«Половинка БТРа» – так на Львівському бронетанковому заводі Державного концерну «Укроборонпром» жартома класифікують броньовик власного виробництва «Дозор-Б».
«Дозор-Б» - повнопривідна бойова броньована машина з колісною формулою 4х4. Розроблена Харківським конструкторським бюро імені О. Морозова (ХКБМ), як багатоцільовий військовий транспортний засіб. Виробництво розгорнули у Львові, а «половинкою БТРа» машину назвали тому, що вона вдвічі менша і вдвічі легша за нього, але при цьому так само надійно захищена, всюдихідна і може виконувати аналогічні завдання. Та головне – в рази дешевша.
Спочатку було слово... скептиківВже від моменту створення бронемашина викликала дуже багато дискусій, а скептики, які принципово критично ставляться до українського виробника бронетехніки, взагалі давали невтішні прогнози. Історія «Дозору» почалася 2004 року, коли харківські конструктори з власної ініціативи розробили машину. Вона нікого не зацікавила, тож все залишилося у вигляді креслень [та дослідного зразка - ком. Ukrainian Military Pages].
Головний конструктор Львівського бронетанкового заводу Герман Сметанін у той час працював у ХКБМ. Тому ця тема йому добре знайома, і про нову розробку він знає все в деталях.
– Із початком війни на Донбасі про «Дозор» згадали. 2014 року Міноборони дало ХКБМ тактико-технічне завдання, в якому були викладені вимоги, яка саме бронемашина потрібна Збройним Силам України. В Харкові доопрацювали свою розробку й підготували дослідний зразок до перших випробувань, – розповідає Герман Сметанін.
У будь-якої технічної новинки на перших стадіях є чимало недоліків. Конструктори називають це «дитячими хворобами», які треба перебороти. Випробування «Дозору-Б» на полігоні виявили близько півсотні недоліків, були дані певні рекомендації щодо їхнього усунення.
Ті, хто не вірив у майбутнє «Дозору-Б», відразу почали його різко критикувати. Стверджували, що насправді недоліків більше семи сотень, тож така машина не потрібна армії. Запевняли, що вона недостатньо захищена, що технічне рішення застосувати автоматичну американську трансмісію є невдалим. Мовляв, на військовому транспорті коробка передач має бути механічною.
Насправді ж найбільш суттєвою вадою, яка могла вплинути на виконання бойового завдання, було те, що в машини перегрівався двигун.
Річ у тому, що «Дозор-Б» має повністю закритий броньований моторний відсік, через що відсутня циркуляція повітря. Тому й виникла проблема з охолоджувальною системою силового агрегата, який на високих обертах швидко нагрівався. Завдяки новим конструктивним рішенням на виробничих потужностях Львівського заводу цю проблему усунули.
Також серед недоліків були підвищена температура в десантному відділенні, зайвий шум у салоні, відведення гільз із автоматів, які під час стрільби падали на підлогу автомобіля та додавали незручностей. Конструкторам вказали й на те, що сидіння виготовлені із матеріалу, який легко займався, що неприпустимо.
Загалом більшість зауважень стосувалися низького рівня комфорту. Швидкість, прохідність та міць броні «Дозору» всіх задовольнила.
Тож і коробку передач, попри твердження деяких експертів, вирішили залишити автоматичну. За словами Германа Сметаніна, американська трансмісія на ви пробуваннях показала свою надійність. До того ж коробка-автомат, на думку розробників, більш придатна для керування у стресових ситуаціях реального бою.
Екзамен в АТО
Торік Львівський бронетанковий завод передав до війська перші десять доопрацьованих «Дозорів-Б» та поставив їх на дворічну гарантію.
За словами головного конструктора, нещодавно виїзна інженерно-ремонтна бригада підприємства проводила технічне обслуговування цих машин безпосередньо у військовій частині.
Працівникам підприємства розповіли, як машина показала себе в зоні АТО і якого вона потребує вдосконалення. І це знову досить типова ситуація для експериментальної експлуатації техніки.
Наприклад, у військовій частині побажали, щоб на «Дозорі-Б» з’явилося запасне колесо. Тобто, «запаска» в нього є, але разом із ЗІПом зберігається в ремонтному підрозділі. Утім конструктори передбачили в машині автоматичне підкачування коліс, яке вмикається після зменшення тиску повітря в шинах і дозволяє в разі чого доїхати до пункту техобслуговування.
Та на заводі стверджують, що коли військовим потрібна «запаска» на борту, то її зроблять.
Експлуатація «Дозору-Б» у бойових умовах також показала незначну недосконалість баштової установки і незручності, які через це виникають для стрільця. Заводчани почули й нарікання щодо сильного шуму в ходовій частині. Окрім цього, виявилася недосконалою й гальмівна система. Тож тепер інженери працюють над удосконаленням усіх цих моментів.
Серед переваг у військовому підрозділі, що тестував «Дозори», відзначили запас ходу у 560 км, який має машина без дозаправлення, а також її високу прохідність.
В наших воїнів була не одна можливість порівняти «Дозор» із деякими іншими зразками.
Зокрема військовослужбовці розповіли про конкретний випадок, який стався наприкінці минулого року неподалік Слов’янська.
У складних метеоумовах потрібно було доставити вантаж на гору Карачун. На висоту вершини в 167 метрів зміг заїхати тільки «Дозор-Б», хоча пробували американський Humvee та декілька інших марок колісної бронетехніки.
Те, що наш броньовик справедливо називають всюдиходом, довело і його використання біля Торецька. Пересуватися основною дорогою в тому районі було небезпечно. Трасу регулярно прострілював ворог, тож мішенню там можна було стати, навіть рухаючись зі швидкістю більше 100 кілометрів за годину. Доводилося користуватися об’їзним шляхом через болото, яким зазвичай проходила тільки гусенична техніка. Але «половинка БТРа» змогла пройти ці най- складніші ділянки.
Безпеку екіпажу забезпечує не тільки броня
Боєць 95-ї окремої бригади Дмитро проїхав на цій машині вже не одну сотню кілометрів дорогами АТО. Він оцінив панцерник і розповідає, що, попри вагу в 9 тонн, броньовик розвиває швидкість понад 100 кілометрів за годину. На бездоріжжі тримається дуже добре.
Але головна перевага «Дозору» – це безпека. Кулеметник під час стрільби перебуває всередині й повністю захищений бронею. Окрім водія, стрільця та старшого, в десантному відсіку помістяться ще шість бійців, які за потреби зможуть вести вогонь крізь бійниці.
Днище має циліндричну форму та зроблене так, що в разі наїзду на міну вибухова хвиля та уламки розходяться в боки. Протимінний захист «Дозору» дорівнює 2Б стандарту [рівень 2б по STANAG 4569 - ком. Ukrainian Military Pages]. Це вище за середній рівень. Сидіння для десанту конструктивно виконані таким чином, що від вибухової хвилі вони просто складаються, не передаючи навантаження від енергії вибуху на бійця.
Окремо слід зазначити, що броню машини становлять два шари 12 мм сталі та кевларове покриття всередині. У виробництві корпусу завод використовує польські плити Armstal-500. Як варіант можливе застосування аналогів броньованої сталі бельгійського або фінського виробництва. виробництва. Є можливість встановлення зовні додаткового бронезахисту.
Скло «Дозору» витримує кулі великокаліберного кулемета, що в бойових ситуаціях рятувало життя нашим військово-службовцям. Ті, хто експлуатував його на фронті, розповідають, що під час обстрілів броньовик витримав постріл зі зброї калібру 12,7 мм.
Сама форма машини розроблялася так, що в кожному куті та нахилі корпусу прораховані всі ризики її ураження та відскок куль і уламків від вибухів.
Завдяки таким рішенням під час обстрілу йде непряме зіткнення кулі з бронею, що призводить до рикошету. Тоді кінетична енергія від пострілу витрачається не на пробивання броні, а на зміну кулею траєкторії.
Oncilla – польський варіант нашої «половинки БТРа»Потрібно зазначити, що нашим зразком зацікавилися за кордоном. Польська компанія Mista викупила в харків’ян проектну документацію на «Дозор-Б» і з 2013 року випускає його під маркою Oncilla.
Закордонні колеги також розробили модель із дизельним італійським двигуном IVECO NEF 4 ENTC (209,5 к.с.). Він дешевший за німецький DEUTZ BF 4M 1013 FC, що стоїть на наших машинах. При цьому швидкість такого зразка не змінилася і так само становить 120 кілометрів за годину.
В іноземному варіанті також повністю змінено кермове керування, завдяки чому стало легше кермувати, використані дискові гальма. Вдосконалили поляки й систему охолодження двигуна. Вони встановили нову систему кондиціонування повітря в салоні.
Наші військовослужбовці мали змогу протестувати два зразки польського варіанта машини на одному з військових полігонів Чернігівщині.
Загалом за кермом Oncilla не відчуваєш, що це військовий броньовик. Це пояснюється тим, що польська версія здебільшого орієнтована на експлуатацію військовою поліцією.
Поляки зробили свій зразок комфортнішим для екіпажу й помітно мінімізували шумовий ефект у салоні. Загалом це конкурент нашому «Дозору-Б», утім не за вартістю. Адже вдвічі дорожчий. Щодо масового випуску Oncilla мова зараз не йде.
Нова марка готова піти в серію
«Дозор-Б» – справжній боєць, який зайняв своє місце у строю. На Львівському бронетанковому заводі готові випускати нову марку серійно із усуненими недоліками.
Реалії показали, що цей броньовик багатоцільовий і може бути в бойових підрозділах сухопутних військ, в штабах, розвідувальних та тилових частинах.
У нашої «половинки БТРа» є перспективи і на міжнародному ринку. У світі нині дуже велика конкуренція серед виробників колісної бронетехніки.
Але «Дозор-Б» має переваги. Він випробуваний на війні, надійний, міцний, захищений, справжній всюдихід і привабливий за ціною.
Цією моделлю сьогодні активно цікавляться іноземці. Машини вже готують відправити на випробування до однієї з країн Близького Сходу.
Ігор Парубський
Використані джерела:
Військо України
