Захист національних інтересів України з морського напрямку, гарантування безпеки цивільного судноплавства, протимінна боротьба в Чорному й Азовському морях — це ті завдання, які мають виконувати мінно-тральні кораблі.
Цьогорічні навчання «Сі Бриз» засвідчили, що єдиний український протимінний корабель — рейдовий тральщик U360 «Генічеськ» — не зможе сповна забезпечити ефективне тралення у визначених морських районах.
Для цього необхідні принаймні п’ять-шість кораблів, які займатимуться протимінною боротьбою та будуть здатні «чистити» води Чорноморсько-Азовського регіону від вибухонебезпечних предметів. Окрім того, жодне навчання ВМС України, як і будь-яких інших флотів країн світу, не відбувається без участі кораблів мінно-трального комплексу.
Немає суттєвої різниці, чи це морська десантна, ембаргова чи, наприклад, антипіратська операція. Усюди потрібно спочатку здійснити тралення та розчистити шлях для тактичної групи кораблів. У разі виявлення мін — знищити їх якнайшвидше. Враховуючи те, що зона відповідальності українського флоту в Чорному й Азовському морях достатньо велика за розмірами, і зважаючи на те, що РФ захопила під час анексії Криму українські тральщики, виникає гостра потреба відновлення збалансованого корабельного складу, який реагуватиме на всі загрози, що виникатимуть на приморському стратегічному напрямку. Тому це завдання є очевидним і вкрай актуальним на сьогодні для ВМС України.
Як підкреслив командувач ВМС ЗС України віце-адмірал Ігор Воронченко, розглядають кілька варіантів створення мінно-тральних сил.
— Для забезпечення мирного судноплавства в наших водах ми передбачили кілька варіантів. Насамперед це будівництво на сучасних тактичних платформах швидкісних і малопомітних мінно-тральних катерів. Протимінні катери протидіятимуть підривній діяльності на рекомендованих морських шляхах цивільного судноплавства. Тобто в тих морських районах, де існує висока ймовірність мінування противником водних шляхів, — сказав віце-адмірал Ігор Воронченко.
— Або придбання повністю корабельних платформ із відповідним обладнанням (сонари, телекеровані підводні апарати, інші агрегати й механізми) для того, щоб військові моряки могли здійснювати повний цикл навчально-бойової діяльності в операційних зонах відповідальності. Від виявлення мін і до їх фактичного знищення. Такий досвід закупівлі використовували чимало країн НАТО.
Також розглядаємо варіант із встановленням сучасного спеціалізованого обладнання на мінно-тральні платформи, які вже існують. Цей напрямок не вимагатиме якихось надзвичайно великих коштів. Наше завдання — добре вивчити ситуацію у флотах провідних країн світу й вибрати найбільш доцільний та ефективний варіант відновлення мінно-тральних сил українського флоту.
За словами командувача ВМС ЗС України, нещодавно делегація вітчизняного флоту переймала досвід застосування кораблів мінно-трального комплексу в Литви, країни–члена НАТО. Головне завдання їхніх надводних сил — ведення протимінних дій і патрулювання морських ділянок у національних інтересах та в складі сил Альянсу. Регулярно один-два їхніх кораблі надводних сил перебувають у морі для участі в операціях або навчаннях під проводом НАТО.
— Литовці мають чималий досвід тралення морських районів Балтійського моря. Після Другої світової війни воно, як і Чорне, ховає у своїх водах багато «вибухонебезпечних сюрпризів». Міни є одним із найпідступніших видів зброї, яка дрімає, не проявляючи себе до певного часу, а потім вибухає, завдаючи величезних утрат. Наші литовські партнери придбали протимінні кораблі, які вже були в експлуатації. Вік тральщиків — 20–40 років, але всі вони перебувають у справному технічному стані. На ці корабельні платформи вони встановили сучасне обладнання. Наприклад, нові сонари й телекеровані роботи за відносно короткий проміжок часу гарантовано виявляють мінну зброю, — розповів віце-адмірал Ігор Воронченко.
За тоннажем, озброєнням і морехідними властивостями «Генічеськ» призначено для роботи на рейдах, у бухтах і на річках. Але, зважаючи на захоплення РФ більш потужних протимінних кораблів українських ВМС — морських тральщиків U311 «Черкаси» та U310 «Чернігів», — він уже давно перехопив естафету «головного корабля» контактного тралення на флоті.
Читати також: Історія тральщика «Генічеськ»: від анексії Криму – до тренувань НАТО в Чорному морі (фільм)
Жодне навчання не відбувається без його участі. «Генічеськ» на регулярній основі бере участь у спільних тактичних тренуваннях типу PASSEX. Українські військові моряки здійснюють пошук та знищення мін (імітаторів) разом з екіпажами кораблів з’єднання Постійної військово-морської протимінної групи НАТО № 2 (SNMCMG2).
Півроку тому міни часів Другої світової війни успішно знищили наші моряки. Якщо врахувати, що на «Генічеську» встановлено старе обладнання у вигляді глибинного контактного трала, а кораблі НАТО шукають вибухонебезпечні предмети дистанційно, за допомогою сучасної комп’ютеризованої протимінної системи, то все вирішують вправність і професійні дії українського екіпажу.
Читати також: Україна розглядає питання придбання військових кораблів у західних партнерів - Воронченко
Підвищити бойові та оперативні спроможності рейдового тральщика «Генічеськ» та інших майбутніх кораблів мінно-трального комплексу ВМС України допомогло б установлення, наприклад, дистанційно керовані інтегровані протимінні системи.
На думку багатьох вітчизняних військових експертів, завдяки оснащенню цією перспективною безпілотною системою будь-який український тральщик (протимінний корабель) буде здатний здійснювати обстеження та захист морських шляхів у повністю безпілотному режимі дії. До того ж сам корабель і його екіпаж залишатимуться на безпечній відстані від зони операції.
Відомо, що інтегровану протимінну підводну систему становлять автономні підводні апарати, апарати ідентифікації підводних об’єктів та їх знищення, єдина багатофункціональна платформа управління. Протимінні заходи можуть здійснюватися без залучення особового складу. Водночас наявність сонару та відеокамери дає змогу підводним апаратам не тільки ефективно відпрацьовувати протимінні дії, а й виконувати інші підводні роботи або долучатися до пошуково-рятувальних операцій.
Віталій ПАНЧИШИН / Народна армія