сучасних ПТРК;
  • введення до номенклатури ракет ПТРК осколково-фугасних та термобаричних бойових частин;
  • доукомплектування ПТРК «Стугна-П» та ЛПТРК «Корсар» тепловізійними прицілами;
  • введення до штату підрозділів ПТРК колісних (маневрених, легкоброньованих), малогабаритних, нешумних транспортних засобів;
  • укомплектування усіх загальновійськових бригад навчальними тренажерами вітчизняних ПТРК;
  • удосконалення кадрової політики щодо підготовки фахівців ПТРК.

З огляду на теперішню військо-економічну ситуацію слід не допускати подальшого старіння ракет ПТРК «Фагот» та максимально їх використовувати для ураження нетипових цілей – спостережних пунктів, довготривалих вогневих точок, бліндажів, автомобілів тощо.

Читати також:Бригади тероборони отримають ПТРК і 60-мм міномети

Реалізація викладених пропозицій потребує не тільки відповідних рішень військового керівництва держави, а й готовності підприємств оборонно-промислового комплексу України до реалізації перспективних та існуючих проектів подібного типу.



За матеріалами ХІ Міжнародної науково-технічної конференції «Перспективи розвитку озброєння та військової техніки Сухопутних військ» (Львів, 16-17 травня 2019 року). Фото: Дмитра Муравського.


Щоб мати можливість залишати коментарі перейдіть на веб-версію