Багатоствольні артилерійські системи малого калібру, з обертовим блоком стволів, використовуються вже давно та у всіх трьох стихіях – «на землі, у небі та на морі».
Однак у перших двох головні переваги «гатлінги» реалізувати не можуть – ні бойова машина піхоти, ні гелікоптер, не візьмуть ні значний боєзапас, ні потужний електропривод, ні РЛС управління. Наочно це можна побачити на корабельній зенітці Phalanx CIWS (Close-In Weapon System – система зброї ближнього бою), прийнятої на озброєння ВМФ США у 1980 році.
Призначена для боротьби зі швидкісними малорозмірними цілями (перш за все крилатими ракетами), «Фаланга» важить більше п'яти тонн і здатна «випльовувати» у ворога 3000-4500 снарядів на хвилину. За схожість з відомим персонажем «Зоряних війн» її прозвали R2D2.
Система зброї ближнього бою Mark 15 Phalanx CIWS складається з артилерійської установки, двох РЛС (пошуку й супроводу) та пульту керування.
20-мм авіаційна гармата M61 Vulcan має шість оборотних стволів, що охолоджуються водою. У барбеті гармати розташовані передатчик РЛС, блок живлення, трансформатор та гідравліка гармати. У задній частині барбета знаходяться механізми горизонтального і вертикального наведення, блок керування, генератор сигналів та механізми наведення радіолокаційних станцій.
РЛС пошуку й супроводу працюють на один імпульсний передатчик. РЛС супроводу забезпечує автоматичний захват цілі й відкриття вогню. РЛС пошуку визначає дальність, швидкість та ймовірний курс цілі. Дані передаються в комп'ютер артилерійської системи, після того як ЕВМ ідентифікує ціль система супроводу супроводжує ціль допоки комп'ютер не визначить оптимальні параметри для ураження з найбільшою ймовірністю. Далі система або автоматично відкриває вогонь, або рекомендує оператору. При стрільбі РЛС супроводу відстежує точність ураження цілі.
Корпус башти має не велику товщину і призначений переважно для захисту механізмів установки від атмосферних опадів та морських хвиль.
Читайте Ukrainian Military Pages у Telegram, Twitter та Facebook
