Основу сучасних реактивних систем залпового вогню (РСЗВ) ракетних військ і артилерії (РВіА) ЗС України становлять системи, створені ще за часів Радянського Союзу – БМ-21 «Град», 9К54 «Ураган» та 9К58 «Смерч».
Оборонно-промисловий комплекс (ОПК) України свого часу розробив декілька варіантів модернізації радянських РСЗВ: модернізація БМ-21 «Град» до варіанта «Бастіон-1», «Бастіон-2» або «БМ-21К» і 9К54 «Ураган» до варіанта «Бастіон-3».
Однак всі ці системи не призначені до застосування у бойових порядках батальйонів, рот. Одним з основних недоліків існуючих РСЗВ є те, що їх дуже складно застосовувати у батальйонній ланці – у складі батальйонних тактичних груп.
Причинами є великі розміри, неможливість застосовувати у бойових порядках батальйонів та неможливість вести стрільбу на відстанях до 5000 метрів. Нині в механізованому батальйоні на озброєнні стоіть лише 30-мм автоматичний гранатомет АГС- 17 «Полум'я», який має дальність стрільби до 1700 метрів.
Пропонується розробка та прийняття на озброєння батальйонів надлегкої реактивної установки залпового вогню (РУЗВ), наприклад на базі автомобіля «Волинь». Вважаємо, що такі установки знайдуть ефективне застосування у складі батальйонів з легким озброєнням та розвідувально-диверсійних групах.
РУЗВ можна розглядати як реалізацію концепції надлегких бойових машин (БМ) з озброєнням ближньої дії (до 5 км), які спроможні вести ефективне масоване вогневе ураження живої сили противника, бронетехніки, захищених споруд, швидко змінюючи позиції та залишаючись малопомітними. Вони особливо будуть ефективні в зонах, де противник має сильну систему протиповітряної оборони, яка вкрай заважає застосуванню тактичній авіації.
В Україні в середині 90-х років проводилась ініціативна робота щодо створення такої експериментальної установки. Як озброєння був використаний блок 57-мм некерованих авіаційних ракет (НАР) С-5–УБ-32-57. Її випробування були проведені на Гончарівському полігоні. Випробування підтвердили високу ефективність установки.
У порівнянні з РСЗО «Град» РУЗВ має відстані ураження практично від десятків метрів до 4000 м, менше розсіяння ракет та достатньо високу точність. Однак, роботи за цим напрямом не були завершені та не було розпочато серійне виробництво. Пропонується повернутись до цього питання. Для прискорення робіт пропонується в експериментальному варіанті застосувати уніфіковані авіаційні блоки некерованих авіаційних ракет (НАР) типу УБ-32-57, В-8М або інші аналогічні блоки.
Авіаційний блок монтується на універсальній поворотній платформі, яка встановлюється на легковій машині, малотоннажній вантажній машині, на корпусі бронетехніки та інших носіях.
РУЗВ найбільш ефективна при веденні бойових дій в умовах відсутності єдиної лінії фронту, що характерно для бойових дій в останніх локальних конфліктах та бойових дій, що відбуваються в зоні АТО. Організація робіт за цим напрямом не потребує значних коштів, оскільки основні складові РУЗВ знаходяться в достатніх кількостях на арсеналах, базах та складах Міністерства оборони.
Потребують розробки Таблиці стрільби та Планшет підготовки даних стрільби. Робота може бути організована та проведена в найкоротші терміни – 1-2 місяця.
У подальшому пропонується спрямувати роботу на створення розвідувально-ударного комплексу. У складі комплексу доцільно мати РУЗВ, командну машину та безпілотний розвідувальний комплекс ближньої дії.
Значного здешевлення бойової машині можна досягнути шляхом спрямування робіт на розробку спрощених (не авіаційного призначення) некерованих ракет та пакетних пускових блоків із полімерних матеріалів для тривалого зберігання та пуску ракет замість авіаційних блоків. Це дозволить реалізувати швидке перезаряджання пускової установки.
Таким чином, оснащення механізованого батальйону вказаними зразками мобільних комплексів РСЗВ дозволить збільшити вогневі можливості по дальності в 2 рази, по кількості боєкомплекту боєприпасів – до 2 разів. З таким озброєнням батальйон стає підрозділом, здатним самостійно вирішувати основні вогневі завдання.
Читати новини від Ukrainian Military Pages у Telegram
Використані джерела:
Збірник тез доповідей Міжнародної науково-технічної конференції (Львів, 11-12 травня 2017 р.)
