Держприкордонслужба України та ОБСЄ спільно розробили покроковий план повернення на неконтрольовану ділянку держкордону, про це в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" повідомив голова Держприкордонслужби України Віктор Назаренко.
Є інформація, що ви разом з ОБСЄ розробили покроковий план повернення на неконтрольовану ділянку держкордону у разі виконання Мінських угод. Чи це Так?
Такий план дійсно є. Ми не приховуємо, що він існує. Це ж наша мета – повернути контроль над кордоном. Україна сьогодні не контролює 409,3 км держкордону.
Ми відпрацювали кілька варіантів виходу на кордон і один з них – це той, який ви згадали. Це ідея президента України, вона полягає в тому, що з урахуванням реальної ситуації існує можливість залучити поліцейську місію ОБСЄ і поетапно, на основі Мінських угод, вийти на контроль ділянки кордону з РФ, яка зараз не контролюється.
На першому етапі мова йде про забезпечення контролю силами збройної поліцейської місії ОБСЄ, створення демілітаризованої зони вздовж кордону, у якої б були тільки представники ОБСЄ і ті, хто виконують ці завдання, встановлення та використання сучасних технічних засобів, починаючи від відеоспостереження, закінчуючи використанням безпілотників.
Також мова йде про визначення місць перетину кордону, забезпеченні відповідного рівня громадського порядку в тих регіонах і потім вже переходити на новий етап з поступовою передачею цієї ділянки держкордону під контроль України.
Такий варіант є і він цілком реальний. Якщо буде воля в першу чергу з боку Росії, то Україна готова разом з місією ОБСЄ відновити контроль над кордоном. Це дасть можливість мінімізувати те, що зараз там відбувається – ввезення зброї та боєприпасів.
Наприклад, трохи раніше на наших військовослужбовців росіяни випробовували лазерну зброю. В результаті троє військовослужбовців Держприкордонслужби отримали опіки сітківки ока, і зараз склалася дуже важка ситуація: ми змогли їм відновити лише бічний зір, прямого зору у них поки немає. Це сталося на КПВВ "Мар'їнка" в той час, коли наші прикордонники вели спостереження в бінокль і монокль. В цей час росіяни використовували спеціальний лазерний пристрій, заборонений Конвенцією.
Тому ми сподіваємося, що мінський процес вже в цьому році дозволить нам істотно наблизитися до питання відновлення територіальної цілісності нашої країни.
На достатньому рівні відбувається фінансування прикордонного відомства? Чи вистачає коштів?
Потреби нашої служби великі, але ми розуміємо складнощі формування та прийняття бюджету, ми розуміємо непросту ситуацію в країні. Тому ми виходимо з того, що у нас є, і не сидимо склавши руки. Нам дуже допомагають наші іноземні партнери. Наприклад, тільки в минулому році вони надали нам техніки і обладнання на одну п'яту частини нашого бюджету – це близько 1 млрд грн.
Яке фінансування Ви розраховуєте отримати через зміни до держбюджету в цьому році, і який бюджетний запит Держприкордонслужби на 2017 рік?
В минулому році ми подавали запит на 17 млрд грн, а прожили його в 5,2 млрд грн. З них 4,2 млрд – це обов'язкові виплати зарплати, та лише 1 млрд ми могли використовувати на матеріальне і технічне забезпечення служби.
З цього мільярда – 400 млн пішло на проект "Стіна", а 600 млн – були витрачені на оплату палива та інших необхідних матеріалів. Плюс ще один мільярд ми отримали в якості міжнародної допомоги.
Останнім часом звучить багато критики на адресу прикордонного відомства щодо реалізації проекту "Стіна". Як Ви прокоментуєте цю ситуацію? Що вже зроблено і скільки коштів витрачено?
Дійсно, навколо цього питання останнім часом є багато надуманих політичних або просто піарівських інсинуацій і спекуляцій, коріння яких йдуть з РФ. Адже ніколи раніше в Україні не було на кордоні з РФ таких інженерних споруд. І ніколи не будувалася реальна інженерно-технічна система для того, щоб дійсно охороняти і в деякій мірі обороняти наш кордон.
Це, звичайно ж, не влаштовує Росію, хоча вони зі свого боку теж починають робити якісь загородження. Тому намагаються просунути через своїх людей думку про те, що такі споруди не потрібні, вони неефективні і так далі.
Вартість цього проекту 4 млрд грн і розрахований він на три роки. Тобто протягом трьох років повинні бути проведені роботи на зазначену суму. Ми вибрали найдешевші за ціною інститути, які провели необхідні вимірювання, і було розпочато відповідні роботи.
У 2015 році було передбачено 400 млн грн. на цей напрямок, але отримали ми їх з бюджету у середині і наприкінці року. Цей проект реалізовуються на ділянці Харківської та Чернігівської областей. У середньому кілометр таких інженерних споруд коштує 2,7 млн грн.
Читати також: «Європейський вал»: Харківська область (фото)
Це не військові споруди, а інтелектуальний захист державного кордону, який включає інженерні споруди, рови, загородження, системи камер і датчиків, вишки, центри управління та інші.
Але на це все потрібні кошти і темпи зведення цих споруд залежать від фінансування. В минулому році на цей напрямок повинні були дати близько 1 млрд, а дали – 400 млн.
На цей рік повинні були дати те, що не додали в минулому, плюс більше мільярда, а заклали в держбюджеті всього 200 млн. З них отримали на сьогоднішній день 74 млн, використали 22 млн грн.
І найголовніше, що на сьогоднішній день більше 90% цих споруд ми ще не прийняли. Адже зводять такі споруди підрядники – а це цивільні організації, які ми найняли, адже у нас немає своїх потужностей для будівництва.
Але я вважаю, що це добре, що порушили і кримінальну справу, тривають перевірки, ми відкриті для всіх, приїжджайте і дивіться, що там відбувається і як ідуть роботи. Важливість цих споруд, крім того, що вони відстежують і сповіщають про ситуацію на кордоні, ще й у тому, що вони позначають державність України на цій ділянці.
Адже кордон не демарковано, Росія категорично відмовляється проводити демаркацію. У нас є лише один прикордонний знак на точці стику кордону України, Росії і Білорусі в Чернігівській області. Було прийнято рішення, що Україна буде в односторонньому порядку позначати державний кордон, їх вже встановлено 235. Але цим займається Госгеокадастр.
Є ще один проект - ми з американцями будуємо в Маріуполі і плануємо у вересні вже запустити 6 найсучасніших комплексів спостереження за водною обстановкою. Кожна з них коштує 320 млн. Вони будуть стояти на висоті близько 100 метрів і включають обладнання для тепловізійного, радіолокаційного та візуального спостереження, здійснюють фіксацію.
Читати також: Україна отримала американські системи для контролю кордону
Адже ми недостатньо добре контролюємо наше узбережжя - там всі засоби застарілі і в цьому контексті така робота з американськими партнерами дуже важлива. Також ми працюємо над тим, щоб за їх рахунок поставити і в Чорному морі такі системи.
Використані джерела:
Milnavigator
