У процесі наповнення бази даних сучасної російської військової техніки, виявленої на території окупованого Донбасу, волонтери міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm натрапили на вельми цікаву російську модифікацію МТ-ЛБ (багатоцільовий транспортер (тягач) легкий броньований).
Все почалося з перегляду відеоролика, розміщеного у вересні 2014 року з новиною на Воронезькому міському інформаційному порталі «36on» під пропагандистською назвою «Фронт новоросії: Привіт сину й жінці!». Ролик знято на майданчику біля міської ради Перевальська Луганської області.
Як завжди, журналісти, навіть не підозрюючи, під виглядом трофею показали в кадрі МТ-ЛБ зі встановленим великокаліберним кулеметом НСВТ або «Корд» замість стандартної башти ТКБ-01-1. Саме такі модифікації МТ-ЛБ випускають з середини 90-х на російському підприємстві «Муромтепловоз», в Україну вони ніколи не експортувалися, але випадково опинилися на озброєнні «шахтарів» Луганщини. Нині перша модифікація з великокаліберним кулеметом НСВТ під назвою МТ-ЛБ ВМ уже не виробляється, дві інші — активно випускають для так званих спеціалізованих «гірських підрозділів» збройних сил РФ.
Відмінності по модифікаціях:
- МТ-ЛБ ВМ — версія із встановленим 12,7-мм зенітним кулеметом НСВТ замість ТКБ-01-1.
- МТ-ЛБ ВМК — версія із встановленим 12,7-мм зенітним кулеметом «Корд». Двигун ЯМЗ-238ВМ, потужність – 240 к. с.
- МТ-ЛБ ВМ1К — модифікація, пристосована для роботи на високогір’ях, із встановленим новим двигуном ЯМЗ-238БЛ-1, потужністю 310 к. с., новою радіостанцією та новим опалювачем.
Можна було сміливо писати про черговий факт фіксації російської військової техніки на Донбасі, але через одну специфічну відмінність тягача на відео ми поринули в довгі роздуми. Відмінність – у нестандартному розташуванні триплекса (перископа). Замість бокової правої стійки його перенесли на дах машини. Плюс на корпус машини нанесено нестандартне триколірне камуфляжне розфарбування.
Для наочності:
МТ-ЛБ ВМ:
МТ-ЛБ ВМК з кулеметом «Корд» 34-ї окремої мотострілецької бригади (гірської) ЗС РФ:
МТ-ЛБ, якого зафіксували на відео в Луганській області:
Для точного визначення модифікації тягача ми переглянули фотоальбоми військовослужбовців гірських (8-ї, 33-ї та 34-ї) та 200-ї арктичної мотострілецької бригади російської армії, які озброєні цим типом техніки і брали участь у бойових діях на Донбасі.
І ось що вдалося дізнатися: саме такі специфічні МТ-ЛБ стоять на озброєнні 34 омсбр ЗС РФ (в/ч 01485, дислокується в станиці Сторожова-2 Карачаєво-Черкеської республіки) одночасно зі стандартними МТ-ЛБ ВМК. Зверніть увагу на триколірне камуфляжне розфарбування цих машин. Машина на відео з Луганщини розфарбована аналогічно
Хоч нам вдалося виявити «власників» тягача, який потрапив у кадр на відео, ідентифікувати точну модифікацію МТ-ЛБ не вдалось. Можливо, перед нами новітня МТ-ЛБВМ1К, але відсутність фотографій у мережі для порівняння не дає нам права зробити такий висновок. Точніша ідентифікація була б можливою за наявності інформації про марку двигуна та радіостанції. А поки ми вирішили позначити броньований тягач, який потрапив до бойовиків Донбасу так – МТ-ЛБ ВМ\К. Хочемо додати, що аналогічний МТ-ЛБ, що стоїть на озброєнні 34 омсбр, знищили українські підрозділи збройних сил в районі КПП "Маринівка" Донецької області у серпні 2014 року.
У процесі написання висновків OSINT-розслідування у мережі виявили фотографію, яка підтверджує наявність щонайменше двох МТ-ЛБ ВМ\К 34 омсбр у вересні 2014 у місті Перевальську.
Слід зазначити, що у розслідуваннях не раз згадували російські модернізовані МТ-ЛБ без прив'язки до конкретної модифікації як 8 омсбр, так і 200 омсбр. Також нагадуємо, що у вересні 2016 року міжнародна розвідувальна спільнота InformNapalm у ході моніторингу та розвідки відкритих джерел інформації (аналіз супутникових знімків, відео, знятого випадковими свідками, особистих фото із соціальних профілів найманців та кадрових російських військовослужбовців) ідентифікувала понад 30 типів озброєння та спецтехніки ЗС РФ на Донбасі. За результатами розслідувань було представлено базу даних, відеографіку та інфографіку.
Матеріал до публікації підготував Михайло Кузнецов