Заступник Міністра економіки Юрій Бровченко в Мінекономіки курує питання оборонно-промислового комплексу. Полковник запасу Бровченко не з чуток знайомий з теми викликами, які стоять перед українським оборонно-промисловим комплексом. У 2010 він обіймав посаду директора департаменту утилізації ракет і боєприпасів у Міністерстві оборони, а в 2012 в тому ж міністерстві він курирував департамент економіки оборони та безпеки.
Напередодні інтерв'ю Кабінет Міністрів вперше затвердив державне оборонне замовлення на 3 роки. Вперше цей документ передбачає прогнозованість витрат оборонного бюджету в середньостроковій перспективі. Однак не можна не згадати, що з виконанням державного оборонного замовлення минулого року виникли складнощі, тому що він передбачав, що 50% фінансування оборонного замовлення буде здійснюватися за рахунок коштів отриманих від конфіскації активів конфіскованих у сім'ї колишнього президента Віктора Януковича.
А так як закон про спецконфіскацію прийнятий не був, 50% коштів, передбачених держоборонзамовленням на рахунки підприємств ОПК так і не надійшли.
Про те, що передбачає ДОЗ на 2017-2019, стратегія розвитку оборонно-промислового комплексу Українським Новинам розповів заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі Юрій Бровченко.
Як змінився обсяг бюджетних видатків в загальному, на оборону в поточному році в порівнянні з минулим?
Державний бюджет на 2017 рік передбачає витрати на рівні близько 140 млрд гривень. Це витрати на утримання Збройних Сил та інших військових формувань: Національна гвардія, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони та інші. Вони були трохи збільшені в порівнянні з 2016 роком.
Якщо говорити в розрізі Міністерства економічного розвитку і торгівлі, то ми є координаторами державного оборонного замовлення. Держоборонзамовлення 2017 року відрізняється від ДОЗ-2016 року введенням трирічного планування.
Таке середньострокове планування дозволить нам прогнозувати витрати під держоборонзамовлення, і розуміти, яка техніка буде поставлятися Збройним Силам та іншим військовим формуванням в наступні кілька років. Воно дозволить виробникам визначитися в питанні створення виробничих потужностей, оновлення технологій.
У 2017 році частка витрат на державне оборонне замовлення із загального фонду держбюджету підвищилася з 50% до 81% .Тільки 19% - це кошти спеціального фонду державного бюджету. У держоборонзамовленні на 2016 рік майже 50% коштів передбачалися зі спеціального фонду, який мав наповнюватися за рахунок коштів, отриманих від реалізації закону про спецконфіскацію.
Але закон про спецконфіскацію так і не прийняли ...
Так. Тому ми говоримо про досить низькому рівні виконання держоборонзамовлення за 2016 рік. Ті проекти, які фінансувалися із загального фонду, були виконані практично на 100%, ті, які мали фінансуватися зі спецфонду, не були виконані зовсім.
Якщо депутати не приймуть закон про спецконфіскацію, то в цьому році фінансування держоборонзамовлення зі спецфонду також не буде.
Можливо, але зараз мова йде про 19%, а не про 50%. Є надія на те, що цей закон все ж таки приймуть. Уряд і Генеральна прокуратура зараз вживають заходів, щоб врегулювати це питання можливо навіть без змін до законодавства, щоб забезпечити залучення коштів за рахунок майна, яке було присвоєно незаконним шляхом.
Розглядалася можливість фінансування держоборонзамовлення виключно за рахунок загального фонду державного бюджету, щоб фінансування не залежало від прийняття закону про спецконфіскацію?
Це було б дуже добре, ми відстоювали таку позицію, але вона не була підтримана Міністерством фінансів, а це їх сфера відповідальності. У держбюджеті на підготовку виробництва з 775 млн гривень передбачено 400 млн гривень із загального фонду і 300 млн - за рахунок спецконфіскації. Уряд все ж не залишає надії, що зміни в законодавство, які дозволять здійснити спецконфіскацію, все-таки будуть прийняті.
А аргументи для такої надії є?
Я не сказав би, що ми не мали ніяких аргументів. Є порозуміння з Верховною Радою. У минулому році всі вірили, що закон про спецконфіскацію буде прийнятий, тому левова частка витрат була передбачена для фінансування силового блоку. В цьому році за пропозицією уряду витрати зі спецфонду були розподілені між усіма міністерствами. Сьогодні в цьому зацікавлений кожен міністр, а не тільки Міністерство оборони.
У жовтні Кабмін прийняв рішення про скорочення обов'язкових відрахувань від прибутку до держбюджету для підприємств «Укроборонпрому» з 75% до 30%. Раніше керівництво «Укроборонпрому» заявляло, що такий рівень відрахувань не дозволяє підприємством концерну розвивати виробництво. Які ще бар'єри в роботі вітчизняного ОПК Ви бачите?
Відрахування в розмірі 75% були насправді дуже високими. Ми оцінюємо, що скорочення обов'язкових відрахувань від прибутку з 75% до 30% в 2017 році дозволить «Укроборонпрому» залишити для розвитку виробництва підприємств концерну 1-1,3 млрд гривень.
Ступінь зношеності обладнання на підприємствах від 60% до 80%. На сьогодні практично немає бар'єрів, які заважають підприємствам працювати. Чому ми зробили держоборонзамовлення на 3 роки? Щоб підприємство знало, які будуть замовлення, і мало можливість розвивати своє виробництво. Сьогодні співвідношення державних і приватних підприємств, які беруть участь в оборонних замовленнях, приблизно 50% на 50%.
Мінекономіки, яке відповідає за розвиток оборонно-промислового комплексу, створює рівні умови для всіх. Ми не робимо відмінності для державних і недержавних підприємств. Державні підприємства в минулому році більше постраждали за рахунок відрахувань чистого прибутку. У приватних підприємств чистий прибуток не забирав ніхто.
Яке виробництво передбачає держоборонзамовлення?
Якщо ми говоримо про танки, то це до сотні танків, якщо про автомобільну техніку - то автотехніка високої прохідності, в тому числі автотягачі, буде замовлено близько 500 одиниць.
А по імпорту?
Я думаю, імпортуватимуть невеликі мікроавтобуси для перевезення особового складу.
Раніше в ЗМІ була поширена інформація, про те, що технологія виробництва літака «Мрія» була передана Китаю. Наскільки це відповідає дійсності?
Це не відповідає дійсності.
Влітку Президент анонсував масштабну програму розвитку вітчизняної авіації. Ця програма вже розроблена?
На сьогоднішній день робота над цією програмою на стадії завершення. Найближчим часом програма буде розглянута на Національному комітеті з розвитку промисловості, після вона буде опублікована для громадського обговорення. Тільки після цього вона буде подана для міжвідомчого узгодження і представлена для розгляду уряду.
Що передбачає ця програма?
Велику частину програми складають плани з розвитку лінійки літаків «Антонов» як військово-транспортних, так і цивільних. Там також розглядаються різні варіанти розвитку.
Програма передбачає розвиток безпілотної техніки і бойової авіації для українських ВПС?
За безпілотної техніки у нас дуже багато цікавих пропозицій від чернігівського підприємства «Чезара». У 2015-2016 році ця техніка була поставлена в збройні сили, вона пройшла випробування на передовій, відпрацювала досить якісно, і ми сподіваємося, що в цьому році її також закуплять.
Що стосується бойової авіації, то сьогодні розглядається можливість створення вітчизняного винищувача. Над цим працюють конструктори. Сьогодні це дуже складне питання, і ми більше схиляємося до варіанту міжнародної кооперації. Винищувач - це дуже складний зразок озброєння. Створення такої техніки має на увазі наявність певних технологій. На жаль, сьогодні у нас і технології, і досвід, який необхідний для створення бойової авіації, - мінімальні.
Якщо говорити про вертолітної авіації, то у нас є дуже хороший досвід. Сьогодні «Мотор Січ» і Міноборони працюють над створенням вітчизняного вертольота і модернізації існуючих зразків. Існуюча в Україні База вертолітної техніки дозволяє робити глибоку модернізацію і виводити техніку на досить високий конкурентний рівень для задоволення існуючих військових потреб і завдань.
Тобто, створення винищувача - це в довгостроковій перспективі?
Так, тут ми говоримо про перспективу в 5-10-15 років.
Раніше була інформація про можливості виробництва вертольотів в кооперації з польськими підприємствами ...
Ми співпрацюємо з «Мотор Січ», з конотопським заводом «Авіакон». А вони в свою чергу працюють в кооперації з підприємствами Польщі, Канади та багатьох інших країн. Кооперація дуже широка. Постачання імпортних комплектуючих і запчастин при ремонті вертолітної техніки десь від 20 до 40% в залежності від моделі. Тому говорити, що в цьому питанні ми працюємо тільки з Польщею не дуже коректно.
У яких країнах спостерігається найбільший попит на українську військову продукцію?
Якщо говорити про експорт, то БТР-3 поставляється в Таїланд. За контрактом ми поставили в цю країну більше 200 машин. Це дуже потужна, дуже ефективна, досить конкурентоспроможна продукція, яка сьогодні поставляється на зовнішні ринки. Ми повинні розуміти, що наші підприємства, в тому числі через «Укрспецекспорт», крім самого продажу техніки надають дуже багато послуг з обслуговування та ремонту.
Зараз Наглядова рада «Укроборонпрому» складається з двох чоловік - голови Державної служби фінансового моніторингу Ігоря Черкаського і генерал-лейтенанта запасу Ярослава Скалько. Чи достатньо двох осіб для роботи цього органу? Чи планується збільшити склад Наглядової ради?
Зараз уряд працює над цим питанням. Я думаю, що найближчим часом буде прийнято відповідне рішення. Питання в тому, що при створенні нормативно-правової бази не був повністю враховано питання участі громадськості. Останнім часом було багато як позитивних, так і критичних оцінок роботи «Укроборонпрому». Тому Мінекономіки зараз розглядає питання зміни нормативно-правової бази з метою залучення до наглядової ради концерну, як фахівців, так і громадськості.
Зараз наглядові ради держпідприємств формуються за принципом: мінімум людей від держави та максимум від громадських інститутів. Зокрема, там також представлені кредитори: ЄБРР, Світовий Банк та ін. Наглядова рада «Укроборонпрому» також буде формуватися за таким принципом?
Так. У тому числі із залученням представників кредиторів та громадськості.
Але на засіданнях наглядової ради «Укроборонпрому» напевно обговорюються питання, що становлять державну таємницю.
Питання з обмеженим доступом не розглядатимуться на засіданнях наглядової ради.
Ви говорили про зношеність основних фондів підприємств «Укроборонпрому». Чи є програма, яка передбачає модернізацію виробничих потужностей цих підприємств? Скільки часу і коштів потрібно для модернізації?
Так, Мінекономіки завершило узгодження державної програми розвитку оборонно-промислового комплексу на середньострокову перспективу. В основі - питання підготовки виробництва і модернізації основних засобів. На сьогоднішній день у нас законодавчо закріплено, що на розвиток оборонно-промислового комплексу повинно виділятися 0,5% ВВП. Це приблизно від 11 до 13 млрд гривень щорічно. Сьогодні досить складна ситуація, але ми працюємо над тим, щоб такі кошти спрямовувалися на розвиток ОПК.
Також для підтримки галузі уряд залучає кредити під державні гарантії. В цьому році, якщо брати тільки Мінекономіки, то на підготовку виробництва було залучено 785 млн гривень, а якщо брати кредити залучені в тому числі для розвитку підприємств Державного космічного агентства, то це більше 1 млрд гривень, які будуть спрямовані безпосередньо на підготовку виробництва.
Але ми також розуміємо, що сьогодні в Україні є багато підприємств приватного сектора, які змогли вкласти значні кошти в підготовку виробництва і побудувати виробництво, яке відповідає сучасним зразкам і стандартам. Деякі підприємства приватного сектора вже працюють за стандартами НАТО.
Нещодавно Президент заявив, що «Укроборонпром» розробив нове ракетна зброя. Що це за зброя і коли воно надійде на озброєння?
Ці ракети пройшли дослідні стрільби. Є певний життєвий цикл створення зразка озброєння: розробка, проектування, дослідне виробництво, прийняття на озброєння і серійне виробництво. Зараз ці ракети розроблені, вони успішно пройшли випробування і плануємо перейти до серійного виробництва цих ракет для авіаційної техніки.
Скільки часу їх розробляли, і скільки часу знадобиться для їх серійного виробництва?
Розробка цих ракет тривала більше року. Я думаю, що до кінця 2018 року налагоджено серійне виробництво цих ракет. Сьогодні ми розробляємо всю нашу техніку вже з урахуванням норм і стандартів НАТО, і з урахуванням вивчення конкуренції на світовому ринку. Все озброєння, яке сьогодні проводиться в Україні, дуже цікавить зовнішніх замовників, оскільки воно проходить бойові випробування. На будь-якій міжнародній виставці продукція українського оборонно-промислового комплексу викликає дуже великий інтерес.
Нещодавно планувалося розглянути питання про надання дозволу «Ленінській кузні» на експорт і імпорт продукції військового призначення. Дане рішення прийнято?
Зараз міністерство спільно з РНБО опрацьовує питання про надання таких повноважень комплексно. Ми завершуємо розробку закону про організацію виробництва озброєння і військової техніки, в якому прописуються певні моменти, в тому числі і з надання дозволів на право здійснення імпортно-експортних операцій. Ми хочемо, по-перше, спростити цю систему, мінімізувати зустрічі замовника і Держекспортконтролю та зробити так, щоб усім, хто бере участь у виконанні державного оборонного замовлення або контрактів в інтересах Міноборони і силових структур, такі повноваження надавалися автоматично.
Чи передбачає програма розвитку ОПК розвиток суднобудування, морського флоту?
Так. У розрізі цієї програми і в розрізі створення кораблів класу «корвет», ми передбачаємо можливість відновлення фінансування. Але якщо говорити відверто, це досить важко. Адже ми намагаємося спланувати фінансування таким чином, щоб в першу чергу забезпечити потреби сухопутних військ. Сьогодні у нас великі проблеми з матеріально технічним забезпеченням та із забезпеченням військовою технікою та проведенням ремонту. Значні кошти виділяються, але техніка експлуатується в максимально жорсткому режимі особливо на сході країни. Тому в першу чергу фінансування планується на підготовку військової техніки. Також Турчинов неодноразово заявляв про проблеми з боєприпасами. В цьому році ми будемо здійснювати підготовку виробництва боєприпасів і створення спецхімзасобів. У бюджеті на цей рік передбачено фінансування цих проектів.
Нещодавно були заяви про розробку протитанкової комплексу «Стугна-П» і нового танка «Азовець». Що це за продукція?
Якщо ми говоримо про танк «Азовець», він не створювався в рамках програми розвитку ОПК і в рамках програми розвитку військової техніки. Це модернізація одного із зразків танків силами приватного підприємства. «Стугна-П» - протитанковий ракетний комплекс, який непогано зарекомендував себе, в тому числі в зоні бойових дій. Зараз ми готуємо серійне виробництво цього озброєння. Залежно від фінансування будемо поставляти його в Збройні Сили. На цей рік є замовлення і на цей комплекс. У КБ «Луч», до речі, дуже широка лінійка виробів. У тому числі «Скіф». Це також протитанковий ракетний комплекс.
КБ «Південне» в свій час розробило оперативний тактично-ракетний комплекс «Грім-2», яка доля цього проекту?
Цей проект успішно розвивається. Зараз ми знаходимося на стадії підготовки виробництва і створення макета. Я думаю, в цьому році вже буде вироблений перший зразок цієї техніки. У цьому розрізі ми зможемо говорити про серійне виробництво десь в 2019-2020 роках.
Нещодавно в ЗМІ з'явилася інформація про те, що «Ленінській кузні» став переможцем тендеру на ремонт фрегата «Гетьман Сагайдачний». Цей дійсно так?
Сьогодні Міноборони розглядає питання про ремонт «Сагайдачного» і вибір виконавця знаходиться в їх компетенції.
Тобто, питання про те, хто буде проводити, ремонт цього корабля ще не вирішене?
Я не можу щось однозначно стверджувати. На сьогоднішній день рішення Міноборони не прийнято.
Раніше гендиректор «Укроборонпрому» заявляв, що прийняття Міноборони на озброєння будь-яких нових розробок - досить тривалий бюрократичних процес. Який стан справ нині?
Сьогодні є постанова Кабінету міністрів, яке спрощує цю процедуру. Але тут слід пам'ятати, що прийняття на озброєння нового зразка вимагає цілого ряду заходів. Тут треба розуміти, що за кожним зразком озброєння варто життя наших воїнів. Тому є певна бюрократична процедура перед прийняттям на озброєння. Вона пов'язана з тим, що повинні бути виконані певні стандарти. Тому, я думаю, що Міноборони в цьому плані діє правильно і відповідно до існуючої нормативно-правовою базою. Що стосується моєї особистої думки - то чим жорсткіше умови, тим якісніше техніка.
Зараз підприємства російського «Оборонпрома» знаходяться під санкціями. Чи можна сказати, що багато закордонних замовники купують продукцію «Укроборонпрому» тому що не можуть купити її у росіян і наскільки може скоротитися наш експорт продукції військового призначення якщо санкції з російського «Оборонпрома» будуть зняті?
Ні, у нас різні ринки. Ми повинні пам'ятати, що нарощування експорту сьогодні доцільно, оскільки це залучення валюти в нашу країну. Ми повинні розуміти, що всі експортні контракти виконуються за рахунок коштів іноземних замовників. Також експортні замовлення сприяють створенню технологій і підготовці до виробництва нових виробів. Замовник вкладає кошти і отримує відповідну продукцію. Протягом останніх років у нас сильно впав експорт за рахунок того, що було прийнято рішення про першочергове забезпечення Збройних Сил. Сьогодні без узгодження Міністерства оборони не проводиться жодна зовнішньоекономічна операція щодо військової техніки. Винятки становлять власні розробки підприємств, які працюють на зовнішніх ринках через спецекспортерів.
Раніше ДП «Антонов» підписав 2 зовнішньоекономічних контракту на поставку літаків Ан-132 в Азербайджан. Як йдуть справи з виконанням даного контракту?
Контракт виконується і це дозволяє підприємству працювати. ДП «Антонов» зараз завантажено не на повну потужність. Ми хочемо, щоб це підприємство працювало. Завдяки державній підтримці, в тому числі і фінансової, і створення нормативно-правової бази можна буде говорити, що Україна - авіаційна країна і у неї кращі в світі літаки.
Що необхідно зробити, щоб «Антонов» почав серійно виробляти літаки?
В першу чергу потрібен замовлення. Замовлення Міноборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби та ДСНС. Я думаю, що в якості одного з варіантів розвитку підприємства було б доцільно створення лізингової компанії, яка зможе залучити кошти, взяти у «Антонова» літаки в довгостроковий лізинг і запустити літаки на внутрішніх авіарейсах. Це цікаве питання і наші літаки будуть досить конкурентноздатні. Тим більше у нас авіаційні двигуни зараз одні з кращих в світі. Наш конструкторський і виробничий потенціал дозволяє нам створити досить комфортний літак для внутрішніх авіаперевезень. Але для цього підприємству необхідна певна допомога з боку держави. У цьому випадку ми отримаємо близько тисячі робочих місць, у наших людей буде робота.
Скільки грошей потрібно для створення такої лізингової компанії?
Йдеться про суму від кількасот мільйонів до декількох мільярдів гривень. Ми розраховуємо, що в найближчому часі така програма у нас з'явиться. Зараз ми працюємо над цією програмою, проходять відповідні робочі узгодження і в найближчому часі ми розглянемо її на засіданні комітету промисловості, потім буде міжвідомче узгодження, громадське обговорення.
Чи розглядаєте ви можливість створення авіаконцерну для кооперації підприємств авіаційної промисловості?
Такий концерн вже створений, це «Українська авіаційна компанія». Вона об'єднує ряд підприємств, в тому числі і ДП «Антонов», і в кооперації ці підприємства зможуть стати досить конкурентоспроможними і підняти нашу авіапромисловість на новий рівень. У тому числі зараз йдуть переговори з канадськими компаніями про оснащення українських літаків їх авіонікою.
Ми розуміємо, що наша авіапромисловість була дуже залежна від Росії в плані комплектуючих. Сьогодні «Антонов» зробив серйозні кроки в плані імпортозаміщення. Ми плідно співпрацюємо з концерном і у них створено реєстр продукції, яка вимагає імпортозаміщення, створений каталог критичної номенклатури.
Зараз Мінекономіки розглядає питання створення національного реєстру імпортозаміщення. Я знаю, що «Укроборонпромом» зараз підписаний меморандум з усіма обласними державними адміністраціями про співпрацю в сфері імпортозаміщення та підприємства області можуть працювати з таким каталогом, дивитися, яка продукція потрібна оборонної промисловості, що вони можуть виготовити для «Укроборонпрому». Якщо говорити про бронетанкову техніку, то по окремим зразками ми досягли імпортозаміщення до 80%.
Раніше у «Антонова» була проблема із закупівлею шасі. Вони закуповували в «Росії», а «Південмаш» міг виготовляти лише 2 шасі в рік. Ця проблема вирішилася?
Це питання опрацьовується. Воне досить складне. «Південмаш» може виготовляти більше шасі, але є проблема з певними матеріалами, які закуповувалися в Росії. Якщо ми вирішимо це питання, то проблем з шасі не буде.
Раніше була досягнута домовленість про виробництво гвинтівки М16. Скільки нам коштуватиме освоєння такого виробництва, де його будуть робити і де вона буде застосовуватися?
Цей намір «Укроборонпрому», вони вивчають попит на ці гвинтівки серед силових структур і на сьогоднішній день не прийнято рішення про безпосереднє виборі того чи іншого підприємства, на якому могла б виготовлятися ця гвинтівка. Вона буде прийнята на озброєння тільки після того як ми будемо чітко розуміти потреби силових структур, які дозволять нам прогнозувати доцільність і вартість створення такого підприємства.
Необхідно розуміти, скільки буде коштувати підготовка виробництва, де воно буде розміщено, яким буде державне замовлення на це виробництво. Якщо ж ми розглядаємо це як комерційний проект тільки для поставки на експорт, то «Укроборонпром» може його розвивати.
Можу сказати більше: недавно я відвідував підприємство «Зброяр» в Броварах. Вони вже перейшли на виготовлення штурмових гвинтівок типу М16, які пройшли державні випробування і, при цьому, їх модульна конструкція дозволяє встановлювати стволи для стрільби патронами, як стандартів СРСР, так і стандартів НАТО. У них дуже сучасне, високотехнологічне та інноваційне виробництво. Воно мене вразило.
