На особливу увагу заслуговує організація підготовки офіцерів та сержантів сухопутних військ США за програмою рейнджерів.
Так, з початком Корейської війни було утворене навчальне командування рейнджерів. 10 жовтня 1951 року навчальне командування було реорганізоване у відділ рейнджерів, який був структурним підрозділом піхотної школи в Форт Беннінг (штат Джорджія), де була організована підготовка за спеціальною програмою.
Лише випускники цієї школи отримували право носити на лівому рукаві напівкруглу нашивку чорного кольору з жовтим написом «RANGER».
Мета програми «Рейнджерс» полягала в підготовці загартованих і компетентних командирів ланки взвод-рота, впевнених в тому, що повівши в бій своїх солдатів, вони здатні подолати будь-які перешкоди і виконати бойове завдання. Воно повинні вміти змусити своїх солдатів діяти тактично грамотно за будь-якої обстановки.
З 1952 року основні зусилля в підготовці змістилися з ротногрупового рівні до індивідуального. Подальше впровадження рейнджерського досвіду планувалося через сержантів і офіцерів, які пройшли курс підготовки, у їх підрозділи і в армію в цілому, передачу ними отриманих навичок під час подальшої бойової підготовки.
Спочатку планувалось готувати близько 3000 рейнджерів на рік, з тим, щоб мати сержанта-рейнджера в кожному взводі і офіцера у кожній роті сухопутних військ. Але реально випускалося щорічно не більше 2000 рейнджерів, значна частина яких відсівалась.
При цьому добровольців для проходження курсу на ставало менше через особливу престижність нашивки рейнджера і її роль в подальшому службовому просуванні військовослужбовця. Той, кому вдалося пройти курс підготовки до кінця, знав, що якщо буде потрібно, у нього достатньо навичок, щоб зі своїм особовим складом виконати поставлене завдання і вивести їх з бою живими.
Спочатку в програму навчання курсантів входило патрулювання, організація і проведення засідки, рейдів, участь в повітряно-десантних операціях. Окрім спеціальних знань інавичок у командирів розвивалися лідерські якості та вміння діяти в нестандартній обстановці.
Особлива увага приділялася фізичним тренуванням. Гірська підготовка відпрацьовувалася під час піших переходів з Колорадо в Далонега (штат Джорджія). Навички дій у джунглях курсанти набували на авіабазі Іглін (штат Флорида).
Перший випуск школа зробила в березні 1952 року. У 1958 році відділ підготовки рейнджерів був реорганізований у навчальний батальйон і став включати в себе три навчальні роти. Перша рота спеціалізується на діях в джунглях Флориди, друга – займалася навчанням дій в горах і третя рота базувалася у Форті Беннінг.
Діям в пустелі почали навчати тільки в 1983 році в Форті Блісс, але у 1985 році цей курс був переведений у штаті Юта на навчальний полігон Дагуей Ірвінг Граундз.
У 1984 році сухопутні війська досліджували ідею обов'язкової підготовки офіцерів за програмою «Рейнджерс», але ідея була відкинута через те, що ідея обов'язковості зокрема, послаблювала мотивацію курсантів при проходженні курсу, а сама нашивка таким чином знецінювалася.
13 вересня 1991 року курс пустельної підготовки знову повернувся у Форт Блісс. Це повернення було пов'язане з тим, що пустеля штату Юта взимку мала вельми суворий клімат, який був не схожий на природне середовище Близького Сходу, де американці планували діяти.
5 серпня 1987 року навчальний батальйон рейнджерів був реорганізований у навчальну бригаду рейнджерів, у яку входили чотири навчальні батальйони з відповідними військовими базами їх розташування: 4-й батальйон – Форт Беннінг (поблизу міст Колумбус, Джорджія у штаті Джорджія і Алабама), 5-1 батальйон – Далонга (м. Далонега, штат Джорджія), 6-й батальйон – Інглін, 7-й батальйон – Форт Блісс (м. Ель-Пасо, штат Техас).
Таким чином, поряд з «зеленими беретами» і оперативним загоном «Дельта» збройних сил США, загони рейнджерів покликані вести бойові дій як в тилу ворога, так і на передовій, проводити розвідувально-діверсійну роботу, вести бої з партизанами, виконувати охоронні функції.
Всі рейнджери армії США входять в 75-й полк рейнджерів (Форт Беннінг, Джорджія), який є єдиним у своєму роді формуванням в американських збройних силах. Полк в своєму сучасному вигляді існує з 1986 року.
Будучи елітним підрозділом легкої піхоти, він багато в чому дублює функції інших підрозділв спецназу. 75-й полк рейнджерів може використовуватися на будь-яких ТВД і призначений в першу чергу для проведення рейдових операцій зі знищення або виведення з ладу засобів ядерного або хімічного нападу противника, його об'єктів управліня, зв'язку і тилу.
Головною відмінністю рейнджерів від інших видів спеціальних сил є методика їх дій і, відповідно, спрямованість бойової підготовки. Рейнджери, головним чином, не розвідувально-диверсійні підрозділи, а рейдові і штурмові. Їх девіз: «Rangers lead the the way» (Рейнджери прокладають шлях).
Використані джерела:
Збірник тез доповідей науково-практичної конференції «Застосування Сухопутних військ Збройних Сил України у конфліктах сучасності» 15 листопада 2018 р.
