У статті проводиться аналіз стану, тенденцій розвитку і впровадження цифрових засобів зв’язку в ЗСУ до агресії, на початку і в ході АТО та за останній період в зоні проведення ООС.
Метою статті є проведення аналізу тенденцій впровадження цифрових технологій і засобів зв’язку в Збройних Силах України для виокремлення основних напрямів їх застосування під час побудови сучасної системи управління військами. Наголос робиться на тому, що у ЗСУ система управління, зв’язку, розвідки та спостереження (C4ISR) створюватиметься відповідно до прийнятої в країнах НАТО мережецентричної концепції управління військами.
Вступ
Постановка проблеми. Рівень готовності Збройних Сил України до виконання завдань за призначенням безпосередньо залежить від наявності новітнього озброєння і військової техніки, але жодне озброєння і техніка не зможуть забезпечити ефективного виконання бойових задач без своєчасного, достовірного та безпечного управління військами і озброєнням.
Тому сучасні системи управління повинні мати високі бойову готовність, пропускну здатність, стійкість, мобільність, доступність, розвідувальну захищеність, керованість, а також забезпечувати виконання вимог щодо своєчасності, достовірності та безпеки інформаційного обміну.
Отже, аналіз можливостей цифрових засобів зв’язку, сучасних інформаційних технологій, які використовуються збройними силами передових країн світу, розгляд етапів застосування цих засобів, технологій та тенденцій їх впровадження в ЗС України дозволить виокремити основні, найбільш доцільні напрями їх подальшого впровадження під час побудови сучасної системи управління військами ЗС України.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Як свідчить досвід, провідні країни світу, з точки зору системи управління, розвиваються в напрямі створення багатофункціональної інформаційно-управляючої системи, яка інтегрує функції управління військами, зброєю, розвідкою, радіоелектронною боротьбою, а також зв'язку, навігації, орієнтування тощо [1-8].
На відміну від західних країн структура управління Збройних Сил України має характер жорсткої ієрархії, однак, “гібридна війна” на сході України відчутно змінила ставлення до управління частинами і підрозділами та використання сучасних засобів управління і зв’язку.
Так, на момент початку АТО на озброєнні в підрозділах Збройних Сил України перебували переважно аналогові комплекси та засоби зв’язку виробництва колишнього СРСР, які вже на той час технічно та морально застаріли.
Тому одним із важливих питань, що потребувало негайного вирішення, постало питання переведення системи зв’язку на цифрові канали і засоби зв’язку та створення якісної цифрової системи зв’язку, яка б забезпечувала потреби як Збройних Сил України, так і усіх силових структур держави у цілому [1-8].
Сьогодні система зв’язку і автоматизації управління Збройних Сил України має стійку тенденцію до всебічного розвитку та модернізації, переоснащення військ зв'язку новітніми високотехнологічними засобами зв'язку та переходу на сучасні цифрові технології із забезпеченням необхідної якості обслуговування [1–14].
Сучасні телекомунікаційні та інформаційні технології дозволяють створювати складні інформаційно-телекомунікаційні системи, складовими частинами яких є сучасні комплекси засобів зв’язку та автоматизації [1–3].
В рамках реалізації положень Стратегічного оборонного бюлетеня України [9] керівництвом ЗС України ведеться робота щодо створення ефективної системи оперативного управління, зв’язку, розвідки та спостереження (C4ISR), яка б відповідала стандартам НАТО, та забезпечення її інтеграції з Єдиною системою управління оборонними ресурсами (Defense resources management information system – DRMIS) [9].
У ЗС України C4ISR створюватиметься відповідно до прийнятої в країнах НАТО мережецентричної концепції управління військами в ході ведення бойових дій. Технологічно основою для реалізації даної системи стане єдина автоматизована система ЗС України, яка буде інтегрувати автоматизовані системи бойового управління, обчислювальну техніку, засоби зв’язку, радіоелектронної боротьби, розвідки, навігації та засоби вогневого ураження [1-9].
Все це, в свою чергу, вимагає ретельного вивчення можливостей сучасних цифрових технологій та засобів зв’язку для вибору найбільш оптимального варіанту побудови системи зв’язку як транспортної основи системи управління.
Формулювання мети статті. Виходячи з вищесказаного, метою статті є проведення аналізу тенденцій впровадження цифрових технологій і засобів зв’язку в Збройних Силах України для виокремлення основних напрямів їх застосування під час побудови сучасної системи управління військами.
Виклад основного матеріалу
Досвід початку проведення Антитерористичної операції (АТО) показав неспроможність застарілих аналогових засобів забезпечити стійке, безперервне та приховане управління військами.
Проблемним питанням виявилось і обмеження можливостей вітчизняної промисловості в цьому секторі виробництва. Протягом 2007–2009 років на озброєння в ЗС України були прийняті декілька десятків новітніх зразків техніки зв’язку та автоматизації, але серійне виробництво та масове постачання їх у війська так іне відбулося.
Досвід ведення бойових дій на сході нашої країни показав, що через вкрай низьке фінансування у попередні роки система зв’язку ЗС України була побудована на аналогових засобах, не сумісних з цифровою телекомунікаційною мережею, не відповідала потребам управління ЗС України, сучасні засобі зв’язку практично були відсутні, а наявні – істотно поступались за характеристиками закордонним аналогам [1–4].
Це вимагало вжиття невідкладних заходів щодо переоснащення на новітні цифрові засоби зв’язку всієї системи зв’язку й автоматизованого управління військами.
Протягом 2014 року дану проблему почали вирішувати за допомогою оснащення військових частин засобами зв’язку подвійного призначення, вартість яких у рази нижча за військові.
Досвід показав що, станом на кінець 2015 року в Сухопутних військах за рахунок державних закупівель, волонтерської допомоги активно використовувались засоби зв’язку іноземного, але, як правило, цивільного, виробництва: транкінгове обладнання Motorola, супутникові термінали Tooway, станції широкосмугового доступу фірм Ubiquiti, Microtik, комутатори і маршрутизатори фірм Cisco, Microtik, обладнання мережі “Укртелекому” тощо [1–5].
Це дозволило реалізувати першочергові завдання щодо забезпечення зв’язку [5]:
- створити цифрову польову систему захищеного зв’язку;
- розгорнути систему супутникового зв’язку;т
- розгорнути систему цифрового транкінгового зв’язку;
- розпочати переобладнання апаратних зв’язку виробництва СРСР на цифрові засоби зв’язку.
Застосування комплектів (станцій) супутникового зв'язку. Основою польової складової системи зв'язку ЗС України сьогодні залишається супутниковий зв'язок [1–5][15].
З причини відсутності в Україні власних супутників зв'язку, цю послугу орендують у оператора зв'язку ПрАТ “Датагруп”, з використанням їх терміналів супутникового зв'язку компанії Tooway (станцій супутникового зв'язку – ССЗ).
Застосування системи Tooway дозволяє забезпечити ефективні, захищені, інтерактивні лінії зв'язку високої якості за технологією Ethernet із сотнями і навіть із десятками тисяч віддалених пунктів. Віддалені термінали Tooway можуть забезпечувати двосторонній супутниковий зв'язок через мережу Інтернет.
Переносні (мобільні) вузли зв’язку (рис. 1) призначені для забезпечення зв’язком мобільних підрозділів у польових умовах та побудовані на базі універсального шасі, яке дозволяє конфігурувати вузол зв’язку залежно від технічних умов [15].
Застосування засобів транкінгового зв'язку. Широко використовуються комплекси ультракороткохвильового транкінгового зв'язку компанії “Motorola” [1–5][16], які характеризуються високою якістю і функціональними можливостями. Ефективність застосування цих засобів пов’язана, насамперед, з невеликими габаритами і стійкістю до перешкод, можливістю технічного маскування під час ведення радіообміну.
Система Mototrbo відповідає європейському стандарту DMR. В ній реалізована технологія TDMA, яка забезпечує високу ефективність використання радіочастотного ресурсу шляхом створення двох логічних розмовних каналів (два часових слоти) в межах одного фізичного каналу.
Основні функціональні можливості цифроаналогової системи радіозв’язку Mototrbo:
- блокування радіостанції (будь-яка радіостанція може бути дистанційно заблокована, наприклад, у разі крадіжки);
- телеметрія (передача телеметричних даних);
- телефонні виклики (напівдуплексні виклики абонентів телефонної мережі);
- сканування (сканування як цифрових, так і аналогових каналів);
- передача GPS координат (радіостанція має вбудований GPS-приймач, координати передаються по радіоканалу);
- програмування через радіоефір (віддалене програмування радіостанцій та ретрансляторів);
- оповіщення про виклик (індикація та тонове оповіщення про вихідний виклик);
- шифрування (може бути використаний один з видів шифрування: базовий, розширений чи AES);
- системні рішення (IP site connect, capacity plus, linked capacity plus, connect plus).
У подальшому, протягом 2015–2017 років у ЗСУ проводилось нарощування та удосконалення системи зв’язку й автоматизованого управління військами. З початком широкого застосування противником засобів і комплексів радіоелектронної боротьби виникла необхідність в оснащенні радіостанціями військового призначення фірм Harris, Aselsan, Elbit [1–5].
Засоби радіозв’язку фірми HARRIS. Крім УКХ радіостанцій, у т.ч. транкінгових, для зв'язку на далеких відстанях створено КХ радіомережі з використанням радіостанцій Harris [1–5]. Сьогодні у Збройних Силах України вже протягом багатьох років успішно проходить експлуатацію чимало радіостанцій Harris Falcon II та Falcon III, які зарекомендували себе як надійні та стабільні засоби зв’язку, сумісні між собою (рис. 2).
Перевагами використання цих радіостанцій є: забезпечення надійної роботи в радіонапрямку та в радіомережі як в телефонному режимі, так і в режимі передачі даних.
Радіостанції мають покращену систему шифрування, забезпечують надійний зв’язок в робочому (розширеному) діапазоні частот. Режим псевдовипадкової перебудови робочої частоти (ППРЧ) забезпечує надійний захист від радіоелектронної протидії противника.
Використання діапазону частот від 30 МГц до 512 МГц дозволяє інтегрувати в одну радіостанцію наступні можливості: одноканальне тактичне радіо, вузькосмуговий та широкосмуговий режим роботи, автоматичну ретрансляцію та маршрутизацію інформації (MANET), конвенціональне радіо стандартів Apko 25 або DMR та ін.
GPS система забезпечує визначення місцеположення та автоматичну передачу цієї інформації в межах роботи даних радіостанцій. Вони можуть використовуватися в переносному, мобільному (на автошасі) та стаціонарному варіантах [1–5][17].
Також, під час створення та переоснащення системи зв’язку ЗС України велику увагу необхідно приділити засобам зв’язку, які вже використовують провідні країни світу – радіостанціям з параметрами, що програмуються (SDR – Software-Defined Radio).
Принцип SDR технологій – поєднання можливостей комп’ютера і радіостанції. Пристрій з SDR використовуючи декілька рівнів програмного забезпечення для виконання різних задач, так як і комп’ютер, може, наприклад, виконувати обробку тексту, забезпечувати перегляд Інтернет-ресурсів, а також управляти базами даних залежно від вимог користувача [2][5][18].
SDR технологія дозволяє за допомогою програмного забезпечення встановлювати або змінювати робочі радіочастотні параметри: діапазон частот, тип модуляції, вихідну потужність. Також технологія передбачає адаптацію до спектра протоколів так, що в результаті можуть взаємодіяти різні моделі радіостанцій та мережі.
Ця технологія виконує свої задачі автоматично, не потребуючи вводу даних користувачем. Наприклад, станція самостійно може працювати як ретранслятор або приймати участь у створенні бездротових мереж передачі даних під час руху. Оператор, не втручаючись у налаштування, може використовувати станцію для зв’язку в будь-який момент [2][5][18].
Однією з переваг SDR є можливість отримання багатьох функцій і сервісів в одному компактному корпусі. Одна система може виконати роботу, для якої раніше вимагалося декілька радіостанцій.
Наприклад, данні про військовослужбовців, які мають SDR-радіостанцію і вбудовані системи глобального позиціонування (GPS), можуть транслюватись у мережі так, що всі кореспонденти мережі, або тільки командир, може знати, і навіть бачити на реальній карті місцевості (при підключенні планшету або комп’ютера), де вони знаходяться.
Така система може навіть контролювати життєво важливі параметри людини за допомогою спеціальних датчиків і виконувати інші, не менш важливі функції [2][5][18].
Строк служби військової радіостанції, як правило, дорівнює 15–20 рокам, а тому ще одна велика перевага SDR полягає у можливості оперативної її модернізації. Це подовжує життєвий цикл радіостанції, так як вона може бути пристосована до нових технологічних можливостей і сервісів просто через зміну програмного забезпечення.
Так, наприклад, радіостанція Harris RF-7800ММР забезпечує д ступ до АСУ через радіомережі з використанням режиму MTNW. Радіомережі MTNW самоорганізовані та децентралізовані і дозволяють забезпечити передачу потокових даних. В них можуть бути реалізовані сервіси доступу до стаціонарних серверів ІР-телефонії, до потокового відео, до VPN. Кожна радіостанція в мережі MTNW є точкою доступу до інших. На відстані декількох кілометрів дана радіостанція може замінити VSAT, але з можливістю маневрування та застосування направлених антен. Автомобільний підсилювач даної радіостанції (50 Вт) дозволяє збільшити дальність зв’язку [5][17].
Радіостанції Harris також підтримують телефонні виклики за протоколом SIP. За умови належного налаштування з них можна дзвонит іські та мобільні телефонні мережі.
Також керівництвом ЗС України прийнято рішення щодо використання радіостанцій Aselsan (Aselsan Elektronik Sanayi, Турция), які перекривають HF/VHF/UHF діапазони частот, виготовлені відповідно до вимог сухопутних, морських і військово-повітряних сил [2][5][19].
Архітектура SDR дозволяє даним радіостанціям легко адаптуватися під різні тактичні задачі, міняти частоти, модуляцію, застосовувати будь-які алгоритми шифрування, гарантувати підвищену живучість проти засобів придушення радіосигналу.
Це автомобільні радіостанції VRC-9661 (50 Вт), ранцеві радіостанції РRC-9661 (10 Вт), портативні РRC-9651 (5 Вт), персональні РRC5712 (0,125 Вт) та апаратура внутрішнього зв'язку і комутації (АВЗК) ICS-6680 (рис. 3) [2][5][19].
Особливості та основні тактико-технічні характеристики:
- діапазон частот – 2–30 МГц і 30–512 МГц;
- Ad-Hoc мережі;
- одночасна передача голосу і обмін даними в мережі;
- повний дуплекс;
- висока швидкість передачі даних (100 Кбіт в широкосмуговій мережі);
- 16–14 Кбіт/с пропускна здатність в режимі ППРЧ;
- низька ймовірність перехоплення та виявлення;
- тактичний Інтернет;
- потужність різних модифікацій.
На рис. 4 показані варіанти збільшення дальності зв’язку в режимі ACNR [5].
Застосування радіостанції в режимі NBNR (відноситься до класу MANET) дозволяє проводити одночасно декілька сеансів зв’язку (передачі даних) на одному фізичному каналі. В одній фізичній мережі може бути до шести логічних мереж. Наприклад можна планувати декілька взводних мереж в одній фізичній мережі роти [5][19].
Режим NBNR має функцію автоматичної ретрансляції, яка дозволяє двом кореспондентам зв’язатися між собою, використовуючи інші станції в якості ретрансляторів, якщо вони не можуть організувати канал між собою.
В режимі WBNR швидкість передачі даних зростає до 1 Мбіт/с (ППРЧ); швидкість ППРЧ – понад 1500 стрибків за секунду; організацію в мережі до 150 станцій; підтримка Ad Hoc та TDMA, динамічний розподіл канального ресурсу; до 10 стрибків (дев’яти ретрансляцій) для передачі даних та чотирьох стрибків для голосу в режимах як індивідуального, так і групового виклику.
Таким чином, мережі рівня бригади і вище можна будувати в режимі WBNR, а на нижчому рівні – в режимі NBNR (рис. 5). Варіант організації зв’язку між підрозділами та членами екіпажу за допомогою бездротового інтерфейсу АВЗК ICS-6680 наведено на рис. 6.
Склад цифрової системи внутрішнього зв’язку ASELSAN 6680-IP наведений на рис. 7 (макети створені та використовуються кафедрою радіозв’язку Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут в навчальному процесі).
Відповідними керівними документами допущені до експлуатації засоби зв’язку компанії Elbit: PNR-1000 (V), VRC-950, VRC-950HDR (рис. 8), АВЗК VIC-500 [5][20].
Персональна повнодуплексна SDR IP радіостанція PNR-1000 (V) призначена для забезпечення відкритого та прихованого радіозв'язку в УКХ діапазоні, одночасної передачі голосу та даних, організації конференцзв'язку з 6 одночасно розмовляючими абонентами, ретрансляції голосу, даних на 3 переприйомах, передавання сигналів позиціонування.
Автомобільна багаторежимна IP-радіостанція VRC-950HDR призначена для високошвидкісного передавання голосу та даних в УКХ діапазоні. Забезпечує ефективне кодування інформації, має удосконалений вокодер для високоякісного прийому голосового сигналу.
Апаратура внутрішнього зв’язку та комутації VIC-500 – інтегрована, програмована система цифрового зв’язку для передавання голосу та даних, що призначена для встановлення на гусеничних і колісних бойових машинах. Забезпечує внутрішній зв’язок між екіпажем та зовнішній радіозв'язок і передачу даних по підключених радіостанціях.
За показниками взаємосумісності, якості та ціни кращі результати показали серед радіостанцій КХ-діапазону – Harris; серед УКХ-діапазону – Aselsan [5]. Це все дозволило опанувати цифрові технології та об’єднати в короткі терміни достатньо велику кількість вузлів різного рангу в єдину мережу. Однак пошук різних варіантів побудови системи зв’язку досі триває [2][5].
Протягом 2017–2018 років у ЗС України було проведено ряд заходів щодо переоснащення польової (мобільної) компоненти автоматизованої системи управління, зв’язку, розвідки та спостереження, що відповідає стандартам НАТО.
Сьогодні в Сухопутних військах Збройних Сил України майже не залишилось пунктів управління підрозділів та військових частин, вузли зв'язку в яких використовують застарілі технології та аналогові засоби зв'язку.
Як первинну (транспортну) мережу передачі даних сьогодні використовують цифрові канали передачі даних, утворені за допомогою технології Ethernet з використанням проводових, волоконно-оптичних, супутникових ліній зв'язку.
Провайдерами надання телекомунікаційних послуг є ПрАТ “Укртелеком” (виділення ресурсу телекомунікаційної мережі загального призначення, послуга MPLS), ПрАТ “Датагруп” (послуга MPLS, надання супутникових каналів) тощо.
Радіорелейні станції. Радіорелейний зв’язок забезпечується для організації прив’язки вузлів зв’язку пунктів управління до опорної мережі зв’язку та для організації ліній прямого зв’язку між пунктами управління
Для цього використовують застарілі радіорелейні станції Р-409 (Р-419), на які встановлено цифрове обладнання, що дозволяє організувати передачу цифрових потоків інформації; цифрові радіорелейні станції Р-450; комплексні апаратні зв'язку; радіорелейні станції Р-414МУ.[2][5][21]
Радіорелейна станція прямої видимості сантиметрового діапазону Р-414МУ (рис. 9) призначена для передачі та прийому цифрової інформації на значні відстані шляхом побудови багатоінтервальних магістральних радіорелейних ліній [21].
Станція забезпечує протяжність напіввідкритого інтервалу лінії зв’язку не менше ніж 40 км в діапазоні частот (6,4÷7,1) ГГц при висоті підйому антени 30 м, і не менше ніж 30 км в діапазон частот (14,4÷15,4) ГГц при висоті підйому антени 20 м. Швидкість передачі цифрової інформації магістральної лінії зв’язку в діапазоні частот (6,4÷7,1) ГГц – не менше ніж 155 Мбіт/с. Швидкість передачі цифрової інформації радіорелейних ліній (відгалужень) в діапазоні частот (14,4÷15,4) ГГц – не менше ніж 34 Мбіт/с [21].
Цифрова радіорелейна станція Р-425С3 (рис. 10) призначена для побудови цифрових ліній зв’язку в оперативно-тактичній ланці управління протяжністю до 20 інтервалів зі швидкістю передавання інформації не менше 155 Мбіт/с у діапазоні (6,43…7,10) ГГц [21].
Для організації високошвидкісних каналів зв’язку в підрозділах ЗС України використовують широкодіапазонні радіорелейні станції ТОВ “Телекарт-Прилад” Р-402 (рис. 11).
Станція радіорелейна широкосмугова (СРШ) [22] призначена для забезпечення цифрового радіорелейного зв’язку в стаціонарних і польових системах зв’язку військового та цивільного призначення. СРШ дозволяє працювати на стаціонарних вузлах зв’язку, польових апаратних зв’язку та командно-штабних машинах (КШМ) різних рівнів.
СРШ дозволяє створювати радіоканали дальньої дії з пропускною здатністю до 300 Мбіт/с і дальністю до 35 кілометрів для одного інтервалу.
Цивільні широкодіапазонні станції також використовують для організації прив’язки вузлів зв’язку пунктів управління [2–5]. Такі станції дозволяють будувати бездротові лінії зв’язку за технологією WiFi та WiMax з підтримкою протоколів 802.1 ln, 802.1 lg, 802.1 lb. Вони забезпечують реальну швидкість передачі даних до 300 Мбіт/с. Бездротову точку застосовують для підключення до базової станції провайдера або побудови Wi-Fi мостів на відстань до 35 км. Пристрій швидко збирається без використання спеціальних інструментів.
Сьогодні продовжується експлуатація цифрової радіорелейної система Ubiquiti AirGrid M5 HP 27 (рис.12). яка являє собою пристрій для створення радіорелейного моста, що об’єднав в собі спрямовану антену і модуль WI-FІ [2–5].
Ця станція працює на частоті 5 ГГц, підтримує стандарти протоколів бездротового зв’язку 802.11 а / n і технологію Airmax. Пристрій ідеально підходить для створення Wi-Fi моста, також є можливість використовувати його і як клієнтський пристрій (при підключенні до базової станції) [2].
Тропосферний зв'язок. Під час організації зв’язку з вищими штабами для передачі цифрових сигналів Ethernet використовуються модернізовані тропосферні станції Р-423-1М, Р-412. В якості джерела сигналів SHDSL (стандарт G.921.2) тропосферної станції Р-412 використовується модем для передачі цифрових сигналів Ethernet по радіоканалу який утворюється за допомогою приймально-передавального обладнання станції.
А цивільних аналогів військовим радіостанціям тропосферного зв’язку не знайшлось. Тому нині в ЗС України майже немає засобів так званих nonLOS-комунікацій (non Line Of Sight – високочастотний зв’язок за межами прямої видимості, він же тропосфера) [2][4].
За останні роки на озброєння ЗС України надійшла система інтерком Harris RF-7800I – сучасна, гнучка, має модульну структуру, багатофункціональна цифрова система внутрішнього зв’язку для бронетехніки та інших транспортних засобів, в яку інтегруються автомобільні радіостанції Harris та засоби зв’язку інших виробників (рис. 13).
Інтерком дозволяє значно покращити координацію екіпажу бойової машини та підвищити її бойові можливості [5][23].
Система інтерком RF-7800I-CU100 забезпечує підтримку даних і Etherne підключенння, її ефективне розпізнавання мови і технології шумоподавлення забезпечують якісну передачу команд в зашумленій обстановці [23].
Система інтерком RF-7800ICU200 забезпечує внутрішній телефонний зв’язок, роботу абонентів у радіомережах, поєднання між собою радіомереж з підтримкою телефонії, інтеграцію з внутрішнім SIP-сервером та транкінгування на зовнішній IP-сервер, маршрутизацію IP-даних [23].
Вже існує досвід встановлення інтерком на КШМ Р-142, Р-145, 1В14, КШМ на базі БТР та МТЛБ. Існує позитивний досвід інтеграції в систему інтерком радіостанцій Motorola, проведено дослідження можливості під’єднання радіостанцій Aselsan. Система дозволяє прозору ретрансляцію між радіомережами, в яких працюють радіостанції різних виробників, а також здійснення телефонних викликів на ці радіостанції. Але, як показав досвід, без кваліфікованого персоналу Harris RF-7800I використовується не краще за танковий переговорний пристрій Р-124 [5].
Застосування новітнього високотехнологічного обладнання зв'язку дало змогу відмовитись від застарілих та малоефективних принципів організації і забезпечення зв'язку та перейти до організації надання в інтересах пунктів управління якісних інформаційно-телекомунікаційних сервісів: ІР-телефонія, відео- та аудіоконференція, швидкісна передача даних, криптографічний захист інформації, обмін електронними повідомленнями, тощо.
Отже, система зв’язку, яка зараз функціонує в районі виконання завдань підрозділів під час проведення операції Об'єднаних Сил та в Збройних Силах в цілому, кардинально відрізняється від тієї, що була на початку 2014 року. Вона забезпечує стійке управління військами і силами. Водночас не припиняється робота щодо подальшого розвитку та трансформації до повної сумісності зі стандартами НАТО.
Але, не зважаючи на використання так кількості сучасних засобів, сьогодні ще залишається необхідність у забезпечені ЗС України новітніми комплексними апаратними зв’язку, переносними вузлами зв’язку, мобільними супутниковими станціями, цифровими транкінговими системами, автономними комплексами організації відеозв’язку та відеоспостереження, захищеними каналами зв’язку та криптування IP-трафіку, мобільними радіомережами, в тому числі і з використанням систем DMR [1–5]
Таким чином, перспективним є розвиток системи зв’язку й автоматизованого управління військами у напрямі створення єдиного інформаційного простору C4ISR, що дозволить збільшити бойовий потенціал за рахунок автоматизації управління військами та зброєю, а також запровадити єдину автоматизовану систему управління – програмну платформу, сумісну зі стандартами НАТО.
Висновки
Аналіз показав, що до початку АТО на озброєнні ЗС України знаходились застарілі аналогові засоби зв’язку. Вітчизняні цифрові засоби зв’язку у військах практично були відсутні і не відповідали сучасним вимогам.
З початком проведення АТО почали поступово впроваджуватись цифрові засоби зв’язку переважно цивільного виробництва. Починаючи з 2015 року у підрозділи ЗС України вже поступають цифрові військові засоби зв’язку іноземного виробництва, які побудовані за сучасними технологіями, а також відбувається переобладнання апаратних зв’язку та КШМ засобами зв’язку та комутації, які створені вітчизняними підприємствами.
Отриманий досвід показує, що системи управління і зв’язку ЗС України, як і провідних країн світу, розвиватимуться шляхом створення єдиного інформаційно-телекомунікаційного середовища, із впровадженням сучасних інформаційно-телекомунікаційних технологій, комплексів і систем зв’язку спеціального призначення, що забезпечить обмін інформацією між органами й пунктами управління всіх ланок.
Аналіз показав, що сьогодні у Збройних Силах України відбувається поступове переоснащення підрозділів на цифрові засоби зв’язку і автоматизації, що дозволяє надавати в інтересах пунктів управління різнорідні якісні інформаційно-телекомунікаційні сервіси.
Це дозволило особовому складу опанувати сучасні цифрові технології та об’єднати в короткі терміни достатньо велику кількість вузлів різного рангу в єдину мережу. Таким чином, сьогодні вже активно застосовуються сучасні методи та технології. Але, як показує досвід, досі триває пошук різних варіантів побудови системи зв’язку в цілому, а також сьогодні існує нестача військових висококваліфікованих фахівців в галузі зв’язку та телекомунікацій.
Забезпечення ефективного управління підрозділами Збройних Сил України доцільно організовувати за допомогою комплексного підходу – розробці сучасних засобів зв’язку та комутації вітчизняного виробництва, а також застосування передових технологій і засобів телекомунікації провідних країн світу. Це, в свою чергу, в подальшому дасть можливість впровадити в ЗС України концепцію ведення бойових дій в єдиному інформаційному просторі.
Список літератури
[1]. Лаврут О.О. Перспективи розвитку автоматизованих систем управління тактичної ланки управління Сухопутних військ Збройних Сил України / О.О. Лаврут, О.К. Климович, Т.В. Лаврут // Системи обробки інформації. – Х.: ХУПС, 2014. – Вип. 5 (121). – С. 116-120.
[2]. Стан та перспективи застосування сучасних технологій та засобів радіозв’язку в Збройних Силах України. / О.О. Лаврут, О.К. Климович, М.Л. Тарасюк, О.Л. Антонюк // Системи озброєння та військова техніка. – 2017. – № 1 (49). – С. 42-49.
[3]. Климович О.К. Застосування сучасних систем і комплексів зв’язку та автоматизації для потреб Збройних Сил України під час проведення антитерористичної операції / О.К. Климович // Збірник наукових праць Харківського університету Повітряних Сил. – Х.: ХУПС, 2015. – Вип. 2 (43).– С. 23-28.
[4]. Офіційний сайт Військового інституту телекомунцій та інформатизації імені Героїв Крут [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.viti.edu.ua/newspaper.
[5]. Коммуникации и сети. Телеком: специальный выпуск “Военная связь. Технологии, решения, проекты”. – Киев, сентябрь 2016 г. – 140 с.
[6]. Бовда Є.М. Концептуальні основи синтезу автоматизованої системи управління зв’язком військового призначення/ Є.М. Бовда, Ю.А. Плуговий, В.А. Рома ВІТІ. – К.: ВІТІ, 2016. – Вип. 1. – С. 6-18.
[7]. Основні інноваційні напрямки розвитку системи зв’язку Збройних Сил України / Л.О. Бондаренко, О.Б. Плугова, І.В. Цимбал, Ю.О. Черниш // Збірник наукових праць ВІТІ. – К.: ВІТІ, 2016. – Вип. 1. – С. 19-24.
[8]. Лаврут О.О. Метод управління потоками інформації у фрагменті мобільного компоненту перспективної системи зв’яз ук в надзвичайних ситуаціях, що змінюються / О.О. Лаврут // Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України: науково-технічний журнал. – 2012. – № 1 (7). – С. 94-101.
[9]. Указ Президента України №240/2016 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 травня 2016 р ко у “Про Стратегічний оборонний бюлетень України” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/documents/2402016-20137.
[10]. An Experience in Determining a Cost Versus Quality of Service Characteristic in Order to Define Optimal Investment Level .O. C / I yrillo, M.A. Pelegrini, G. Quiroga, C.F.M. Almeida, C.M.V. Tahan, M.R. Gouvea // 24th International Conference & Exhibition on Electricity Distribution (CIRED), CIRED – Open Access Proceedings Journal. – 2017. – Volume 2017. – Issue 1. – P. 500-503. https://doi.org/10.1049/oap-cired.2017.1241.
[11]. Service Quality Assurance in the IP Networks for Smart Grids / P. Ceferin, Z. Toroš, R. Ðukić, I. Štih, B. Zupan // 24th Intern o ati nal Conference & Exhibition on Electricity Distribution (CIRED), CIRED – Open Access Proceedings Journal. – 2017. – Volume 2017. – Issue 1. – P. 1459-1462. https://doi.org/10.1049/oap-cired.2017.1170.
[12]. Traffic Management for Mobile Broadband Networks / D. Soldani, S.K. Das, M. Hassan, J.A. Hassan, G.D. Mandyam // IEEE Journals & Magazines. – 2011. – Volume 49. – Issue 10. – Р. 98-100. https://doi.org/10.1109/MCOM.2011.6035822.
[13]. Open Network Quality of Service and Bandwidth Control: Use Cases, Technical Architecture, and Business Models / J.A. Brunetti, K. Chakrabarti, A. M. Ionescu-Graff, R. Nagarajan, D. Sun // Bell Labs Technical Journal. – 2011. – Volume 16. – Issue 2. – Р. 133-152. https://doi.org/10.1002/bltj.20507.
[14]. 2016. – Volume 63. – No. 1. – Р. 27-44. https://doi.org/10.1007/s11235-015-9969-9.
[15]. Офіційний сайт Datagroup [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.datagroup.ua.
[16]. Офіційний сайт Motorola [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.motorola.com/us/home.
[17]. Офіційний сайт Harris [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.harris.com/product-line/harris-falconradios.
[18]. Всё про радиостанции с программируемыми параметрами (SDR) // Коммуникации и сети. Телеком: специальный выпуск “Военная связь. Технологии, решения, проекты. – Киев, 2015. – №1 [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://hi-tech.ua/article/vsyo-pro-radiostantsii-s-programmiruemyimi-parametrami-sdr.
[19]. Офіційний сайт Aselsan [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.aselsan.com.tr.
[20]. Офіційний сайт Elbitsystems [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://elbitsystems.com.
[21]Основні тенденції та перспективи розвитку військового радіорелейного зв’язку [Електронний ресурс] / О.І. Кушнір, К.С. Васюта, С.В. Озеров, А.В. Литвин, А.В. Северілов // Ukrainian Military Pages. – Режим доступу: http://www.ukrmilitary.com/2017/10/RRZ.html.
[22]Офіційний сайт Telecard [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://telecard.odessa.ua/ru/produktsiya/dlyasilovykh-struktur/novaya-i-vnov-razrabatyvaemaya/stantsiya-radiorelejnaya-shirokopolosnaya.
[23]Офіційний сайт Harris Intercom System [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.harris.com/solution/harris-rf-intercom-networking-system.
УДК 621.396
Відомості про авторів:
Лаврут Олександр Олександрович
кандидат технічних наук доцент
професор кафедри Національної академії сухопутних
військ ім. гетьмана П. Сагайдачного, Львів, Україна
https://orcid.org/0000-0002-4909-6723
Лаврут Тетяна Валеріївна
кандидат географічних наук доцент
старший науковий співробітник НАСВ, Львів, Україна
https://orcid.org/0000-0002-1552-9930
Климович Олег Костянтинович
кандидат технічних наук
старший науковий співробітник
докторант
Національної академії сухопутних
військ ім. гетьмана П. Сагайдачного, Львів, Україна
https://orcid.org/0000-0003-3863-4984
Здоренко Юрій Миколайович
кандидат технічних наук
доцент кафедри Військового інституту
телекомунікацій та інформатизації,
Київ, Україна
https://orcid.org/0000-0002-5649-771X
Використані джерела:
Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, 2019, 1 (34) ISSN: 2223-456X
