Міжнародна розвідувальна спільнота InformNapalm на сьогодні тільки з допомогою розвідки відкритих джерел (OSINT) встановила понад 1000 кадрових солдатів та офіцерів збройних сил РФ, які брали участь в агресії проти України на Донбасі й виконували злочинні накази військово-політичних очільників.
Ми замислились: чому злочинні накази командування РФ виконувалися в основному беззаперечно? Відповідь несподівано було знайдено в кримінальному минулому командирів найбільш воюючих підрозділів російської армії. У цьому розслідуванні розглянемо біографії п’ятьох останніх командирів 15-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) ЗС РФ (в/ч 90600, с. Рощинський Волзького району Самарської обл., ЦВО). Вони командували цим з’єднанням з 2010 року донині. Десятки військовослужбовців цієї бригади були зафіксовані нами в ході розслідувань як учасники бойових дій на Донбасі.
“Виконувати злочинні накази легше, коли за плечима кримінальне минуле”
Полковник Герасимов
Почнемо огляд з полковника Віталія Герасимова, який командував 15-ю омсбр з жовтня 2013 по жовтень 2014 року. Саме на 2014 рік припадає активна фаза вторгнення російських підрозділів у Крим і на український Донбас.
Дата народження 9 липня 1977 р., Казань. У 1999 році закінчив Казанське вище танкове командне училище, в 2007 році – Загальновійськову академію Збройних сил РФ. Служив у Північно-Кавказькому, Далекосхідному, Південному та Центральному військових округах, пройшов всі командні посади від командира взводу до начальника штабу бригади в Кемерово.
Одне з перших повідомлень про призначення Герасимова на посаду комбрига датоване 21 жовтня 2013 року. Його ж прізвище фігурує й на момент інспекційної поїздки міністра оборони РФ Сергія Шойгу в Самару на початку серпня 2014 року.
(За даними деяких джерел, переведений в Самару з Кемеровської області ветеран чеченської війни полковник Герасимов, можливо, не просто однофамілець, а й родич начальника Генерального штабу Збройних Сил РФ, першого заступника міністра оборони РФ генерал-полковника Валерія Герасимова).
Під час перебування полковника Герасимова на посаді командира бригади, у лютому 2014 року, з’явилося повідомлення в російських джерелах про затримання неназваного подполковника 15-ї омсбр, підозрюваного у вбивстві військовослужбовця контрактної служби.
Цікаво, що витяг з офіційного релізу МО РФ, озвучений на фоні візиту Сергія Шойгу в Самару в серпні 2014 року, непрямо вказує на участь підрозділів у збройному конфлікті. Основні сили бригади було перекинуто в Ростовську область і комбриг відрапортував про використання великої кількості боєприпасів і подолання (в загальному підрахунку відстані) понад 2000 км на марші:
“Командир бригади полковник Віталій Герасимов повідомив (прим. – міністру Шойгу), що витрати боєприпасів на стрільбах в цьому році в середньому зросли приблизно в п’ять разів. Комбриг особливо відзначив підготовку механіків-водіїв бойових машин, кожен з яких в цьому (прим. – 2014) році вже подолав понад 2000 км”.
Полковник Кіндєєв
Командував 15-ю омсбр у 2010 році, до початку війни проти України. Ветеран пострадянських локальних конфліктів, засуджений за здирництво з підлеглих.
Дата народження 17 лютого 1968 року, мешкає в Самарі (сторінка в соцмережі ОК). Випускник Ульяновського вищого танкового командного училища 1989 року, закінчив Загальновійськову академію ЗС РФ. Місця служби: 90-ті роки в гарячих точках – Азербайджан, Грузія (т.зв. Південна Осетія і Абхазія), Молдова (Придністров’я) і двічі Чечня.
Після навчання в академії, на початку 2000-х, продовжив кар’єру на командних посадах Північно-Кавказького військового округу (нині Південний ВО), в Чечні та Північній Осетії. Далі був переведений в Приволзько-Уральський військовий округ (нині Центральний ВО). Нагороджений “Орденом Мужності”, медаллю “За відвагу” і “За заслуги перед Вітчизною” II ступеню, іменним годинником від президента РФ. Подробиці біографії та послужного списку полковника Кіндєєва за посиланням.
За даними російських джерел, у 2012 році полковник Кіндєєв був засуджений до двох років позбавлення волі. Як зазначено, Кіндєєв встановив власний порядок у дорученій йому частині – військовослужбовці, які отримували премії, зобов’язані були “ділитися” з командиром і його заступником. Завдяки таким “підробіткам”, комбриг придбав дві квартири в Самарі, а на банківському рахунку його дружини слідство виявило 100 тисяч доларів США. У кінцевому слові засуджений полковник Кіндєєв заявив : “Я не винен, вказівки я не давав, гроші я не отримував. Все це надумано, неправда і брехня. Це змова Алімагомедова зі слідством. І ми це доведемо”.
Помста ФСБ за Беслан?
Такі корупційні схеми в російській армії не нові. Але командири частин і з’єднань, які беруть участь у корупційних схемах, залишаються на своїх посадах. А кавалер “Ордена Мужності”, медалі “За відвагу”, медалі “За заслуги перед Вітчизною” II ступеня і власник іменного годинника від президента Росії став фігурантом слідства. Це може бути пов’язано з тим, що Кіндєєв зробив скандальну заяву: “Танки обстріляли бесланську школу за наказом офіцера ФСБ”. За інформацією ЗМІ, полковник Кіндєєв, коли був командиром в/ч 66431 (693-й МСП колишньої 19-ї МСД, Владикавказ, Північна Осетія) Південного військового округу, розпорядився послати в Беслан три танки Т-72. За його словами, стрільба почалась після того, як його танки передали в розпорядження ФСБ. Всього по школі було зроблено сім пострілів. На думку свідка, це загрожувало життю заручників.
Примітка: У результаті Бесланської трагедії загинуло 314 заручників, з них 186 дітей. Всього, включно з силовиками, загинуло 333 людини. Навіть через 13 років у цій провальній акції по звільненню заручників залишилося чимало загадок.
Полковник Степаніщєв
Командував 15-ю омсбр в 2011-2013 роках. За даними відкритих джерел, до жовтня 2013 року 15-ю омсбр командував полковник Костянтин Степаніщєв. Надалі його призначили на посаду командира 23-ї окремої мотострілецької бригади (в/ч 65349), яка на той час базувалася в Самарській області ЦВО.
23-я омсбр ЗС РФ також не раз фігурувала в матеріалах InformNapalm: перекидання в Ростовську область і вторгнення 2014 року. Також відомі факти, коли військовослужбовці цього з’єднання були приординовані до бандформувань на Донбасі. Фіксувалась також бронетехніка цієї бригади на озброєнні в бойовиків “ДНР/ЛНР”. У лютому-березні 2015 року InformNapalm опублікував дані про перекидання підрозділів 23-ї бригади в Білгородську область, а в січні 2016 року розкрив нове місце базування цього з’єднання в н. п. Валуйки Білгородської області. Російські джерела підтвердили ці дані тільки влітку 2016 року.
З біографії Костянтина Степаніщєва відомо небагато. Дата народження 1975 р. У 2005-2006 роках служив на посаді начальника штабу 81-го МСП в Самарі. Зате в мережі чимало інформації про “луганські походеньки” полковника Степаніщєва (позивний “Алмаз“) на початку лютого 2015 року: є непідтверджені дані, що після відрядження на Донбас полковник залишився без ніг. “Українське відрядження” полковника невдовзі компенсувалося указом президента РФ від грудня 2015 року, на основі якого Степанішєву присвоєно звання генерал-майор. У генеральському ранзі командир передислокованої в Білгородську область бригади Степаніщєв офіційно з’явився лише в червні 2016 року на відкритті військово-польових зборів кадетів та на урочистостях з приводу 77-ї річниці створення 23-ї бригади. Після цього його ім’я у відкритих джерелах більше ніде не згадується.
Полковник Захаров
Командир 15-ї омсбр з жовтня 2014 року по 2016 рік. Шеф інкасаторської служби “Сбербанка” РФ. За інформацією ЗМІ від 22 жовтня 2014 року, на посаду командира 15-ї окремої мотострілецької “миротворчої” бригади ЦВО був призначений полковник Микола Захаров.
Біографія Миколи Захарова представлена досить докладно, і зрозуміло чому. Дата народження 1965 р., родом з Курганської обл. Випускник Челябінського танкового училища 1989 р. Пройшов шлях від командира взводу до командира полку. Учасник бойових дій, нагороджений орденами “Мужності” та “За воєнні заслуги”. У 2002 р. закінчив Військову академію ім. Фрунзе. В 2009-2011 рр. обіймав посаду воєнкома Челябінської області. Потім три роки працював заступником начальника інкасації челябінського підрозділу “Сбербанка”.
Полковник Захаров не тільки найвідоміший воєнком рунету, герой мемів-едвайсів, пов’язаних з призовниками, але й посадова особа, якій приписують скандал федерального рівня через розголошення на прес-конференції в 2011 році закритої інформації про те, що “кавказців в армію не беруть”, що стало причиною його відставки і звільнення з військової служби. Після трирічної паузи у військовій кар’єрі і роботи куратором інкасаторів, у травні 2014 року Захаров знову стає воєнкомом. Через 5 місяців, у жовтні 2014 року, його призначають на посаду командира елітного бойового з’єднання – 15-ї омсбр.
Цікаво, що більшість нагородних посвідчень до медалей, виданих військовослужбовцям 15-ї омсбр за участь у бойових діях на Донбасі на основі наказів міністра оборони РФ Сергія Шойгу від 2014 і 2015 років, підписані командиром військової частини 90600 полковником М. Захаровим. Але довго на посаді комбрига Захаров не протримався: з 2016 року у відкритих джерелах на цій посаді фіксується прізвище іншого полковника – Авдєєва.
Полковник Авдєєв
Командир 15-ї омсбр з 2016 року. Кримінальне минуле полковника Олексія Авдєєва в тому, що він свідомо покривав убивцю свого підлеглого. Дані про Авдєєва є лише в кількох повідомленнях: в інформаційній довідці по Рощинському гарнізону і повідомленнях ЗМІ, а також на відео (хронометраж 32:40-33:10 хв), де зафіксовано парад на честь 9 травня в Самарі.
Чинний командир 15-ї бригади О. В. Авдєєв, ймовірно, той самий офіцер, який у 2010-2014 роках служив на посаді начальника штабу 102-ї російської військової бази у Вірменії (в/ч 04436, м. Гюмрі та м. Єреван). Саме полковник О. Авдєєв 9 травня 2014 командував російсько-вірменським військовим парадом у м. Гюмрі.
Офіцер з таким ПІБ фігурує у двох судових процесах: гарнізонного суду м. Єреван (Вірменія) від 2014 року і гарнізонного суду м. Самара від 2016 року. Також у соцмережах можна знайти звернення групи військовослужбовців 15-ї омсбр до комбрига Авдєєва, озвучене в групі “Підслухано Рощинський[2]” 1 липня 2017 року, у якому вони скаржаться, що їх покинули в Таджикистані.
Та найбільш прикметним є факт з ДТП, в якій з вини майора із сусідньої частини того самого гарнізону загинув контрактник 15-ї омсбр. Полковник Авдєєв у змові з іншими посадовими особами спробував приховати деталі події, виставити винними своїх підлеглих і вигородити винного офіцера. У мережі ми знайшли лист на ім’я президента Росії від військовослужбовців контрактної служби 4-ї роти 2-го батальйону в/ч 90600 (15-а омсбр), опублікований 26 жовтня в рубриці “Шойгу” на сайті ForPresident.ru. У листі контрактники 15-ї омсбр просять розібратися і покарати винуватця і тих, хто покриває злочин, який був скоєний весною 2016 року біля їхньої військової частини. Із записів відомо, що 9 березня 2016 року водій автомобіля “Мazda СХ-5” майор Усов, який служить у цьому ж гарнізоні у в/ч 59292 (91-а бригада управління), перебуваючи за кермом в стані алкогольного сп’яніння, збив чотирьох контрактників 15-ї омсбр.
Один з постраждалих, 22-літній єфрейтор Нагін, помер від отриманих травм. За свідченнями інших потерпілих, до приїзду співробітників ДПС майор Усов, щоб уникнути покарання за скоєне, тиснув на них психологічно, змусив дати неправдиві свідчення, що начебто за кермом автомобіля сиділа жінка – дружина Усова.
Залякані потерпілі дали неправдиві свідчення. Після цієї події командир 2 батальйону в/ч 90600 майор Марушкін заднім числом завів “журнал обліку військовослужбовців, які перебувають у звільненні”, в якому записав, що четверо військовослужбовців у “звільненні”, хоч на момент ДТП вони фактично були на службі і поверталися в розташування підрозділу з полігону. Водночас командир в/ч 90600 полковник Авдєєв О. В. і командир в/ч 52292 домовилися приховати обставини трагічної події. Полковник Авдєєва О. В. та начальник штабу в/ч 90600 підполковник Колчін В. І. тиснули на потерпілих та свідків. За змовою полковника Авдєєва О. В. і начальника військового шпиталю смт Рощинський було підроблено результат аналізу крові загиблого єфрейтора Негіна на вміст алкоголю.
Як пишуть регіональні російські ЗМІ, справедливість “частково перемогла”. За результатами розслідування ДТП у квітні 2017 року майора Усова засудили до 2 років колонії-поселення і на 2 роки позбавили водійських прав. Крім цього, він має виплатити рідним загиблого 300 тисяч рублів, хоч під час слідства провину за смерть солдата в ДТП намагалась взяти на себе його дружина. За даними за лютий 2017 року, подружжя намагалося тиснути на свідків, прагнули за гроші схилити їх дати свідчення, що за кермом в момент ДТП була саме жінка. Авдєєв, попри службовий злочин, й далі перебуває на посаді командира 15-ї омсбр.
Читати новини від Ukrainian Military Pages у Telegram
Використані джерела:
InformNapalm