З моменту початку російської агресії і втрати значної частини нашого флоту серед командного складу не вщухають суперечки щодо концепції відродження Військово-Морських Сил. Яким повинен бути флот в умовах війни і хронічної нестачі фінансування?
Концепцію швидкого і відносно дешевого «москітного флоту» представив у своїй статті Андрій Риженко, капітан 1 рангу, заступник начальника штабу командування ВМСУ з питань євроатлантичної інтеграції.
Після виходу з окупованого Криму ми практично відразу почали роботу з відновлення та розвитку ВМС України. В цілому з 2014 року ВМСУ значно наростили війська берегової оборони, що дозволило створити рубежі захисту узбережжя і виконувати завдання в АТО з оборони Маріуполя.
У 2016 році перші підрозділи берегової оборони були переміщені в пункти постійної дислокації на узбережжі Азовського моря. Крім того, ми підняли на крило морську авіацію, яка щодня виконує бойові завдання. Також в наших ВМС була відновлена система підготовки та військової освіти особового складу всіх категорій тактичної ланки.
Але найбільшою проблемою залишаються бойові можливості надводних сил, оскільки самі боєздатні кораблі були захоплені РФ і знаходяться в Криму. Чисельність плавскладу становить всього 6% від загальної кількості військовослужбовців Військово-Морських Сил.
Хотів би довести погляди на реформування Військово-Морських Сил ЗС України в напрямку відновлення надводного флоту.
Концептуальним рішенням цієї проблеми є створення «москітного флоту» - швидких, маневрених і малопомітних катерів, які здатні діяти в ближній морській зоні, знищувати надводні кораблі і підводні човни противника, охороняти важливі об'єкти морської інфраструктури, бази і порти, забезпечувати рейдові та спеціальні дії морської піхоти і сил спеціальних операцій, вести протимінні дії.
В умовах існуючих загроз і наявного фінансового ресурсу цей варіант є найдієвішим «асиметричним» відповіддю значно переважаючим силам агресора.
Читати також: ВМС отримають від США патрульні катери класу «Айленд» та сім суден збудує «Ленінська кузня»
«Москіти» повинні діяти в прибережних водах (до 100 миль). Вони відносно дешеві (одна платформа - 2-15% від вартості кораблів класів «корвет» і «фрегат»), діють раптово, досить озброєні, мають потрібну швидкість і здатні тримати супротивника в постійній напрузі.
У найближчі чотири роки ядром надводних сил ВМСУ повинні стати три основних типи платформ «москітів»: пошуково-ударні (протикорабельні ракети, торпеди, артилерія, ПЗРК), патрульно-рейдові (багатоцільові, артилерія до 30-мм, ПТРК, ПЗРК) і протимінні, здатні виконувати завдання всіх типів морських операцій в прибережній зоні згідно Морської доктрини НАТО AJP-3.1.
Порівняння властивих принципів морських операцій (визначені в AJP-3.1) дозволяє зробити висновок, що під час дій в прибережних водах корвети та фрегати не мають значної переваги над меншими за розмірами катерами - «москітами», - і навіть навпаки.
| Принципи морських операцій | Порівняння (якщо принцип можливий) | |
| Класичний флот (корвети, фрегати) | «Москітний» флот (катери) | |
| Цілеспрямованість | ✔ | ✔ |
| Єдність зусиль | ✔ | ✔ |
| Взаємодія | ✔ | ✔ |
| Автономність | ✔ | |
| Концентрація сил | ✔ | ✔ |
| Економія зусиль | ✔ | |
| Гнучкість | ✔ | ✔ |
| Раптовість | ✔ | |
| Простота | ✔ | |
Порівняння окремих фінансових і часових показників будівництва та обслуговування катерів «москітного флоту» і кораблів «класичного флоту»:
| Фінансові й часові показники | Орієнтовний показник | |
| корвет/фрегат | «Москітний» катер | |
| Вартість однієї платформи, млн. дол | 150-260/400-600 | 1-45 |
| Термін виробництва (в серії), місяці | 12-36 | 3-12 |
| Річне обслуговування, млн. дол | 12-36 | 3-12 |
| Підготовка базової інфраструктури, млн. дол | 50-80 | 0,5-3 |
Таким чином, в умовах обмеженого фінансового ресурсу і часу на будівництво або придбання надводних сил для дій в ближній морській зоні (що дуже актуально для України) чітко вимальовуються явні переваги катерів «москітного флоту» в порівнянні з «класичними» кораблями. З точки зору створення необхідного пакету сил, «москіти» швидше і дешевше в будівництві, вони мають більше бойових можливостей, і їх можна побудувати більше за однакові з «класичним флотом» кошти. Вони дешевше в експлуатації і обслуговуванні, у них більш гнучка логістика (з використанням цивільних сервісних центрів), є можливість їх доставки в райони бойових дій наземним транспортом. Крім того, вони вимагають не так багато особового складу.
Якщо говорити про операційні переваги - у «москітів» висока швидкість і маневреність, які дозволяють контролювати значно більші райони. Тактична група з декількох «москітів» застосовується по цілі з різних напрямків, що ускладнює дії противника. Модульність побудови та сучасне високотехнологічне озброєння дозволяють катерам бути багатофункціональними і виконувати практично весь спектр морських операцій, в першу чергу проти слабких сторін противника. Ну і врешті-решт, наявність значної кількості таких катерів змушує противника приймати контрзаходи і виснажує його економіку.
Вважаю, що майбутнє нашого флоту - в тісній кооперації українських суднобудівних підприємств з іноземними компаніями.
Малі броньовані артилерійські катери (МБАК) типу «Гюрза-М» можна сміливо віднести до «москітного» флоту, але з певними обмеженнями, в основному - через швидкість. Вони призначені для захисту портів, підтримки висадки і дій морської піхоти на березі. Показники мореплавства, живучості та озброєння кажуть, що районом їх застосування в перспективі стане Азовське море. Два таких катери вже є в складі ВМСУ, ще чотири будуються і очікуються до передачі нам влітку 2017 року. Також будуються два катери типу «Кентавр» для доставки підрозділів морської піхоти. Їх надходження також очікується в цьому році.
Дуже вражаючим прикладом патрульно-рейдової «москітної» платформи є катер турецького виробництва MRTP-24 (компанія JV «Jonca Onuk»). Катер довжиною 24 метри, побудований з композитних матеріалів, має швидкість більше 50 вузлів, дальність плавання 500 миль, високу маневреність, бере на борт групу з 16 осіб (спецназівці, морські піхотинці, водолази, оглядова команда), має сучасне устаткування радіолокації, зв'язок, бойової ракетно-артилерійський модуль для знищення морських і повітряних цілей, а також вогневої підтримки дій сил на березі.
Коштує він приблизно стільки ж, скільки катер типу «Гюрза-М», але за рахунок можливого перенесення технологій (будівництва за ліцензією) на вітчизняні підприємства ціна може бути ще знижена.
Іншим варіантом подібних платформ іноземних виробників є десантний катер CB90 виробництва Швеції. Цей катер здатний на високій швидкості (45 вузлів) доставити 21 бійця в район амфібійних або диверсійних операцій. Починаючи з 1990 року, для військово-морських сил семи різних країн світу побудовано понад 230 таких катерів (вартість одного - близько 5 млн. Євро).
Концепція катера СВ90 виявилася дуже вдалою - багато країн прийняли її за основу розробки власної платформи. На думку автора, дуже критичним для нашої платформи стане підтвердження (після побудови) заявленого показника швидкості.
Досвід ВМС іноземних держав (включаючи ВМС США) показує, що для дій з патрулювання річок і їх дельт ефективне використання і менших за розмірами (7-11 метрів) катерів типу RHIB (Rigged Hull Inflatable Boat). Їх швидкість перевищує 45 вузлів, кожен з них здатний доставляти 10-18 бійців сил спеціальних операцій або морської піхоти для патрульних, диверсійних і рейдових дій. Їх доступна ціна на ринку ($ 0,3-1.0 млн.) І позитивний досвід експлуатації в ВМС України протягом останніх 8-10 років підтверджують доцільність їх розвитку.
Щодо пошуково-ударного типу «москітів», головним завданням яких є пошук і знищення надводних кораблів і підводних човнів супротивника, треба відзначити вітчизняний проект ракетного катера «Лань-М», який буде нести ударне ракетне і протичовнові озброєння, артилерію 76-мм, зенітно-ракетний комплекс малої дальності. Практично катер має озброєння перспективного корвета проекту 58250, але коштує в 5-7 разів менше. При цьому його вартість (до $ 50 млн.) Можна ще скоротити, якщо замінити кормову (дуже цінну) 35-мм артилерійську систему.
Сподіваємося на те, що проект буде повністю реалізований, як заплановано в найближчі 3-4 роки, особливо в питаннях його головного озброєння.
Наявний ресурс до 2020 року (близько 8 млрд. гривень) дозволяє нам поповнити бойовий склад ВМС України приблизно 30 одиницями «москітного флоту». При цьому зазначеної суми вистачить лише для завершення будівництва одного корвета пр. 58250, вартість першого корабля в серії оцінюється в 325 млн. євро.
Протимінні платформи займають окреме місце в будь-яких ВМС. Актуальність цієї бойової можливості дуже актуальна і для України. Прибережна частина Чорного моря все ще обіцяє численні вибухонебезпечні «подарунки» часів Першої та Другої світових воєн. Місяць тому це було підтверджено під час спільних протимінних маневрів рейдового тральщика U360 «Генічеськ» і кораблів постійно діючої протимінної групи ВМС НАТО. Технології гібридної війни розглядають мінну війну як дешевий і ефективний спосіб нейтралізації економіки і військового потенціалу противника.
Досвіду будівництва протимінних кораблів на вітчизняних підприємствах немає. З огляду на певний «дефіцит» і відносно високу вартість протимінних кораблів (80-110 млн. євро) на ринку озброєнь, розвиток наших протимінних сил можна провести за рахунок модернізації існуючих платформ сучасними засобами пошуку, ідентифікації та знищення морських мін, а також закупівлі мобільних роботизованих систем для підрозділів підводно-диверсійної захисту портів і баз, з можливістю їх розгортання автомобільним транспортом. Такі пропозиції є за кордоном, вони зараз вивчаються, в тому числі і на умовах перспективи впровадження цих технологій в Україні.
Після створення «москітних» надводних сил для гарантованого захисту в прибережній зоні, після 2020 року можна буде розпочати наступний етап - побудови більших кораблів для дій у відкритому морі.
Хорошим і ефективним прикладом для України зі створення корабля «відкритого моря» є досвід ОАЕ, які недавно завершили будівництво корвета типу «Бейнунах» для своїх ВМС - вже шостого в серії. Ще 20-25 років тому ця країна взагалі не мала ніякого досвіду кораблебудування.
Цей проект, завдяки грамотній державній політиці, був розроблений спільно з французькою компанією CMN (на базі Combatante BR70) і побудований на місцевому суднобудівному заводі підготовленими фахівцями. За розмірами це наш корвет «Тернопіль» (900 тонн - 70 метрів), але набагато міцніше і сучасніше! До слова, його ціна - менше половини вартості корвета проекту 58250 (втричі більшого за водотоннажністю і кількості екіпажу), але при цьому зброї на «арабському скакуні» - не менше.
На закінчення хочу сказати, що «москітний флот» - реалістичне і ефективне рішення для забезпечення постійної присутності ВМС України в море для захисту національних інтересів. Є власні напрацювання, є бажання партнерів допомагати. Треба здійснювати зміни.
Андрій Риженко, капітан 1 рангу,
заступник начальника штабу командування ВМСУ
з питань євроатлантичної інтеграції.
Використані джерела:
Думская
