Діючий в Україні процес досліджень та розробок бойових броньованих машин (ББМ) стикається з серйозними проблемами створення ефективних у реальному бою бойових засобів.
Досвід бойового застосування існуючих типів ББМ (танків, БМП, БТР) у воєнних конфліктах і, зокрема, в бойових діях на сході України, свідчить про їх недостатню захищеність, обмежені вогневі можливості, інформаційну та функціональну розрізненість.
Успадкований від Радянського Союзу існуючий парк ББМ був сформований в роки «холодної війни» для ведення глибоких наступальних фронтових (армійських) операцій в умовах застосування зброї масового ураження на території Європи та на сьогоднішній день характеризується застарілістю і швидко скорочується.
Відносно нові зразки ББМ (БТР-4Е, БТР-3Е), попри на їх невелику кількість у військах, мають, на жаль, ті ж проблеми. В чому причина такого становища та як вирішуються ці проблеми сьогодні?
Будь-яке озброєння повинно відповідати умовам ведення збройної боротьби. Досвід воєнних конфліктів останніх чотирьох десятиріч свідчить, що ці умови для ББМ з часів «холодної війни» суттєво змінились. Зміни полягають у різкому підвищенні можливостей засобів ураження ББМ, зміні законів розподілу попадань за кутами обстрілу, а також доцільності ведення розвідувально-ударних, переважно неконтактних дій просторово розосередженими інформаційно-взаємодіючими невеликими підрозділами (бойовими групами).
Читати також: Перспективна БМП. Деякі аспекти формування концепції конструктивних і компонувальних рішень
Проведений аналіз робіт з розробки перспективних ББМ для потреб Сухопутних військ (СВ) Збройних Сил (ЗС) України показує, що зазначені зміни поки що не знайшли відображення в їх технічному вигляді. Іншими словами − відбувається еволюційний розвиток існуючих типів ББМ, створених для зовсім інших умов ведення збройної боротьби.
Незважаючи на неможливість створення в сучасних умовах абсолютно захищеного типу ББМ, обмежені резерви удосконалення існуючих типів ББМ та їх високу вартість, характерною особливістю існуючих підходів до розвитку ББМ є стереотипність мислення, яка полягає в намаганні реалізувати одночасно високі показники бойових властивостей в одному з існуючих типів, що, як правило, збільшує його складність та вартість.
Подібні намагання створення ББМ виключно для прямих (контактних) дій в умовах обмежених економічних можливостей України неминуче ведуть до невиправданих витрат, відставання, та, як свідчить 25-річний досвід, не дозволяють вирішити проблему забезпечення необхідного рівня бойової ефективності ББМ.
Головна проблема розвитку ББМ для потреб СВ ЗС України полягає не стільки у відставанні в копіюванні зразків, скільки в небажанні забезпечити розвиток ББМ з урахуванням обмежених економічних можливостей держави та особливостей ведення сучасної збройної боротьби.
Важливою з цих особливостей є розподіл бойових завдань між просторово розосередженими засобами (розвідки, управління, ураження) з метою створення мережі інформаційно-взаємодіючих засобів, що складають бойову систему.
Це значить, що зміни характеру сучасної збройної боротьби показують зовсім інший шлях розвитку ББМ, який полягає в переході до масового створення менш універсальних за бойовими властивостями і тому більш дешевих бойових засобів, орієнтованих на мережеве (системне) застосування.
Читати також: Напрями покращення вогневої могутності бойових машин піхоти
Військові начальники та державні чиновники, які не мають бажання змінюватись, як правило, орієнтуються не на нові ідеї та концепції, а на перевірені старим досвідом підходи, які дуже часто виявляються не адекватними зміненим умовам ведення збройної боротьби. Але відставання в розумінні сутності сучасної збройної боротьби, місця і ролі в ній ББМ особливо небезпечно в умовах, коли в Україні третій рік триває війна.
В питаннях створення перспективних ББМ необхідно відмовлятись від командного волюнтаризму та переходити до прийняття рішень на основі результатів науково обґрунтованих технічних та економічних проробок.
Використані джерела:
Збірник тез доповідей Міжнародної науково-технічної конференції (Львів, 11-12 травня 2017 р.)
