Повітряні Сили торік недоотримали майже 1 млрд грн на ремонт і модернізацію озброєння і військової техніки.
Уперше за часи незалежності для потреб вартових неба в державному бюджеті на 2016-й було передбачено рекордну суму: майже 3,5 млрд грн, із них близько 2,2 млрд — це кошти на відновлення й підтримання справності авіаційної техніки.
Весною 2016-го укладено угоду з Львівським державним авіаремонтним заводом стосовно ремонту шести винищувачів МіГ-29 на суму 230 млн грн. І вже до кінця року літаки зайняли своє місце на аеродромах. Серед них — два модернізовані винищувачі до рівня МіГ-29МУ1.
Після ремонту на Запорізькому ДАРЗ «МіГРемонт» повернулися в стрій три винищувачі Су-27, а напередодні новорічних свят до них приєдналася й відремонтована «спарка» Су-27УБ.
Фахівці цього заводу передали торік військовим авіаторам два модернізовані штурмовики Су-25М1. Особливістю цих бойових літаків, з-поміж іншого, є наявність найсучаснішого українського обладнання, яке суттєво поліпшує захист літальних апаратів від ракет і підвищує їхні можливості під час виконання бойових завдань.
Відзначилися й одеські авіаремонтники, які передали в одну з бригад тактичної авіації модернізований навчально-тренувальний літак Л-39М, обладнаний тренажерним комплексом БТК-39, а в іншу бригаду — два модернізовані літаки Л-39М1.
Іще 2014 року волонтери почали збирати кошти на відновлення транспортника Ан-26 «Везунчик» на київському 410-му авіаремонтному заводі. Після цієї акції було порушено питання про необхідність імпортозаміщення. Передусім треба було замінити ті агрегати, які виробляють у Росії.
Перша ластівка — Ан-26, який Указом Президента назвали на честь Дмитра Майбороди. Це перший літак, відремонтований на 410-му заводі без російських запчастин та агрегатів. Напередодні новорічних свят військові авіатори отримали ще два відремонтовані літаки цього типу, на яких немає запчастин російського виробництва.
Однак виконати план технічного підсилення ПС ЗСУ 2016 року вдалося менше ніж наполовину. Наприкінці 2016-го в Міноборони повідомили, що через відсутність закону про спецконфіскацію Збройні Сили недоотримали 3,6 млрд грн. Із них 2,2 млрд — це гроші, які було спрямовано на закупівлю та модернізацію озброєння й техніки. Власне, через те й не було виконано заплановане державне оборонне замовлення.
Ще під час голосування за головний фінансовий документ держави 2016 року у Верховній Раді деякі народні депутати зауважували, що надто велику частину грошей на поліпшення техніки військової авіації заплановано отримати в спецфонді коштами спецконфіскату та що такі плани не буде виконано. Так і сталося.
— Ми не отримали значну частину запланованих коштів, — розповідає головний інженер авіації Повітряних Сил ЗС України генерал-майор Петро Скоренький. — Однак від української промисловості багато з необхідного Повітряні Сили таки одержали. Зокрема, у бригади тактичної авіації надійшло з авіаремонтних заводів «Укроборонпрому» 22 літальних апарати (вісім із них модернізовані), а також 27 відремонтованих і два модернізовані авіаційні двигуни.
Уперше після освоєння ремонту, «Мотор Січ» передала в частини чотири головні редуктори для вертольотів типу «Ми». До російської агресії їх ремонтували тільки на Луганському АРЗ.
Значна частина військового спорядження для авіації, окрім відновлених і модернізованих літаків та вертольотів, залишається поза кадром, хоча це складова потенціалу військової авіації. Російська агресія стала значним поштовхом для розвитку нашої військової промисловості й науки. І хоча коштів для докорінного поліпшення стану військової авіації сьогодні не вистачає, українське військо витримало удар і почало розвиватися.
Використані джерела: Народна армія
