У першій частині статті ми взяли гвинтівку Savage Axis II Heavy Barrel в калібрі .308 Win, оснастили її прицілом Nikko Stirling Diamond 6-24×50 Long Range, необхідними аксесуарами і випробували у справі. Результатами прогнозовано залишилися незадоволені, але й не дивно — бюджетна зброя «з коробки» зазвичай купчасто не стріляє. Переходимо до усунення всіх чинників, які їй у цьому заважають.
Haute couture от MDT
Номером один у списку пріоритетів у нас стоїть заміна ложі, оскільки зі штатною пластиковою про дійсно купчасту стрільбу можна забути — вона занадто квола і не забезпечує стабільну жорстку базу для ресивера гвинтівки. Однак замість нової ложі ми виберемо більш сучасний варіант — тактичне алюмінієве шасі.
В останні роки класичні гвинтівкові ложі почали поступатися місцем продуктам комп'ютеризованої металообробної промисловості. Завдяки верстатам з ЦПУ, які працюють з дуже високою точністю, відфрезерувати з алюмінієвої заготовки цільне шасі для гвинтівки справа кількох хвилин. Інше питання, що кожній моделі гвинтівки потрібна своя власна модель ложі, тобто шасі.
Канадська компанія MDT (Modular Driven Technologies) спеціалізується саме на виробництві алюмінієвих шасі та прикладів для популярних моделей гвинтівок. Почавши з класичного Remington 700, MDT поступово розширювала асортимент, і тепер в її арсеналі продукція і для зброї Savage. Більш того, наскільки нам відомо, MDT взагалі єдина фірма, яка випускає шасі для гвинтівок Savage Axis, а без нього весь наш проект виявився б дуже сумнівною витівкою.
Шасі для нашої гвинтівки називається MDT LSS для Savage Axis і являє собою платформу, виконану з цільної алюмінієвої заготовки. Цим досягається її максимальна жорсткість, вкрай бажана для точної стрільби характеристика. Також застосування алюмінієвого шасі дозволяє обійтися без процедури так званого глас-беддінга, рекомендованого при укладанні гвинтівки в ложі традиційної конструкції.
У випадку з шасі, посадочне місце виконано в точності під ресивер конкретної моделі гвинтівки, тому ніяких інших дій, крім затягування ложевих гвинтів, виконувати не буде потрібно. Затягувати гвинти, до речі, в разі алюмінієвого шасі можна (і потрібно!) Від щирого серця.
Не забуваємо переставити зі старої ложі в нове шасі вставку, що виконує роль лапи віддачі! Щоб легко витягти її з паза в старій ложе, збризніть деталь WD-40 та застосуйте хороші, плоскогубці. А щоб «залізо» гвинтівки правильно «сіло» в нове шасі, затягуйте ложеві гвинти, утримуючи всю конструкцію у вертикальному положенні — стволом угору.
Вартість шасі MDT LSS становить 11 тис. грн, що не так вже й мало. Але це найбільш доступний (і найкращий) варіант заміни ложі для Savage Axis. А для подальшої точної стрільби така заміна абсолютно необхідна, в чому ми дуже скоро переконаємося на практиці.
Для перетворення шасі LSS в повноцінну ложу нам будуть потрібні також приклад та пістолетна рукоятка. Ще необхідно докупити змінні магазини системи AICS для .308-го калібру, оскільки наше шасі має шахту магазина, виконану саме під цей популярний стандарт ...
Приклади, призначені для високоточної стрільби, мають два основні регулювання — довжини приклада і висоти щоки. Спеціалізовані моделі (такі, як MDT Skeleton або Magpul PRS), на жаль, досить вартісні, понад 10 тисяч гривень
Ми ж хочемо зібрати бюджетний комплекс, тому обираємо інший шлях та пригвинчуємо до шасі трубу приклад для гвинтівок сімейства AR-15, на який встановлюємо телескопічний приклад GLR-16 від відомого ізраїльського виробника збройових аксесуарів, компанії FAB Defense.
Приклад FAB Defense GLR-16 — один з небагатьох прикладів для AR-15, базово оснащених підйомної щокою. У комплекті з трубою та гайкою фіксації цей приклад обійдеться нам у 3 тис. грн, а може й дешевше.
До речі, ключ, необхідний для надійного затягування трубної гайки при установці труби приклада в шасі, купувати зовсім не обов'язково, відповідний знайдеться у будь-який велосипедної майстерні.
Пістолетне руків'я ми виберемо з асортименту фірми Magpul. Це буде Magpul MOE — недорога, але дуже зручна модель. Щоб її змонтувати на шасі, потрібні довгий ключ-шестигранник і трохи терпіння.
Два пластикових 9-зарядні магазини .308-го калібру виробництва MDT також не надто обтяжують бюджет.
У результаті загальна вартість апгрейду складає близько 15 тис. грн. Але навіть зовні наша скромняжка-гвинтівочка у новому «одязі» разюче змінилася і тепер виглядає у кілька разів дорожче, ніж обійшлася! Залишилося внести інші необхідні доопрацювання, і застріляє вона також не гірше дорогих родичів.
Налаштування УСМ та перевірка затворної групи
Спусковий механізм Savage AccuTrigger не схожий на інші. Перш за все, він незвично виглядає завдяки запобіжній пластині, не вичавивши яку, неможливо зробити постріл. Така система дозволила зробити спуск досить легким і разом з тим безпечним. У гвинтівці Savage Axis II спуск AccuTrigger — регульований, за допомогою комплектного ключика його можна налаштувати на зусилля спрацьовування у 1100 г. Непоганий показник, тим більше для заводського УСМ. Звичайно, хотілося б знизити зусилля до 400-500 г, але без заміни спуску цього, на жаль, досягти не вийде. То й добре.
Тепер перевіримо прилягання бойових упорів. Для цього достатньо зафарбувати їх поверхні перманентним маркером, а потім кілька разів закрити/відкрити затвор (робити це краще з порожньою гільзою в патроннику). Знову вийнявши затвор, переконаємося, що технологія плаваючої личини затвора Savage дійсно працює — судячи по слідах, обидва упори прилягають практично на 100%.
Це дуже добре. В інших системах часто виявляється, що у гвинтівці «з коробки» працює тільки один упор затвора, зазвичай той, що в замкнутому положенні виявляється вгорі. Виправляється це притиранням упорів, але процедура ця тонка та клопітка, до того ж, вимагає досить високої кваліфікації, оскільки при неправильному підході дуже легко зіпсувати виставлений на заводі дзеркальний зазор. Набагато краще, коли спочатку все зроблено як треба.
Пару слів про стволи
Якість обробки каналів бюджетних гвинтівок залишає бажати кращого, це відомий факт. Пов'язано це з тим, що виробництво нарізного ствола являє собою досить непросту інженерну задачу, розв'язати яку одночасно швидко, якісно та з мінімальними витратами не виходить. Зазвичай виробник йде на певний компроміс, у результаті чого страждає саме якість, оскільки вимоги до темпів виробництва та дешевизні при випуску бюджетної зброї скасовувати не можна — інакше вона перестане бути бюджетною.
Для формування нарізів у каналі ствола різні виробники застосовують докорінно різні технології. Найпотужніші можуть собі дозволити таку прогресивну, як холодна ротаційна ковка. Правильно виконані ковані стволи служать добре і довго, але, щоб витрати на ковочну машину окупилися, їх треба випускати тисячами на місяць.
У країні рад для формування нарізів в каналі ствола застосовувався метод електроерозії, цікавий тим, що при ньому сталева заготовка не відчувала ніяких деформуючих напружень. Методика ця, однак, в іншому збройовому світі поширення не отримала, і за межами СРСР при виготовленні стволів для довгоствольної нарізної зброї вона не використовується ніде — максимум для пістолетних.
Нарешті, менші компанії, такі як Savage Arms, застосовують дорнування, тобто протягання через висвердлений у ствольній заготвці циліндричний канал спеціального високоміцного «гудзика» — дорна.
Дорн має виступи, які в міру його просування крізь заготовку ствола «продавлюють» метал, утворюючи нарізи. Як ви розумієте, щоб протягнути через сталевий ствол щось більшого діаметра, ніж отвір у ньому, потрібно докласти чимале зусилля, тому цей процес здійснюється дрібними «кроками». Після дорнування заготовку треба ще й якісно «відпустити» для зняття напружень, а в якості фінішної обробки гарненько відполірувати всередині.
Якраз на фінішній поліровці каналу ствола у Savage Arms традиційно економлять. У цьому легко переконатися, вивчивши його поверхню за допомогою спеціального збільшувального приладу — бороскопа. Непідготовленого новачка картинка в бороскопі може просто шокувати, адже канал ствола повинен бути рівним і гладким, а тут він більше нагадує рашпіль! Невже такий ствол може купчасто стріляти?
Повірте, може, та ще й як! Справа в тому, що огляд у бороскоп далеко не завжди дає вичерпну інформацію про якість ствола. Безумовно, відсутність серйозних вад для купчастої стрільби дуже важливо, проте не менш важливі й інші параметри.
Наприклад, однорідність внутрішнього профілю каналу ствола по всій його довжині. Купчастий ствол не може бути «прослабленим» у середині, а тим більше біля дульного зрізу. Але цього не побачиш в бороскоп! Також дуже важлива сталість кроку нарізів, якщо з якоїсь причини на ділянці каналу ствола крок нарізів став менш крутим, ніж на початку, купчасто стріляти він не буде. Але це знову неможливо виявити за допомогою бороскопа. Тому виходить, що бороскоп зовсім не панацея, хоча безумовно бажаний прилад для кожного захопленого стрільця.
Що ж стосується шорсткості каналу ствола нашого Savage Axis II, то вже після перших 100-200 пострілів вона значно знизиться, а після першої тисячі пострілів може взагалі зійти нанівець. Однак для прискорення цього процесу фінішне полірування можна виконати і в домашніх умовах. Для цього нам знадобляться: міцний цілісний шомпол Dewey або BoreTech, вішер типу Parker-Hale, тканинні клапті-патчі та головне — полірувальні пасти (J-B Bore Bright, Iosso, Flitz або інші такого ж плану). Увага — ні в якому разі не паста ДОІ (рос. паста ГОИ)!
Тут я маю попередити, що надмірне та/або невміле полірування ствола в принципі здатне завдати йому шкоди. І багато виробників високоякісних матчевих стволів, ціна заготовки яких перевищує вартість всієї нашої гвинтівки, категорично не рекомендують цього робити. Але нас зараз це не турбує — тому що, як легко побачити в бороскоп, ствол Savage Axis до таких точно не відноситься, і правильне полірування напевно піде йому на користь.
Полірування ми виконуємо наступним чином: намотуємо на вішер патч, рясно змащуємо його пастою. Перевертаємо рушницю стволом вниз і впираємось її дульним зрізом на дошку або іншу м'яку поверхню, це потрібно для того, щоб вішер з пастою на патчі не виходив за межі дульного зрізу. І приступаємо до поліруванню.
Тонкощів тут кілька. По-перше, патч має бути тугим. Якщо перші кілька проходів туди-назад виконуються з помітним зусиллям — значить, все вірно. Далі піде легше. По-друге, пасту на патч потрібно регулярно додавати — приблизно 20-25 проходів туди-назад. Міняти патч і видаляти зі ствола відпрацьовану пасту при цьому необов'язково. По-третє, при поліруванні необхідно приділяти максимальну увагу області кульового входу і початку нарізів, потім — середній частині ствола, і в останню чергу — області ближче до дулового зрізу. Алгоритм такий: на 10 повних проходів по всій довжині ствола робимо ще п'ять проходів приблизно до 2/3 ствола, і потім ще п'ять — в межах 1/4.
Чому так? Тому що полірування здатне трохи прослабити калібр ствола — нехай і незначно, але метал пастою на тугому патчі все ж знімається. А значить, потрібно домогтися того, щоб ствол у міру просування по ньому кулі «тримав» її з однаковим зусиллям або обжимав її все щільніше — але ніде не «відпускав». Тому і слід намагатися більше полірувати в початку, ніж наприкінці.
Після виконання 150-300 проходів — наскільки вистачить ваших рук і терпіння — первинне полірування можна вважати закінчеим. Не забудьте гарненько почистити гвинтівку від залишків пасти, причому обов'язково з застосуванням йоржів — перед стрільбою найменших слідів пасти у стволі або механізмі зброї не повинно бути.
Процедуру полірування нам доведеться повторити ще кілька разів, але для початку необхідно знову постріляти — щоб відполірована сталь знову зазнала високих температур і тисків. Після цього подальшим полірування ми знову усунемо всі нерівності, на яких куля може «спіткнутися» при розгоні. В кінцевому підсумку завдяки цьому досягнемо високої однорідності запуску кулі від пострілу до пострілу. Саме це, разом з іншими заходами з модернізації гвинтівки, у результаті і дасть нам заповітну купчастість.
Ще одна ремарка. Деякі стрільці пропонують виконувати, так би мовити, «гаряче» полірування — наносити пасти різного ступеня абразивності прямо на кулі й стріляти такими снарядами, чергуючи їх у порядку зменшення зернистості, з повним чищенням між пострілами. Відразу скажу, цього поки не пробував, проте не рекомендую — надто вже сумнівною видається ця ідея. Так і до стрільби патронами з піском на кулях недалеко, а це вірний спосіб занапастити ствол. Тому я особисто віддаю перевагу щадному методу полірування вручну. Отже, вперед, на стрільбище!
Спроба номер два
І знову знайома стометрівка. Гвинтівка в новому «одязі» і виглядає, і відчувається зовсім інакше. Звикати до неї доведеться заново — регулювати довжину приклада і висоту щоки, а в нашому випадку також треба було зрушити приціл на кілька слотів бази Пікатіні назад. Втім, це як раз очікувано та цілком зрозуміло.
За результатами стрільб з'явилися деякі зауваження до наших обновок: приклад Fab Defense трошки люфтить на трубі, а його потиличник досить твердий — настільки, що після 10-20 пострілів це починає виразно відчуватися у плечі. Гвинтівка в новій ложі вийшла злегка «забіякуватою», а для початківця це не дуже добре.
Тут саме час згадати, що на дульній частині ствола нашої гвинтівки виконана різьба, яку ми поки що не використовуємо. У майбутньому варто доповнити наш стрілецький комплекс дуловим гальмом або саунд-модератором — віддача буде меншою, комфорт покращиться, так і ціль не буде «летіти» з поля зору прицілу при пострілі. Сам приклад при нагоді також варто замінити на більш досконалий. Наприклад, регульований виробництва LuthAR — він дорожчий, але більш зручний. Чи, зрештою, розщедритися на фірмовий MDT Skeleton Lite, оптимальний для наших завдань.
“ Отже, ми зібрали працюючий бюджетний комплекс для навчання високоточної стрільби
Тим часом ефект від наших старань на мішенях присутній: купчастість гвинтівки покращилася в кілька разів, і групи по п'ять пострілів розміром до 2 см (по центрам пробоїн) вже не виглядають якимось надзвичайним результатом, а цілком звичайні і повторювані. В кутових хвилинах купчастість модернізованої гвинтівки Savage Axis II Heavy Barrel тепер становить 0,7-0,8 МОА — цілком гідний результат для бюджетного комплексу, який надалі можна буде ще поліпшити. Інша справа, що довелося перебрати кілька видів фабричних патронів, щоб отримати таку купчастість. В ідеалі ж для кожної гвинтівки потрібен свій патрон, зібраний за індивідуальним рецептом. І незабаром нам доведеться освоїти і цей процес.
Краще — ворог хорошого
Підіб'ємо, нарешті, перші підсумки нашої затії. За суму близько 40 тисяч гривень ми зібрали бюджетний стрілецький комплекс, що складається з гвинтівки Savage Axis II Heavy Barrel у шасі MDT LSS, прицілу Nikko Stirling Diamond Long Range 6-24x50 і патрона Hornady Match .308 Win. Після наших старань цей комплекс дозволить власнику напрацьовувати і удосконалювати навички точної стрільби на короткі і середні дистанції.
Вийшов він ідеальним? Звичайно, ні. Запрацював він так, як ми хотіли? Безумовно, так! Саме це ми і намагалися показати в даній статті.
Переконавшись, що на дистанції 100 м справи у нас йдуть добре, наступного разу ми спробуємо підкорити великі дистанції — адже спочатку гвинтівка купувалася саме для навчання мистецтву стрільби «на далеко». Ось і подивимося, що у нас вийде, а що ні.
Подальший же розвиток, здебільшого, в руках самого стрільця. Що покращувати насамперед, що купувати, які навички «прокачувати», цілком і повністю на вашому розсуді. Головне, що хороша, працює, недорога база для експериментів і навчання у вас вже буде.
Статтю перекладено ресурсом ukrmilitary.com. Першоджерело: www.gunmag.com.ua.
Читати також: Верховна Рада уточнила законодавство щодо утримання стрільбищ та спортивної зброї
Читати новини від Ukrainian Military Pages у Telegram
