Сьогодні, 21 червня, Верховна Рада у другому читанні та в цілому ухвалила внесений Президентом закон «Про національну безпеку України» (законопроект №8068 від 28.02.2018). Відповідне рішення підтримали 248 народних депутатів.
Законом визначаються та розмежовуються повноваження державних органів у сферах національної безпеки і оборони, визначається система командування, контролю та координації операцій сил безпеки та сил оборони, порядок оборонного планування та цивільного контролю.
Він замінить закони «Про основи національної безпеки України», «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави», «Про організацію оборонного планування», а також вносить зміни до ряду інших законів, серед яких закони «Про оборону України», «Про Збройні Сили України» та «Про Службу безпеки України».
Фундаментальними національними інтересами України визначені:
- державний суверенітет і територіальна цілісність, демократичний конституційний лад, недопущення втручання у внутрішні справи України;
- сталий розвиток національної економіки, громадянського суспільства і держави для забезпечення зростання рівня та якості життя населення;
- інтеграція України в європейський політичний, економічний, безпековий, правовий простір, набуття членства в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору, розвиток рівноправних взаємовигідних відносин з іншими державами.
Сектор безпеки і оборони України складається з чотирьох взаємопов'язаних складових: сили безпеки; сили оборони; оборонно-промисловий комплекс; громадяни та громадські об'єднання, які добровільно беруть участь у забезпеченні національної безпеки.
До складу сектору безпеки і оборони входять:
- Міністерство оборони України
- Збройні Сили України
- Державна спеціальна служба транспорту
- Міністерство внутрішніх справ України
- Національна гвардія України
- Національна поліція України
- Державна прикордонна служба України
- Державна міграційна служба України
- Державна служба України з надзвичайних ситуацій
- Служба безпеки України
- Управління державної охорони України
- Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України
- Апарат Ради національної безпеки і оборони України
- розвідувальні органи України
- центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику.
Встановлено, що обсяг видатків на фінансування сектору безпеки і оборони має становити не менше 5% запланованого обсягу внутрішнього валового продукту, з яких не менше 3% - на фінансування сил оборони.
Головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період є Міністерство оборони України.
Міністр оборони України, його перший заступник та заступники призначаються на посади з числа цивільних осіб (ці норми набирають чинності з 1 січня 2019 року).
Закон також передбачає розділення посади Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача ЗСУ на дві з 1 січня 2021 року.
Планування у сферах національної безпеки і оборони поділяється на довгострокове (понад п'ять років), середньострокове (до п'яти років) та короткострокове (до трьох років).
Документами довгострокового планування є Стратегія національної безпеки України, Стратегія воєнної безпеки України, Стратегія громадської безпеки та цивільного захисту України, Стратегія розвитку оборонно- промислового комплексу України, Стратегія кібербезпеки України, Національна розвідувальна програма.
Документами середньострокового планування є інші стратегічні документи, програми щодо розвитку складових сектору безпеки і оборони, зокрема оснащення їх сучасним озброєнням і військовою технікою, створення необхідних запасів матеріально-технічних засобів та необхідних для цього потужностей оборонно-промислового комплексу, реалізація інших заходів з посилення обороноздатності держави.
Короткострокове планування передбачає щорічне розроблення планів утримання та розвитку (діяльності) складових сектору безпеки і оборони, основних показників державного оборонного замовлення (на трирічний період), у яких визначаються завдання щодо реалізації документів довгострокового і середньострокового планування.
Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім окремих положень, що стосуються Міністра оборони, Головнокомандувача ЗСУ та Генерального штабу.
Читати також: Уряд схвалив Стратегію розвитку оборонно-промислового комплексу до 2028 року
