У статті надані загальні та спеціальні вимоги до захисту танку та шляхи їх підвищення, реалізовані на танку БМ «Оплот»; проведено короткий аналіз захисту танку БМ «Оплот» від засобів ураження, в т.ч. тандемних боєприпасів, розвідки та систем наведення зброї.
Удосконалення бронебійних снарядів ударної дії і широке поширення ефективних кумулятивних бронебійних засобів, оснащення сучасних армій ядерною і ракетною зброєю, підвищують вимоги до захисту танка. Поява тандемних боєприпасів ще більш ускладнило завдання захисту бойових машин.
Проблема захисту також ускладнюється тим, що нищівну силу сучасних протитанкових засобів засновано на різних фізичних принципах і для протидії їм від захисту танка потрібні виключно високі і різноманітні властивості.
Бронювання будь-якого танка є комплексом компромісів, і, поряд із зонами максимального захисту містить досить великий відсоток ослаблених зон, які неминучі в рамках існуючої класичної компоновки. Традиційно основні танки мають максимальний захист в діапазоні курсових кутів ± 30 °, що обумовлено досвідом попередніх військових конфліктів.
Для забезпечення непробиття в даний час є дуже багато різних типів комбінованої броні. Також високий рівень додаткового захисту танка забезпечується комплексами динамічного захисту.
У багатьох публікаціях оцінюється забезпечення комплексного захисту танків з методологічних позицій, розглядаються питання комплексного захисту основних бойових танків різних країн світу. Наводяться відомості про системи комплексного захисту серійних і перспективних зразків [1]. Оцінюється стан і тенденції розвитку як традиційних, так і нових систем захисту [2]. Розглядаються різні підходи до вирішення проблем щодо підвищення ефективності комплексного захисту [3][4].
Комплексний захист розглядається в широкому розумінні, охоплює захист і від протитанкових засобів, і від зброї масового ураження (ЗМУ).
Метою цієї статті є аналіз захисту основного бойового танка БМ «Оплот».
Броньовий захист - це сукупність виготовлених зі спеціальних сталей деталей корпусу і башти танка, що забезпечують захист екіпажу і внутрішнього обладнання танка від ракетно-артилерійського вогню противника, ударної хвилі, теплового та світлового випромінювання ядерних вибухів.
Корпус і башта танка БМ «Оплот» виготовлені з високоміцної протиснарядної броньової сталі з оптимальним поєднанням міцності, твердості і в'язкості.
Високі механічні властивості і бронестійкості сталей досягнуті за допомогою легування сталі певною кількістю таких хімічних елементів, як хром, молібден, нікель, марганець, кремній, ванадій та ін., а також певною термічною обробкою і зміцненням металу в результаті прокату броньових листів.
Підвищення протиснарядних і протикумулятивних властивостей броньовим сталям надають також зниження вмісту сірки і фосфору в металі і додаткове видалення шкідливих домішок електрошлаковим переплавом (ЕШП).
З метою забезпечення службових характеристик (бронестійкості) в конструкції танка БМ «Оплот» застосовані українські броньові сталі марок 21Ш, 22Ш і 24Ш, що мають високі механічні властивості (σв, σт, δ, ψ, KCV, НВ) міцності та пластичності.
Необхідна товщина і структура захисних конструкцій корпусу і башти танка БМ «Оплот», що захищають екіпаж і внутрішнє обладнання від сучасних і протитанкових засобів (ПТЗ) визначалися розрахунковим і перевірялися дослідним шляхом (бойовими полігонними випробуваннями - БПВ) [6].
Конструкція корпусу і башти, а також танка в цілому, розраховувалася на необхідний ступінь ослаблення проникаючої радіації.
Однією з основних вимог до конструкції корпусу і башти танка є мінімізація кількості зварних швів, люків і отворів, необхідних для доступу до систем і механізмів танка. Енергія ПТЗ повинна поглинатися монолітною броньовою деталлю або оптимальною структурою броньового захисту корпусу та башти без руйнування зварних швів.
За даною вимогою корпус і башта танка БМ «Оплот» (в т. ч. за рахунок застосування деталей, виконаних методом броньового сталевого лиття) перевершують конструкції попередніх танків Т-84, Т-80, Т-72, Т-64 тощо.
Відповідно до встановленої класифікації протиснарядної броні танків, в конструкції танка БМ «Оплот» для оптимізації захисних властивостей застосовані одно-двохперешкодна, комбінована і екранована броня [5].
Для зниження маси танка БМ «Оплот» застосований диференційований броньовий захист, що включає в себе різні композитні матеріали такі як скло-текстоліт, пористі блоки, заповнені квазіпружною рідиною та ін.
Економію маси танка при рівній снарядостійкості забезпечує застосування нахилених броньових листів корпусу і башти танка. Наприклад, верхня лобова деталь корпусу. Також нахилені і мають кути підворота й інші деталі броньового захисту: лицевий і лобовий листи башти, нижня лобова деталь корпусу, дах башти, лицеві листи бортових екранів та інші деталі.
Диференційованість товщини деталей корпусу і башти (в місцях з'єднання правої і лівої проекції башти, бортів і днища, днища і корми корпусу та ін. вузлів) досягається застосуванням фасонного броньового лиття, за допомогою якого також виготовлені кронштейни підвіски і натягу гусениць, опора гармати, піддони картерів коробки передач і кришки бортової передачі; бронемаска гармати і деякі інші броньові деталі, які мають складну конфігурацію і різну захисну здатність за різними радіальних напрямках.
Застосування литих броньових деталей також підсилює міцність і жорсткість конструкції.
Застосування композитної броні (склотекстоліту, пористих блоків та ін.) а також рознесеної багатошарової броні забезпечує економію маси танка до 5 ... 10% (при рівній бронестійкості танка) при незначному збільшенні габаритів танка.
Для запобігання пробиття корпусу та башти боєприпасами з тандемними бойовими частинами, застосована протитандемний вбудований динамічний захист (ПТВДЗ) нового покоління «Дуплет», споряджений пристроями кумулятивного захисту (ПКЗ) українського виробництва типу ХСЧКВ різних модифікацій.
Кардинальна відмінність ПТВДЗ від ВДЗ, що застосовуються, полягає в багатошаровому чергуванні елементів динамічного захисту (ЕДЗ) з комбінованими елементами пасивного захисту.
ПТВДЗ складається з трьох складових:
- знімного модуля, встановленого на верхній лобовій деталі корпуса (рис.1);
- знімних бортових захисних екранів, встановлених по бортах танка (рис.2);
- баштових захисних броньових секцій (знімних і незнімних) (рис.3) і броньових знімних баштових захисних контейнерів, встановлених на даху башти (рис.4 і 5)
ПТВДЗ призначена для забезпечення захисту танка БМ «Оплот» від ураження ПТЗ типу кумулятивних снарядів (КС), протитанкових керованих реактивних снарядів (ПТКРС), кумулятивних гранат, кумулятивно-осколкових бойових елементів (КОБЕ) типу М42 і М46, що викидаються з касетних артилерійських снарядів (КАС) типу М483 і М864 і касетних авіаційних бомб (КАБ), як зі звичайними, так і з тандемними кумулятивними бойовими частинами (БЧ), а також бронебійних підкаліберних снарядів (БПС) типу 3ВБМ17 «Манго».
Загальний принцип дії ПТВДЗ полягає в спрацьовуванні першого броньового шару і шару ПКЗ після впливу на них лідируючого предзаряда тандемного боєприпасу, повної або часткової ліквідації його впливу. А потім спрацьовуванні наступних шарів (броньових, композитних і ПКЗ) ПТВДЗ, після впливу на них основного заряду тандемного боєприпасу або сердечників кінетичних боєприпасів, і повної або часткової ліквідації їх впливу. Залишковий вплив ПТЗ ліквідує пасивний захист танка БМ «Оплот».
Одним з найважливіших вимог до броньового захисту є герметичність корпусу та башти танка, що виключає затоплення танка у воді, і необхідна для захисту екіпажу і внутрішнього обладнання від ураження дрібними осколками, свинцевими бризками від куль, горючими рідинами, ударною хвилею, бойовими отруйними, бактеріологічними та радіоактивними речовинами.
Ця вимога виконується на танку БМ «Оплот» шляхом застосування щільних зварних швів для нероз'ємних з'єднань деталей корпусу і башти, і установки ущільнювальних прокладок під знімні броньові деталі.
На танку БМ «Оплот» на високому сучасному рівні забезпечено захист від засобів розвідки і систем наведення зброї. Для зменшення виявлення танка в оптичному, інфрачервоному і радіолокаційному діапазонах, в конструкції танка БМ «Оплот» застосовано ряд заходів:
- встановлені на башті спеціальні щитки для маскувального ефекту лобових і кормових кутів башти, зміни характерного зламу башти;
- екранований захист елементів ходової частини;
- екранований захист силової установки (в т. ч. допоміжної силової установки), спрямований на зниження теплового контрасту;
- зовнішні поверхні бортових екранів мають певні кути нахилу, спрямовані на зменшення виявлення танка в радіолокаційному діапазоні;
- оптимізована архітектура зовнішніх поверхонь корпусу.
Висновки
Танк БМ «Оплот» має комбіновану систему захисту, що включає в себе пасивну броню, протитандемний вбудований динамічний захист і ряд інших систем, що підвищують виживаність танка на поле бою.
Модульна конструкція ПТВДЗ «Дуплет» не потребує обслуговування, безпечна в користуванні і передбачає швидку заміну елементів захисту при модернізації або пошкодженні.
У конструкції танка БМ «Оплот» значно менший відсоток ослаблених зон у порівнянні з конструкціями попередніх танків Т-84, Т-80, Т-72, Т-64 та ін. ПТВДЗ «Дуплет» довела свою ефективність в ході численних випробувань обстрілом із застосуванням всієї номенклатури БПС калібру 125-мм, а також сучасних 120-мм боєприпасів іноземного виробництва, повністю підтвердивши заявлені характеристики.
Забезпечується зниження характеристик бронебійних оперених підкаліберних снарядів і кумулятивних засобів ураження, в залежності від типу, до 90% від штатної. Також забезпечується захист від засобів ураження типу «Ударне ядро». Захист танка БМ «Оплот» не поступається, а за деякими параметрами, зокрема захист від тандемних боєприпасів, перевершує закордонні аналоги.
Список літератури
[1]. Защита танков / В.А. Григорян, Е.Г. Юдин, И.И. Терехин и др.; Под ред. В.А. Григоряна. – М.: Изд-во МГТУ им. Н.Э. Баумана, 2007. – 327 с.
[2]. Теория и конструкция танка.– Т. 10. Кн. 2 Комплексная защита.– М.: Машиностроение, 1990.– 208 с.
[3]. Тарасенко А. Комплексная защита бронетанковой техники. Украинский подход // Техника и вооружение. – 2007. - №2. – с. 10-16, - №3. – с. 34-38.
[4]. Растопшин М. Пути повышения параметров защиты танков и эффективности противотанковых средств // Техника и вооружение. – 2002. – №9. – с.18-21.
[5]. Противоснарядная и противокумулятив-ная стойкость брони средних танков /М. И. Маресев, И.И. Терехин, В.Н. Брызгов и др. – М.: ЦНИИ информации, 1982.- с.4-13.
[6]. Результаты испытаний обстрелом броневой защиты усовершенствованного танка БМ «Оплот». – Харьков: КП ХКБМ, 2009.
УДК 623.438.322
Використані джерела:
Механіка та машинобудування, 2017, №1 ISSN 2078-7766
