Цього року ЗРВ планують провести майже 120 командно-штабних, тактичних навчань та занять. Відбудуться також три тактичні навчання з бойовою стрільбою.
Третього липня своє професійне свято відзначили зенітні ракетні війська Повітряних Сил. Саме цього дня 1996 року в незалежній Україні відбулося перше тактичне навчання підрозділів ЗРВ з бойовою стрільбою.
Нині в цілодобовому режимі бойове чергування несуть майже дві з половиною тисячі військовослужбовців ЗРВ по всій Україні. Бійці готові реагувати на будь-яку агресію з повітря. Про участь ракетників у АТО, їхній бойовий дух та професійну підготовку, а також стан озброєння та перспективи його розвитку розповів начальник зенітних ракетних військ Повітряних Сил ЗС України генерал-майор Дмитро Карпенко.
— Дмитре Володимировичу, наскільки добре ми захищені від нападу з повітря?
— На сьогодні — достатньо захищені. Хоча ще до війни на східних територіях України не було жодної військової частини, здатної повною мірою протистояти такому ворогу, як Росія. З початком воєнних дій нам довелося в терміновому порядку перекидати підрозділи протиповітряної оборони до східних рубежів. За цей час виконано велику роботу: передислоковано зенітні ракетні комплекси, облаштовано нові позиції та місця розташування особового складу, налагоджено логістику.
Зараз у районі проведення АТО перебуває потужне угруповання ЗРВ, здатне відбити масовану атаку авіації та крилатих ракет ворога. Наші фахівці неодноразово доводили свою ефективність та професіоналізм. За три роки бойових дій на Донбасі ми знищили 21 ворожий безпілотник.
— Але боротьба з БПЛА — далеко не головне завдання ЗРВ. Деякі з так званих воєнних аналітиків критикують ваші війська за використання ЗРК проти безпілотників.
— Так. І головним їхнім аргументом є занадто висока вартість ракети, щоб витрачати її на таку «несерйозну» ціль. Хочу запевнити, що всі ліквідовані БПЛА ворога несли серйозну загрозу для оборони України, адже працювали над стратегічними військовими об’єктами. По менш небезпечних цілях зазвичай працюють зенітки.
— Сьогодні на озброєнні ЗРВ перебуває техніка, розроблена та виготовлена ще за часів Радянського Союзу. У якому ж стані зараз наші засоби ППО?
— На озброєнні Повітряних Сил ЗС України є зенітні ракетні системи С-300(ПТ, ПС, В1) та зенітні ракетні комплекси «Бук-М1». Озброєння й справді не нове. Виготовлення деяких зразків датується ще 80-ми роками минулого століття. Та в них закладений чималий ресурс щодо подальших доробок та модернізацій.
Тому тільки за останні три роки ми повернули до бойового складу після заводського ремонту п’ять ЗРК. Ці комплекси були скорочені протягом 2007–2012 років і весь цей час перебували на базі зберігання. Ми постійно контролюємо стан нашого озброєння.
Щороку проводимо комплекс робіт та випробувань, на підставі чого приймаємо рішення щодо продовження ресурсу. Потужності заводів дозволяють відновлювати по чотири ЗРК на рік. Як результат — сьогодні всі комплекси, що знаходяться в підрозділах та частинах, здатні виконувати завдання за призначенням. Позаяк наші комплекси вироблялися не на території України, існувала проблема з окремою номенклатурою запчастин. Виробництво таких гостродефіцитних складників протягом останніх двох років налагоджене на підприємствах вітчизняного ОПК.
— Якщо з цими застарілими комплексами стільки проблем, то чи не варто відмовитися від них і перейти на більш сучасні зразки?
— Щоб експлуатувати нові комплекси, треба їх мати. Закупівля сучасних ЗРК за кордоном кардинально не розв’яже проблему переозброєння зенітних ракетних військ. По-перше, вони чимало коштують, отже, ми не зможемо відразу закупити необхідну кількість. По-друге, цей ринок доволі закритий, просто так нас туди не пустять. Тому основними шляхами розв’язання проблеми переозброєння є розробка власних ЗРК та глибока модернізація наявних комплексів із заміною ракет на сучасні.
— Що вже зроблено в цьому напрямку?
— Слід зазначити, що за останні роки зенітні ракетні війська Повітряних Сил дійсно відчули фінансову підтримку держави. Попри об’єктивне старіння нашої техніки, починаючи з 2014 року, спільними зусиллями ремонтних підприємств Державного концерну «Укроборонпром», Міноборони, Генштабу та ремонтних підрозділів військових частин ЗРВ вдалося значно підвищити рівень справності зенітного ракетного озброєння. На сьогодні через заводський ремонт пройшли близько 65% ЗРК С-300П та 20% «Бук-М1».
Зроблено й певні кроки щодо забезпечення зенітного ракетного озброєння необхідною кількістю запасних частин, особливо таких, що не вироблялися підприємствами України. Зокрема ми вже замінили низку складників для «Буків» і «трьохсоток» власними. Зараз наша оборонка працює над розробкою решти гостродефіцитних складників, термін для заміни яких уже сплив або настане найближчим часом.
Разом із статистичним показником рівня справності ОВТ ми підвищуємо й бойові можливості зенітних ракетних військ шляхом постачання модернізованих та нових зразків радіолокаційної техніки. На окрему увагу заслуговує нова, розроблена вітчизняним ОПК, автоматизована система управління. Її поява на озброєнні сприяла суттєвому підвищенню бойового потенціалу за умови сталого складу сил та засобів ППО. В рази підвищено ефективність управління підрозділами, зросли показники боєготовності. Новий комплекс засобів АСУ ППО передбачений для абсолютно нових підходів до збору, обробки інформації та управління бойовими діями. Оцінювання обстановки та необхідні обчислення виконуються так швидко та точно, що екіпажам ЗРК потрібно вдвічі менше часу, аби знищити повітряні цілі. До речі, однаково ефективно АСУ може працювати як із наявним ОВТ, так і з новітніми зразками, що плануються до постачання на перспективу.
— Якими мають бути сучасні українські розробки? Що саме потрібно підрозділам ППО?
— Розширення номенклатури засобів повітряного нападу, збільшення чисельності та розширення їхніх можливостей змушує нас суттєво підвищити рівень вимог до засобів протиповітряної оборони. Нам потрібне зенітне ракетне озброєння, здатне протистояти перспективним засобам повітряного нападу в усьому діапазоні висот та швидкостей в умовах інтенсивного радіоелектронного та вогневого впливу противника. Це ЗРК малої дальності для ураження крилатих ракет, безпілотних літальних апаратів, засобів високоточної зброї, літаків тактичної авіації і вертольотів з відстані до 20 км і на висотах до 10 км, а також середньої та великої дальності.
— А як вплинуло АТО на підготовку особового складу?
— З початком війни на Сході країни вітчизняний оборонний бюджет значно зріс, і ми можемо собі дозволити залучати весь особовий склад до повноцінної бойової підготовки із виконанням практичних бойових стрільб. Щороку інтенсивність таких тренувань збільшується. Так, цього року плануємо провести майже 120 командно-штабних, тактичних навчань та занять. Відбудуться також три тактичні навчання з бойовою стрільбою. Навіть підрозділи, озброєні стаціонарними комплексами С-300ПТ, відновили практику виконання мобільних дій. Лише 2017 року таких маршів здійснено вже близько десяти.
Цього місяця на полігоні «Шабла» відбудеться спільне болгарсько-українське навчання підрозділів ППО із бойовою стрільбою «Сейбер Гардіан-2017». У межах цього заходу ми прагнемо не лише досягти тактичної сумісності з підрозділами протиповітряної оборони НАТО, а й виконати практичні стрільби із ЗРК типу С-300. Також цього року на Херсонщині будуть проведені контрольні льотні випробування зенітних керованих ракет, де також відбудуться тактичні навчання з бойовою стрільбою підрозділів, озброєних ЗРК «Бук-М1». Та найважливішим у нинішньому процесі бойової підготовки є те, що ми почали готувати зенітні ракетні підрозділи до відбиття серії масованих ударів противника з повітря. Таке не практикувалося з 1992 року.
Використані джерела:
Народна армія
