Огляд матеріалів Х Міжнародної науково-технічної конференції «Перспективи розвитку озброєння та військової техніки Сухопутних військ», яка відбулася у Львові 17-18 травня.
Війна на Донбасі змусила ЗСУ шукати шляхи розбудови авіації Сухопутних військ (АСВ) за західним зразком. Таке рішення стало необхідним після подій 2014-2015 рр., коли при відносно слабкій ППО противника було втрачено багато вертольотів.
Західні країни орієнтується на наявність одного типу вертольотів озброєних протитанковими ракетами, військово-транспортної машини і декількох легких машин, які використовуються як навчальні, і як розвідувальні. В ідеальному варіанті це американська зв'язка «Апач» – «Блек Хок» – «Літл Берд».
В Україні висловлюються пропозиції взяти за основу Ми-8, який по суті є «універсальним». В результаті «Укроборонпром» видав українську модифікацію транспортно-десантного Ми-8МСБ і бойового Ми-8МСБ-В. У цих машин замість двигунів ТВ2-117 з'явилися більш потужні ТВ3-117ВМА-СБМ1В серії 4Е виробництва «Мотор Січ», що дозволило значно покращити ТТХ вертольота.
Встановлена нова система збору, реєстрації та обробки польотної інформації, аварійний радіомаяк, лазерна система формування прицільної марки, встановлено комбінований пристрій викиду теплових пасток «Адрос» КУВ 26-50, екранно-вихлопні пристрої АШ-01В.
Бойовий варіант Ми-8МСБ відрізняється можливістю застосування найрізноманітнішого підвісного озброєння, в тому числі керованих ракет класу «повітря - повітря» Р-73, некерованих С-8 і С-13, підвісних контейнерів з крупнокаліберними кулеметами і автоматичними гранатометами, можливістю застосування до шести бомб калібру до 250 кг, ПТРК РК-2В «Бар'єр», а також системи повітряного мінування ВСМ-1.
Модернізація Ми-8 у варіант МСБ обходиться в $5,5-6 млн, у той час як західний аналог коштує від $15 до $19 млн.
Відбувається закупівля легких навчальних вертольотів Ми-2МСБ і його бойової модифікації Ми-2МСБ-В, який може застосовувати некеровані ракети С-8 вітчизняного виробництва, потужні С-13, а також пару гарматних блоків УПК-23-250 з гарматою ГШ-23Л.
Хоча ще до війни, на Конотопському авіазаводі, були розроблені відразу декілька варіантів модернізації – Ми-24ПУ-1 і Ми-24ПУ-2, існує думка спеціалістів, що для броньованого Ми-24, місця для бойового застосування не знайдеться через його великі розміри, що робить його легкою мішенню. Єдиною перевагою була наявність ПТРК, що в порівнянні з Ми-8МСБ-В вже не є досягненням.
Але при вогневій підтримці військ (а особливо при веденні десантно-штурмових дій (ДШД), де вертольоти по суті використовуються як «бойові машини десанту») цей броньований зразок є незамінним, а Ми-8МСБ будуть ефективно використовуватись лише як транспортно-десантні, і що особливо добре – з покращеними ТТХ та їх збільшеною вогневою потужністю.
Адже під час ДШД повітряному компоненту відводиться роль головної ударної сили. При цьому військові частини та підрозділи АСВ спроможні виконувати бойові завдання в мінімальний час на великій відстані, з високою ефективністю та повинні оперативно забезпечити авіаційну підтримку бойових дій наземного компоненту.
В той же час до проблемних питань, які зберігають актуальність належать:
- Включення вертольотів в організаційно-штатну структуру Десантно-штурмових військ.
- Доставка бойових машин десантно-штурмових загонів до місця виконання завдання авіаційними засобами АСВ та їх десантування з цих засобів.
Дане питання потребує негайного розгляду та вирішення в найкоротші строки, залучення до його вирішення наукового, науково-технічного потенціалу, представників авіації та офіцерів повітрянодесантної служби.
Використані джерела:
Збірник тез доповідей Міжнародної науково-технічної конференції (Львів, 17-18 травня 2018 р.)
