Автор:
В статті проведений аналіз процесу розгортання та нарощування угруповання збройних сил Російської Федерації (РФ) для проведення операції в Сирії, розглянуті основні фази її проведення. Також досліджені нові зразки озброєння та військової техніки збройних сил РФ.
З березня 2011 року в Сирійській Арабській Республіці (САР) розпочалися антиурядові виступи, які влітку того ж року переросли у повномасштабний збройний конфлікт. Спочатку бойові дії велися між урядовою армією й формуваннями “Вільної сирійської армії” (ВСА). Однак надалі через розкол у рядах повстанців позиції ВСА суттєво послабішали й провідну роль у протистоянні урядовим силам стали відігравати різного роду ісламістські угруповання, серед яких найбільш боєздатними є терористичні організації “Фронт анНусра” (місцеве відділення Аль-Каіди) і “Ісламська держава” (ІД).
Стрімкий наступ ІД і захоплення терористами значних територій Сирії й Іраку влітку 2014 року став приводом для початку військової операції США та їх союзників, які з вересня 2014 року наносять авіаудари по позиціях терористів у Сирії.
З 30 вересня 2015 року по 15 березня 2016 року аналогічну операцію в Сирії проводили ЗС РФ (за офіційним зверненням президента Сирії), вони координували свої дії з урядовими військами й з деякими з підрозділів ВСА.
Ураховуючи сучасну воєнно-політичну обстановку в світі, досвід застосування ЗС РФ у даному конфлікті потребує узагальнення та дослідження. На теперішній час існує безліч поточних публікацій присвячених результатам застосування ЗС РФ у певних епізодах операції в САР, до яких відносяться: відеотрансляції брифінгів міністерства оборони РФ, повідомлення на інтернет-ресурсах.
При цьому в періодичних наукових виданнях відсутні статті щодо аналізу основних фаз проведення операції, сил і засобів у ній задіяних, реалізованих форм і способів бойового застосування військ, а також загальної систематизації досвіду застосування військ. Це не в повній мірі дозволяє врахувати досвід зазначеного регіонального конфлікту в підготовці вітчизняних Збройних Сил.
Метою статті є проведення аналізу процесу розгортання та нарощування угруповання Збройних Сил Російської Федерації для проведення операції в Сирійській Арабській Республіці, дослідження нових зразків озброєння та військової техніки прийнятих на озброєння Збройних Сил РФ.
Початку операції російського угруповання військ в Сирії передувало звернення 30.09.2015 року президента САР до Російської Федерації з листом про надання воєнної допомоги. Після отримання листа президент РФ звернувся до Ради Федерацій за дозволом використовувати військову силу за кордоном.
Після схвалення Радою Федерацій РФ звернення президента через 4 – 5 годин авіацією Повітрянокосмічних Сил (ПКС) ЗС РФ вже були нанесені перші удари по наземних цілях у Сирії.
Створення угруповання
Для проведення операції на сирійському аеродромі Хмеймім біля Латакії під прикриттям навчаннями “Центр-2015” та проведеної перед ними раптової перевірки бойової готовності було розгорнуто змішане угруповання ЗС РФ.
До складу авіаційної компоненти угруповання увійшли: літаки – 12 Су-24М, 12 Су-25СМ, 4 Су-30СМ, 4 Су-34; вертольоти – 12 Ми-8, 4 Ми-24П.
Захист авіабази Хмеймім від можливих атак з землі й повітря забезпечують перекинуті в Сирію зенітні ракетно-гарматні комплекси “Панцирь-С1” і поставлені сирійському уряду зенітні ракетні комплекси (ЗРК) середньої дальності “Бук-М2Э”.
Охорона розміщеної на авіабазі авіації спочатку здійснювалася підрозділами 810-ї окремої бригади морської піхоти Чорноморського флоту (м. Севастополь), формувань спеціального призначення й 7-ї десантно-штурмової (гірської) дивізії повітрянодесантних військ. Крім авіабази Хмеймім для організації забезпечення створеного змішаного угруповання РФ використовувала 720-й пункт матеріально-технічного забезпечення (ПМТЗ) ВМФ РФ Тартус.
Пункт матеріально-технічного забезпечення в Тартусі складається з плавучих причалів ПМ-61М, плавмайстерні (змінюється кожні шість місяців), сховищ, казарми й різних господарських об’єктів. Об’єкт зазвичай обслуговують 50 російських військових моряків.
На вересень 2015 року об’єкт обслуговувало близько 1 700 фахівців і моряків. Для приховування розгортання авіаційного угруповання, здійснення його прикриття з боку моря та початку операції проти бойовиків ІД у період з 30 вересня по 07 жовтня 2015 року в східній частині Середземного моря були проведені навчання російського флоту. На завершальному етапі залікового тактичного навчання флагман Чорноморського флоту ракетний крейсер “Москва”, сторожові кораблі “Ладный”, “Пытливый” і “Сметливый” у складі корабельних ударних груп виконали стрільби по морських і повітряних цілях з використанням артилерії й зенітних ракетних комплексів. Кораблі також застосували комплекси постановки завад і реактивні глибинні бомби.
Для контролю території Сирії й посилення космічної розвідки, Космічні війська Росії розмістили на орбіті над республікою угруповання з 10 супутників, що здійснюють цілодобову видову й радіоелектронну розвідку.
До складу космічного угруповання ПКС РФ увійшли: новий картографічний апарат “Барс-М”, радіоретранслятори “Гарпун”, електронний пост радіотехнічної розвідки “Лотос-C”, космічний апарат дистанційного зондування землі “Ресурс-П2” і сучасний апарат оптикоелектронної розвідки “Персона”.
Для виконання завдань розвідки та аналізу ефективності завдання ударів з повітря в Сирію було перекинуто близько 70 безпілотних літальних апаратів (БЛА) різних типів (“Форпост”, “Орлан-10”, “Элерон-3СВ”, “Пчела-1Т”, “Дозор-100”, “Гранат-4”). У ході проведення операції склад угруповання змінювався. Динаміка зміни складу авіаційного угруповання впродовж операції наведена в табл. 1, 2.
З 17 листопада 2015 року авіаційна компонента угруповання зведена в авіаційну бригаду оперативного призначення й збільшена за рахунок авіації, яка базувалася на території РФ. До виконання завдань на території Сирії були залучені: 6 Ту-160, 5 Ту-95МС, 14 Ту-22М3, 8 Су-34, 4 Су-27СМ.
Після збиття турецькими ВПС російського Су-24М на авіабазу Хмеймім 26.11.2015 р. був перекинутий повітрям ЗРК С-400 для прикриття дій ударної авіації та підсилення зенітного ракетного прикриття угруповання. Для підтримки операції з 27.11.2015 р. ПКС РФ стали застосовувати в Сирії літаки дальнього радіолокаційного виявлення та управління А-50У. Розвідувальне супроводження здійснювалось літаками радіоелектронної розвідки Ил-20М1.
З 15 лютого по 02 березня 2016 року розвідувальне авіаційне угруповання підсилювалося літаком комплексної розвідки Ту-214Р. У березні 2016 року в Сирію були перекинуті вертольоти Ми-28Н і Ка-52, які здійснюють підтримку сирійських військ при проведенні ними наземних операцій. Також для посилення контролю за режимом припинення бойових дій на території Сирії були додатково перекинуті три сучасних комплекси з БЛА та дві радіолокаційних станції (РЛС) виявлення малорозмірних цілей (1Л219М “Зоопарк-1”).
Прикриття авіаційної групи забезпечували кораблі оперативного з’єднання ВМФ Росії, що складається, на основі ротації з 15 кораблів і допоміжних судів Північного, Тихоокеанського, Балтійського й Чорноморського флотів ВМФ ЗС Росії.
На чолі середземноморського угруповання спочатку перебував ракетний крейсер “Москва”. До складу оперативного з’єднання входили також сторожові кораблі “Ладный”, “Пытливый” і “Сметливый”, ракетний катер Р-109 “Бриз”, великий десантний корабель “Саратов” і ряд допоміжних кораблів і судів.
5 жовтня 2015 року у Сирію був відправлений розвідувальний корабель Балтійського флоту “Василий Татищев”.
З 7 жовтня 2015 року до бойових дій залучено чотири кораблі Каспійської флотилії ВМФ Росії: ракетний корабель “Дагестан” (проекту 11661), малі ракетні кораблі “Град Свияжск”, “Углич” і “Великий Устюг”, (проекту 21631), озброєні ракетними комплексами “Калибр-НК” (кожен корабель несе по 8 крилатих ракет (КР)). 8 грудня 2015 року до операції залучений дизельелектричний підводний човен Б-237 “Ростов-на-Дону” проекту 636.6 “Варшавянка” Чорноморського флоту, озброєний чотирма КР “Калибр-ПК”.
Після закінчення проведених в Індійському океані російсько-індійських навчань у грудні 2015 року, ракетний крейсер “Варяг”, що брав участь у навчаннях увійшов у Середземне море для зміни крейсеру “Москва” біля берегів Сирії. З 13 лютого 2016 року до чергування у Середземному морі залучені кораблі Чорноморського флоту ВМФ Росії: морський тральщик “Ковровец” і малий ракетний корабель “Зелений Дол” (проекту 21631) з 8 КР “Калибр” на борту.
Хід операції був таким. Нанесення ударів. Операція угруповання ЗС РФ почалась 30.09.2015 р. з поодиноких ударів авіації. Усього за першу добу було здійснено 20 літаковильотів з нанесенням ударів по 8 об’єктах (склади боєприпасів, озброєння, палива, пунктів управління бойовиків у горах, вузли зв’язку, техніка).
Застосовувалися боєприпаси з касетною бойовою частиною (БЧ) та боєприпаси з БЧ об’ємного вибуху. Впродовж всієї операції нанесення ударів здійснювалося поодинокими літаками або невеликими групами.
Зміна інтенсивності застосування авіації ПКС ЗС РФ у ході операції в Сирії наведена в табл. 3.
Окрім авіаційних ударів по об’єктах бойовиків у Сирії були нанесені й удари крилатими ракетами як морського базування, так і повітряного. 07.10.2015 р. чотири ракетних корабля Каспійської флотилії ВМФ ЗС РФ нанесли 26 ударів крилатими ракетами морського базування (КРМБ) зі складу комплексу “Калибр-НК” по 11 цілях та позиціях бойовиків ІД у Сирії. Стрільби виконані ракетними кораблями “Дагестан”, малими ракетними кораблями “Град Свияжск”, “Углич”, “Великий Устюг”.
Боєкомплект кожного з цих кораблів становить 8 КР 3М-14К комплексу “Калибр-НК” (максимальна дальність пуску – 2 650 км, швидкість – 264 м/с, час польоту на максимальну дальність – 165 хв, висота польоту: над морем – 20 м, при підході до цілі – від 50 до 150 м; тип БЧ – ОФ, вага БЧ – 450 кг).
17.11.2015 відбулося перше бойове застосування 34 крилатих ракет повітряного базування (КРПБ) Х-101 (максимальна дальність піску – 5 500 км, швидкість – 270 м/с, маса БЧ – 150 + 250 кг, КІВ – 5 м) та Х-555 (максимальна дальність пуску – 2 000 км, швидкість – 230 м/с, маса БЧ – 410 кг, КІВ – 5...10 м) літаками стратегічної авіації Ту-160 та Ту-95МС.
Кількісно-якісні показники застосування КР у ході операції угруповання ЗС РФ у Сирії наведена в табл. 4.
Загальна кількість застосованих по об’єктах бойовиків КР становить 135 од. (65 КРМБ і 70 КРПБ). Також 17.11.2015 р. у ході операції в Сирії для нанесення ударів вперше були застосовані бомбардувальники Ту-22М3. З 5:00 до 5:30 ранку по Москві 12 бомбардувальників Ту-22М3, що злетіли з аеродрому Моздок, нанесли удар по району Ракки й Дейр-ез-Зор. Другий удар Ту-22М3 нанесли в період з 16:00 до 17:30 мск по шести об’єктах. Уражені склади боєприпасів, пального, три великі об’єкти нафтопереробки, станція перекачування нафти й майстерня з випуску й ремонту мінометів.
З 10.10.2015 р. до авіаударів по позиціях ІД у Сирії підключилися вертольоти Ми-24П ПКС ЗС РФ.
У ході наступу сирійських урядових військ інтенсивність вильотів російської авіації зростала.
Так 13.10.2015 р. за добу авіація здійснила 88 бойових вильотів по 86 об’єктах (командні пункти (КП), польові штаби, склади боєприпасів та озброєння, скупчення і колони військової техніки, заводи з виробництва вибухових речовин, польові табори і бази бойовиків).
У результаті злагоджених дій російських і сирійських військових була зруйнована інфраструктура і канали постачання терористів, перехоплена ініціатива, що дозволило сирійській армії перейти у наступ на 15 напрямках одночасно. Це спонукало бойовиків відмовитися від крупних наступальних операцій і перейти до дій дрібними групами.
При цьому Росія продовжувала постачати сирійським військам і певній частині опозиції сучасні ОВТ – танки (включаючи Т-90), артилерійські системи, засоби зв’язку та розвідки, що дозволило армії САР розвивати успіх. 14 січня 2016 року була проведена перша сумісна операція авіації РФ і ВПС САР (пара сирійських МиГ-29 прикривала пару російських Су-25СМ).
Нарощування ППО
Побудова ППО авіабази Хмеймім здійснена в 4 ешелони російськими й сирійськими засобами ППО:
дальні підступи до авіабази прикривають російська ЗРС С-400 “Триумф” і сирійська С-200ВЭ “Вега” (максимальна дальність дії до 240 км, висота – 40 км);
на середніх дистанціях – ЗРС С-300Ф “Форт” ракетних крейсерів “Москва” або “Варяг” (по 64 ЗКР з дальністю пуску 75 км, висота – 25 км), що по черзі перебувають у Середземному морі біля сирійського узбережжя, і наземний комплекс “Бук-М2Э” (максимальна дальність дії до 45 км, висота – 25 км);
ЗРК малої дальності представлені системами “Оса-АКМ” (максимальна даль ність дії до 10 км, висота – 5 км) і С-125 “Печора-2М” (максимальна дальність дії до 20 км, висота – 20 км);
головні об’єкти – безпосередньо аеродром і ЗРС С-400 прикриває РГК “Панцирь-С1” максимальна дальність дії до 20 км, висота – від 15 м до 15 км).
Прийоми та способи бойового застосування
У ході проведення операції льотчики російських ПКС застосовували такі прийми та способи виконання бойових завдань:
Крім того військові радники РФ брали активну участь у підготовці підрозділів сирійської армії та інших місцевих формувань до ведення штурмових дій, до застосування ОВТ російського виробництва.
Результати операції
Всього російська операція в Сирії тривала 5 місяців і 14 діб, в ній брали участь з’єднання ПКС та ВМФ РФ. Попередні підсумки операції ПКС ЗС РФ, за даними оприлюдненими на брифінгах МО РФ, наведені в табл. 5.
З початку операції знищено 26 087 об’єктів терористів. Серед них: 2 584 пункти управління та зв’язку; 401 табір підготовки бойовиків; 181 завод та майстерня з виготовлення озброєнь та боєприпасів; 2 043 склади боєприпасів та палива; 9 318 опорних пунктів; 287 об’єктів нафтовидобування та перекачування палива; 2 912 засобів доставки нафтопродуктів (наливники).
Решта знищених об’єктів це бойова та спеціальна техніка бойовиків. МО РФ стверджується, що в Сирії авіагрупою та сирійськими військами за її підтримки за час операції знищено близько 15 000 бойовиків (більше 2 000 терористів, які є вихідцями з Росії, у тому числі 17 польових командирів).
Під контроль сирійської армії повернено 392 населених пункти, звільнено 10 140 км2 території в провінціях Латакія, Хама, Хомс, Алеппо. Деблокована авіабаза Квайрес, яка була заблокована більше трьох років, встановлений контроль над нафтогазовими полями поблизу Пальміри.
Вартість операції склала 33 млрд руб (465 млн $ у цінах березня 2016 року).
Підтримка російських ПКС і ВМФ дозволила сирійським урядовим військам зупинити територіальну експансію терористичних угруповань і почати наступ у провінціях Хама, Ідліб і Алеппо. Крім того,завдяки російським ударам терористи позбулися більше половини доходів від нафти, що незаконно добувається на сирійській території.
Втрати угруповання
За період з 30.09.2015 р. по 24.03.2016 р. втрати РФ при проведенні операції в Сирії склали: 1 літак Су-24М (знищений 24.11.2015 р. над територією сирійської провінції Латакія в районі селища Байирбуджак турецьким винищувачем F-16С ракетою AIM-9Х у задню напівсферу); 1 вертоліт Ми-8 пошукової групи підбитий вогнем зі стрілецької зброї і вже на землі знищений ПТКР BGM-71 TOW; 1 БЛА (“Орлан-10” у районі Алеппо); особовий склад – 6 військовослужбовців(серед них 2 передових авіанавідника).
Крім того, при застосуванні КР 17 – 20 листопада, судячи по кадрах у соцмережах, як мінімум 2 ракети (одну можливо ідентифікувати як Х-555) не досягли цілі або в результаті несправності, або були збиті бойовиками.
Дії угруповання після виведення основних сил
Після прийняття рішення про виведення з 15 березня 2016 року основної частини угруповання ЗС РФ з території САР у ній може залишатися близько 2 000 військових, включаючи контингенти авіабази Хмеймім і ПМТЗ ВМФ Тартус, батальйон морської піхоти та сили спеціальних операцій.
Виведення стосується частини сил: Сирію покинули всі штурмовики Су-25СМ, бомбардувальники Су-34, частина бомбардувальників Су-24М.
Група, що залишається на Хмеймім, тепер нараховує 12 бомбардувальників Су-24М, вісім винищувачів – по чотири Cу-30СМ і Су-35С.
Вертолітне угруповання, що раніше складалося з Мі-8, Мі-24 і Мі-35, тепер доповнене новітніми бойовими вертольотами Мі-28Н і Ка-52.
Крім того російські БЛА продовжують займатися розвідкою та додатково займаються контролем виконання домовленостей щодо перемир’я. Авіація продовжує підтримку сирійських військ.
20 – 23 березня 2016 року авіацією РФ здійснено 41 виліт у районі Пальміри, завдано ударів по 146 військових об’єктах бойовиків. Знищені шість пунктів управління, більше 320 бойовиків, п’ять танків, шість артилерійських установок, два склади з боєприпасами та 15 одиниць автотехніки.
За добу 26 березня здійснено 40 літако-вильотів, нанесені удари по 158 об’єктах бойовиків у районі населеного пункту Пальміра. У результаті знищено 100 бойовиків, 4 танки, три артилерійських установки, 4 склади з боєприпасами і п’ять одиниць автотехніки.
Російські вертольоти Ми-28Н вперше нанесли удари по позиціях бойовиків.
27 березня ПКС РФ здійснили 40 вильотів у район Пальміри і нанесли удари по 117 військових об’єктах. У результаті знищено 8 пунктів управління, 12 опорних пунктів і більше 80 бойовиків. Цього ж дня Пальміра була остаточно зайнята урядовими військами.
Бойові дії продовжуються і в найближчі місяці їх результат буде залежати від боїв біля Ракки, на півночі – у турецького кордону, і на півдні – біля кордонів з Йорданією.
Окрім геополітичних цілей, Росія в ході проведення операції в Сирії вирішувала й інші завдання.
Одним із основних з них була перевірка розробленого в ході виконання Державної програми розвитку озброєнь (ГПВ-2020) і прийнятого на озброєння ОВТ, і відпрацювання нових тактичних прийомів ведення бойових дій.
У ході операції в Сирії в бойових умовах були випробувані такі нові зразки озброєння (рис. 1):
Крім того, в ході підготовки та проведення операції здійснено: швидке й скритне розгортання угруповання на віддаленому театрі; налагоджене постачання морем й повітрям, швидке виведення основних сил після одержання наказу.
З вересня 2015 року в інтересах розгортання й забезпечення сирійського угруповання ЗС РФ виконано більш 640 літако-вильотів і понад 80 рейсів морського транспорту.
При цьому забезпечено: оперативне (за добу) перевезення ЗРК С-400 повітряним транспортом (Ан-124); використання до 10 цивільних суден під прапором ВМФ РФ (у тому числі контейнеровозів і танкерів, які раніше ходили під іноземними прапорами) для збільшення обсягу перевезень; використання нових систем десантування вантажів для скидання гуманітарної допомоги в блоковані терористами райони.
Отже, ЗС РФ довели спроможність приховано готувати та успішно вести обмежені за масштабом операції на віддаленому театрі воєнних дій з застосуванням космічних апаратів, авіації, сил флоту, сил спецоперацій та забезпечувати їх логістику.
Висновки
1. Досвід Сирії підтвердив, що гібридна війна потребує високотехнологічного озброєння. Збройні сили ефективні, якщо вони мають можливість вирішувати завдання з мінімальним залученням військової складової.
Росія за короткий строк створила в Сирії невелике за чисельністю, але досить ефективне військове угруповання різнорідних сил і засобів: засоби космічної розвідки; сили спеціальних операцій; БЛА; бойові ударні комплекси як винищувальної авіації, так і штурмової авіації; сили ВМФ, які застосовували найсучаснішу зброю з акваторії двох морів – Середземного й Каспійського з надводних кораблів і з підводного човна. Також була створена потужна система ППО на основі сучасних комплексів С-400, “Бук-М2Э” і “ Панцирь-С1”.
2. Упродовж тривалого часу слабкою стороною російських ЗС вважалося забезпечення, але операція в Сирії показала, що логістичне планування та реалізація матеріально-технічного та тилового забезпечення в ЗС РФ значно поліпшилися.
3. У ході операції в Сирії РФ у бойових умовах здійснила перевірку широкої номенклатури озброєння та військової техніки, розробленої та поставленої у війська в ході виконання Державної програми озброєнь-2020. У ході бойового застосування озброєння були підтверджені заявлені досить високі характеристики зразків, отриманий багатий матеріал для доробок і проведення різного рівня модернізації ОВТ.
УДК 355.4
Використані джерела:
Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, 2016, № 2(23), ISSN 2223-456Х
В статті проведений аналіз процесу розгортання та нарощування угруповання збройних сил Російської Федерації (РФ) для проведення операції в Сирії, розглянуті основні фази її проведення. Також досліджені нові зразки озброєння та військової техніки збройних сил РФ.
З березня 2011 року в Сирійській Арабській Республіці (САР) розпочалися антиурядові виступи, які влітку того ж року переросли у повномасштабний збройний конфлікт. Спочатку бойові дії велися між урядовою армією й формуваннями “Вільної сирійської армії” (ВСА). Однак надалі через розкол у рядах повстанців позиції ВСА суттєво послабішали й провідну роль у протистоянні урядовим силам стали відігравати різного роду ісламістські угруповання, серед яких найбільш боєздатними є терористичні організації “Фронт анНусра” (місцеве відділення Аль-Каіди) і “Ісламська держава” (ІД).
Стрімкий наступ ІД і захоплення терористами значних територій Сирії й Іраку влітку 2014 року став приводом для початку військової операції США та їх союзників, які з вересня 2014 року наносять авіаудари по позиціях терористів у Сирії.
З 30 вересня 2015 року по 15 березня 2016 року аналогічну операцію в Сирії проводили ЗС РФ (за офіційним зверненням президента Сирії), вони координували свої дії з урядовими військами й з деякими з підрозділів ВСА.
Ураховуючи сучасну воєнно-політичну обстановку в світі, досвід застосування ЗС РФ у даному конфлікті потребує узагальнення та дослідження. На теперішній час існує безліч поточних публікацій присвячених результатам застосування ЗС РФ у певних епізодах операції в САР, до яких відносяться: відеотрансляції брифінгів міністерства оборони РФ, повідомлення на інтернет-ресурсах.
При цьому в періодичних наукових виданнях відсутні статті щодо аналізу основних фаз проведення операції, сил і засобів у ній задіяних, реалізованих форм і способів бойового застосування військ, а також загальної систематизації досвіду застосування військ. Це не в повній мірі дозволяє врахувати досвід зазначеного регіонального конфлікту в підготовці вітчизняних Збройних Сил.
Метою статті є проведення аналізу процесу розгортання та нарощування угруповання Збройних Сил Російської Федерації для проведення операції в Сирійській Арабській Республіці, дослідження нових зразків озброєння та військової техніки прийнятих на озброєння Збройних Сил РФ.
Початку операції російського угруповання військ в Сирії передувало звернення 30.09.2015 року президента САР до Російської Федерації з листом про надання воєнної допомоги. Після отримання листа президент РФ звернувся до Ради Федерацій за дозволом використовувати військову силу за кордоном.
Після схвалення Радою Федерацій РФ звернення президента через 4 – 5 годин авіацією Повітрянокосмічних Сил (ПКС) ЗС РФ вже були нанесені перші удари по наземних цілях у Сирії.
Створення угруповання
Для проведення операції на сирійському аеродромі Хмеймім біля Латакії під прикриттям навчаннями “Центр-2015” та проведеної перед ними раптової перевірки бойової готовності було розгорнуто змішане угруповання ЗС РФ.
До складу авіаційної компоненти угруповання увійшли: літаки – 12 Су-24М, 12 Су-25СМ, 4 Су-30СМ, 4 Су-34; вертольоти – 12 Ми-8, 4 Ми-24П.
Захист авіабази Хмеймім від можливих атак з землі й повітря забезпечують перекинуті в Сирію зенітні ракетно-гарматні комплекси “Панцирь-С1” і поставлені сирійському уряду зенітні ракетні комплекси (ЗРК) середньої дальності “Бук-М2Э”.
Охорона розміщеної на авіабазі авіації спочатку здійснювалася підрозділами 810-ї окремої бригади морської піхоти Чорноморського флоту (м. Севастополь), формувань спеціального призначення й 7-ї десантно-штурмової (гірської) дивізії повітрянодесантних військ. Крім авіабази Хмеймім для організації забезпечення створеного змішаного угруповання РФ використовувала 720-й пункт матеріально-технічного забезпечення (ПМТЗ) ВМФ РФ Тартус.
Пункт матеріально-технічного забезпечення в Тартусі складається з плавучих причалів ПМ-61М, плавмайстерні (змінюється кожні шість місяців), сховищ, казарми й різних господарських об’єктів. Об’єкт зазвичай обслуговують 50 російських військових моряків.
На вересень 2015 року об’єкт обслуговувало близько 1 700 фахівців і моряків. Для приховування розгортання авіаційного угруповання, здійснення його прикриття з боку моря та початку операції проти бойовиків ІД у період з 30 вересня по 07 жовтня 2015 року в східній частині Середземного моря були проведені навчання російського флоту. На завершальному етапі залікового тактичного навчання флагман Чорноморського флоту ракетний крейсер “Москва”, сторожові кораблі “Ладный”, “Пытливый” і “Сметливый” у складі корабельних ударних груп виконали стрільби по морських і повітряних цілях з використанням артилерії й зенітних ракетних комплексів. Кораблі також застосували комплекси постановки завад і реактивні глибинні бомби.
Для контролю території Сирії й посилення космічної розвідки, Космічні війська Росії розмістили на орбіті над республікою угруповання з 10 супутників, що здійснюють цілодобову видову й радіоелектронну розвідку.
До складу космічного угруповання ПКС РФ увійшли: новий картографічний апарат “Барс-М”, радіоретранслятори “Гарпун”, електронний пост радіотехнічної розвідки “Лотос-C”, космічний апарат дистанційного зондування землі “Ресурс-П2” і сучасний апарат оптикоелектронної розвідки “Персона”.
Для виконання завдань розвідки та аналізу ефективності завдання ударів з повітря в Сирію було перекинуто близько 70 безпілотних літальних апаратів (БЛА) різних типів (“Форпост”, “Орлан-10”, “Элерон-3СВ”, “Пчела-1Т”, “Дозор-100”, “Гранат-4”). У ході проведення операції склад угруповання змінювався. Динаміка зміни складу авіаційного угруповання впродовж операції наведена в табл. 1, 2.
З 17 листопада 2015 року авіаційна компонента угруповання зведена в авіаційну бригаду оперативного призначення й збільшена за рахунок авіації, яка базувалася на території РФ. До виконання завдань на території Сирії були залучені: 6 Ту-160, 5 Ту-95МС, 14 Ту-22М3, 8 Су-34, 4 Су-27СМ.
Після збиття турецькими ВПС російського Су-24М на авіабазу Хмеймім 26.11.2015 р. був перекинутий повітрям ЗРК С-400 для прикриття дій ударної авіації та підсилення зенітного ракетного прикриття угруповання. Для підтримки операції з 27.11.2015 р. ПКС РФ стали застосовувати в Сирії літаки дальнього радіолокаційного виявлення та управління А-50У. Розвідувальне супроводження здійснювалось літаками радіоелектронної розвідки Ил-20М1.
З 15 лютого по 02 березня 2016 року розвідувальне авіаційне угруповання підсилювалося літаком комплексної розвідки Ту-214Р. У березні 2016 року в Сирію були перекинуті вертольоти Ми-28Н і Ка-52, які здійснюють підтримку сирійських військ при проведенні ними наземних операцій. Також для посилення контролю за режимом припинення бойових дій на території Сирії були додатково перекинуті три сучасних комплекси з БЛА та дві радіолокаційних станції (РЛС) виявлення малорозмірних цілей (1Л219М “Зоопарк-1”).
Прикриття авіаційної групи забезпечували кораблі оперативного з’єднання ВМФ Росії, що складається, на основі ротації з 15 кораблів і допоміжних судів Північного, Тихоокеанського, Балтійського й Чорноморського флотів ВМФ ЗС Росії.
На чолі середземноморського угруповання спочатку перебував ракетний крейсер “Москва”. До складу оперативного з’єднання входили також сторожові кораблі “Ладный”, “Пытливый” і “Сметливый”, ракетний катер Р-109 “Бриз”, великий десантний корабель “Саратов” і ряд допоміжних кораблів і судів.
5 жовтня 2015 року у Сирію був відправлений розвідувальний корабель Балтійського флоту “Василий Татищев”.
З 7 жовтня 2015 року до бойових дій залучено чотири кораблі Каспійської флотилії ВМФ Росії: ракетний корабель “Дагестан” (проекту 11661), малі ракетні кораблі “Град Свияжск”, “Углич” і “Великий Устюг”, (проекту 21631), озброєні ракетними комплексами “Калибр-НК” (кожен корабель несе по 8 крилатих ракет (КР)). 8 грудня 2015 року до операції залучений дизельелектричний підводний човен Б-237 “Ростов-на-Дону” проекту 636.6 “Варшавянка” Чорноморського флоту, озброєний чотирма КР “Калибр-ПК”.
Після закінчення проведених в Індійському океані російсько-індійських навчань у грудні 2015 року, ракетний крейсер “Варяг”, що брав участь у навчаннях увійшов у Середземне море для зміни крейсеру “Москва” біля берегів Сирії. З 13 лютого 2016 року до чергування у Середземному морі залучені кораблі Чорноморського флоту ВМФ Росії: морський тральщик “Ковровец” і малий ракетний корабель “Зелений Дол” (проекту 21631) з 8 КР “Калибр” на борту.
Хід операції був таким. Нанесення ударів. Операція угруповання ЗС РФ почалась 30.09.2015 р. з поодиноких ударів авіації. Усього за першу добу було здійснено 20 літаковильотів з нанесенням ударів по 8 об’єктах (склади боєприпасів, озброєння, палива, пунктів управління бойовиків у горах, вузли зв’язку, техніка).
Застосовувалися боєприпаси з касетною бойовою частиною (БЧ) та боєприпаси з БЧ об’ємного вибуху. Впродовж всієї операції нанесення ударів здійснювалося поодинокими літаками або невеликими групами.
Зміна інтенсивності застосування авіації ПКС ЗС РФ у ході операції в Сирії наведена в табл. 3.
Окрім авіаційних ударів по об’єктах бойовиків у Сирії були нанесені й удари крилатими ракетами як морського базування, так і повітряного. 07.10.2015 р. чотири ракетних корабля Каспійської флотилії ВМФ ЗС РФ нанесли 26 ударів крилатими ракетами морського базування (КРМБ) зі складу комплексу “Калибр-НК” по 11 цілях та позиціях бойовиків ІД у Сирії. Стрільби виконані ракетними кораблями “Дагестан”, малими ракетними кораблями “Град Свияжск”, “Углич”, “Великий Устюг”.
Боєкомплект кожного з цих кораблів становить 8 КР 3М-14К комплексу “Калибр-НК” (максимальна дальність пуску – 2 650 км, швидкість – 264 м/с, час польоту на максимальну дальність – 165 хв, висота польоту: над морем – 20 м, при підході до цілі – від 50 до 150 м; тип БЧ – ОФ, вага БЧ – 450 кг).
17.11.2015 відбулося перше бойове застосування 34 крилатих ракет повітряного базування (КРПБ) Х-101 (максимальна дальність піску – 5 500 км, швидкість – 270 м/с, маса БЧ – 150 + 250 кг, КІВ – 5 м) та Х-555 (максимальна дальність пуску – 2 000 км, швидкість – 230 м/с, маса БЧ – 410 кг, КІВ – 5...10 м) літаками стратегічної авіації Ту-160 та Ту-95МС.
Кількісно-якісні показники застосування КР у ході операції угруповання ЗС РФ у Сирії наведена в табл. 4.
Загальна кількість застосованих по об’єктах бойовиків КР становить 135 од. (65 КРМБ і 70 КРПБ). Також 17.11.2015 р. у ході операції в Сирії для нанесення ударів вперше були застосовані бомбардувальники Ту-22М3. З 5:00 до 5:30 ранку по Москві 12 бомбардувальників Ту-22М3, що злетіли з аеродрому Моздок, нанесли удар по району Ракки й Дейр-ез-Зор. Другий удар Ту-22М3 нанесли в період з 16:00 до 17:30 мск по шести об’єктах. Уражені склади боєприпасів, пального, три великі об’єкти нафтопереробки, станція перекачування нафти й майстерня з випуску й ремонту мінометів.
З 10.10.2015 р. до авіаударів по позиціях ІД у Сирії підключилися вертольоти Ми-24П ПКС ЗС РФ.
У ході наступу сирійських урядових військ інтенсивність вильотів російської авіації зростала.
Так 13.10.2015 р. за добу авіація здійснила 88 бойових вильотів по 86 об’єктах (командні пункти (КП), польові штаби, склади боєприпасів та озброєння, скупчення і колони військової техніки, заводи з виробництва вибухових речовин, польові табори і бази бойовиків).
У результаті злагоджених дій російських і сирійських військових була зруйнована інфраструктура і канали постачання терористів, перехоплена ініціатива, що дозволило сирійській армії перейти у наступ на 15 напрямках одночасно. Це спонукало бойовиків відмовитися від крупних наступальних операцій і перейти до дій дрібними групами.
При цьому Росія продовжувала постачати сирійським військам і певній частині опозиції сучасні ОВТ – танки (включаючи Т-90), артилерійські системи, засоби зв’язку та розвідки, що дозволило армії САР розвивати успіх. 14 січня 2016 року була проведена перша сумісна операція авіації РФ і ВПС САР (пара сирійських МиГ-29 прикривала пару російських Су-25СМ).
Нарощування ППО
Побудова ППО авіабази Хмеймім здійснена в 4 ешелони російськими й сирійськими засобами ППО:
дальні підступи до авіабази прикривають російська ЗРС С-400 “Триумф” і сирійська С-200ВЭ “Вега” (максимальна дальність дії до 240 км, висота – 40 км);
на середніх дистанціях – ЗРС С-300Ф “Форт” ракетних крейсерів “Москва” або “Варяг” (по 64 ЗКР з дальністю пуску 75 км, висота – 25 км), що по черзі перебувають у Середземному морі біля сирійського узбережжя, і наземний комплекс “Бук-М2Э” (максимальна дальність дії до 45 км, висота – 25 км);
ЗРК малої дальності представлені системами “Оса-АКМ” (максимальна даль ність дії до 10 км, висота – 5 км) і С-125 “Печора-2М” (максимальна дальність дії до 20 км, висота – 20 км);
головні об’єкти – безпосередньо аеродром і ЗРС С-400 прикриває РГК “Панцирь-С1” максимальна дальність дії до 20 км, висота – від 15 м до 15 км).
Прийоми та способи бойового застосування
У ході проведення операції льотчики російських ПКС застосовували такі прийми та способи виконання бойових завдань:
- всі цілі отримані від супутників і від сирійської розвідки ретельно перевірялися, розвідка та дорозвідка наземних цілей здійснювалася з використанням БЛА, які застосовувалися вдень і вночі з різним обладнанням, яке дозволяло візуально спостерігати за місцевістю та вести прослуховування радіоперемовин;
- значна частина бойових вильотів авіації здійснювалася вночі;
- фронтові бомбардувальники Су-24М і Су-34, дальні бомбардувальники Ту-22М3, багатоцільові винищувачі Су-35С та Су-30СМ виконували бойові завдання по наземних цілях поодинокими літаками, парами та групами, з висот не нижче 6 000 м, для виключення можливості пораження літаків бойовиками ІД із ПЗРК;
- лазерне підсвічування) по нових цілях у віддалених районах Сирії здійснювали військовослужбовці сил спеціальних операцій;
- літаки стратегічної авіації виконували пуски КР без заходу в повітряний простір Сирії;
- при підтримці наступу сирійських військ пораження противника здійснювалось з застосуванням вогневої “каруселі” (тривалий багаторазовий бойовий захід на позиції противника до витрати боєкомплекту, після чого Су-25СМ або вертольоти змінялися іншими з поповненим боєкомплектом);
- польоти вертольотів виконуються на гранично висотах і великих швидкостях для виключення ураження переносними ЗРК.
- блокування визначених морських районів вздовж узбережжя Сирії;
- прикриття від ударів з повітря визначених об’єктів, включаючи авіабазу Хмеймім та 720 ПМТЗ ВМФ РФ Тартус;
- супроводження транспортів з військовими вантажами в Середземному морі;
- демонстрація присутності;
- нанесення ударів високоточною далекобійною зброєю “Калибр-НК/ПЛ” з акваторії Каспійського і Середземного морів з надводних і підводного носіїв.
Крім того військові радники РФ брали активну участь у підготовці підрозділів сирійської армії та інших місцевих формувань до ведення штурмових дій, до застосування ОВТ російського виробництва.
Результати операції
Всього російська операція в Сирії тривала 5 місяців і 14 діб, в ній брали участь з’єднання ПКС та ВМФ РФ. Попередні підсумки операції ПКС ЗС РФ, за даними оприлюдненими на брифінгах МО РФ, наведені в табл. 5.
З початку операції знищено 26 087 об’єктів терористів. Серед них: 2 584 пункти управління та зв’язку; 401 табір підготовки бойовиків; 181 завод та майстерня з виготовлення озброєнь та боєприпасів; 2 043 склади боєприпасів та палива; 9 318 опорних пунктів; 287 об’єктів нафтовидобування та перекачування палива; 2 912 засобів доставки нафтопродуктів (наливники).
Решта знищених об’єктів це бойова та спеціальна техніка бойовиків. МО РФ стверджується, що в Сирії авіагрупою та сирійськими військами за її підтримки за час операції знищено близько 15 000 бойовиків (більше 2 000 терористів, які є вихідцями з Росії, у тому числі 17 польових командирів).
Під контроль сирійської армії повернено 392 населених пункти, звільнено 10 140 км2 території в провінціях Латакія, Хама, Хомс, Алеппо. Деблокована авіабаза Квайрес, яка була заблокована більше трьох років, встановлений контроль над нафтогазовими полями поблизу Пальміри.
Вартість операції склала 33 млрд руб (465 млн $ у цінах березня 2016 року).
Підтримка російських ПКС і ВМФ дозволила сирійським урядовим військам зупинити територіальну експансію терористичних угруповань і почати наступ у провінціях Хама, Ідліб і Алеппо. Крім того,завдяки російським ударам терористи позбулися більше половини доходів від нафти, що незаконно добувається на сирійській території.
Втрати угруповання
За період з 30.09.2015 р. по 24.03.2016 р. втрати РФ при проведенні операції в Сирії склали: 1 літак Су-24М (знищений 24.11.2015 р. над територією сирійської провінції Латакія в районі селища Байирбуджак турецьким винищувачем F-16С ракетою AIM-9Х у задню напівсферу); 1 вертоліт Ми-8 пошукової групи підбитий вогнем зі стрілецької зброї і вже на землі знищений ПТКР BGM-71 TOW; 1 БЛА (“Орлан-10” у районі Алеппо); особовий склад – 6 військовослужбовців(серед них 2 передових авіанавідника).
Крім того, при застосуванні КР 17 – 20 листопада, судячи по кадрах у соцмережах, як мінімум 2 ракети (одну можливо ідентифікувати як Х-555) не досягли цілі або в результаті несправності, або були збиті бойовиками.
Дії угруповання після виведення основних сил
Після прийняття рішення про виведення з 15 березня 2016 року основної частини угруповання ЗС РФ з території САР у ній може залишатися близько 2 000 військових, включаючи контингенти авіабази Хмеймім і ПМТЗ ВМФ Тартус, батальйон морської піхоти та сили спеціальних операцій.
Виведення стосується частини сил: Сирію покинули всі штурмовики Су-25СМ, бомбардувальники Су-34, частина бомбардувальників Су-24М.
Група, що залишається на Хмеймім, тепер нараховує 12 бомбардувальників Су-24М, вісім винищувачів – по чотири Cу-30СМ і Су-35С.
Вертолітне угруповання, що раніше складалося з Мі-8, Мі-24 і Мі-35, тепер доповнене новітніми бойовими вертольотами Мі-28Н і Ка-52.
Крім того російські БЛА продовжують займатися розвідкою та додатково займаються контролем виконання домовленостей щодо перемир’я. Авіація продовжує підтримку сирійських військ.
20 – 23 березня 2016 року авіацією РФ здійснено 41 виліт у районі Пальміри, завдано ударів по 146 військових об’єктах бойовиків. Знищені шість пунктів управління, більше 320 бойовиків, п’ять танків, шість артилерійських установок, два склади з боєприпасами та 15 одиниць автотехніки.
За добу 26 березня здійснено 40 літако-вильотів, нанесені удари по 158 об’єктах бойовиків у районі населеного пункту Пальміра. У результаті знищено 100 бойовиків, 4 танки, три артилерійських установки, 4 склади з боєприпасами і п’ять одиниць автотехніки.
Російські вертольоти Ми-28Н вперше нанесли удари по позиціях бойовиків.
27 березня ПКС РФ здійснили 40 вильотів у район Пальміри і нанесли удари по 117 військових об’єктах. У результаті знищено 8 пунктів управління, 12 опорних пунктів і більше 80 бойовиків. Цього ж дня Пальміра була остаточно зайнята урядовими військами.
Бойові дії продовжуються і в найближчі місяці їх результат буде залежати від боїв біля Ракки, на півночі – у турецького кордону, і на півдні – біля кордонів з Йорданією.
Окрім геополітичних цілей, Росія в ході проведення операції в Сирії вирішувала й інші завдання.
Одним із основних з них була перевірка розробленого в ході виконання Державної програми розвитку озброєнь (ГПВ-2020) і прийнятого на озброєння ОВТ, і відпрацювання нових тактичних прийомів ведення бойових дій.
У ході операції в Сирії в бойових умовах були випробувані такі нові зразки озброєння (рис. 1):
- новий картографічний космічний апарат “Барс-М” (запущений 27.05.2015 р.), космічні знімки високої роздільної здатності (до 1 м) з якого використовувалися для оновлення військових топографічних карт;
- космічні радіоретранслятори “Гарпун” (запуски 20.09.2011 р. і 13.12.2015 р.) використовувалися для забезпечення оперативної ретрансляції великих обсягів цифрової інформації з космічних апаратів як видової, так і радіотехнічної розвідки наддетального спостереження на наземні пункти прийому в реальному масштабі часу;
- супутник радіотехнічної розвідки “Лотос-С” (запущений 25.12.2014 р.)
- космічні апарати оптико-електронної розвідки “Персона” (запущені 06.07.2013 р. та 23.06.2015 р., можуть здійснювати зйомку в смузі огляду 1 300 км і з просторовою роздільною здатністю у 0,5 – 0,3 м);
- космічний апарат дистанційного зондування землі “Ресурс-П2” (запущений 26.12.2014 р., для пошуку цілей за допомогою встановленої на супутнику гіперспектральної знімальної апаратури існує можливість одночасної зйомки тієї самої ділянки земної поверхні у великій кількості вузьких спектральних діапазонів, що охоплюють видиму частину спектра й ближню частину ІЧ діапазону: просторова роздільна здатність у смузі огляду 750 км становить у панохромному діапазоні 1 м, у мультіспектральному – від 3 до 4 м);
- літак оптико-радіотехнічної розвідки Ту-214Р обладнаний багаточастотним радіотехнічним комплексом МРК-411 з РЛС бічного й кругового огляду, а також оптико-електронною системою високої роздільної здатності “Фракція”, яка дозволяє: формувати відеозображення місцевості високої роздільної здатності у видимому й ІЧ діапазонах спектра з відображенням їх на моніторах оператора; реєструвати відеодані й необхідну службову інформацію в цифровому форматі на магнітні накопичувачі із прив’язкою до єдиного часу й можливістю наступної обробки; видавати інформацію споживачеві в погодженому форматі;
- модернізований літак радіолокаційної розвідки та РЕБ Ил-20М1, оснащений фазованою антенною решіткою, інфрачервоним сканером і оптичними датчиками, РЛС бічного огляду й системою супутникового зв’язку для обміну даними (у тому числі й відео) у режимі реального часу; він використовується для розвідки наземних цілей, корегування авіаційних ракетно-бомбових ударів, координації польоту КР на кінцевій ділянці, постановки завад і ретрансляції радіосигналів;
- фронтовий бомбардувальник Су-34 з засобами пораження наземних цілей: ракетами Х-29Л, керованими бомбами КАБ-500Л і КАБ-1500Л з лазерними головками самонаведення, що потребують підсвічування цілі лазером з борту літака, самонавідними ракетами Х-29Т і бомбами КАБ-500Кр, які потребують лише введення початкових координат з бортової РЛС (подальше наведення на ціль здійснюється через ТВ-камеру), вільнопадаючими бомбами калібру 500 і 250 кг;
- універсальний контейнер розвідки “Сыч” на літаку Су-34 у двох варіантах: для ведення радіолокаційної розвідки (вимірювання джерела сигналу з різних позицій в польоті з запам’ятовуванням їх завдяки ГЛОНАСС з подальшим визначенням бортовою ЕОМ позицій, з яких зафіксована робота радіозасобів противника); для ведення оптичної розвідки у видимому та ІЧ діапазоні з різними кутовими характеристиками. Су-34 завдяки даному обладнанню спочатку використовується для ведення розвідки а потім для ракетно-бомбових ударів по виявлених цілях;
- багатофункціональний винищувач Су-35С по наземних цілях ракетами Х-29Л/Т, керованими бомбами КАБ-500Кр, КАБ-1500Кр, КАБ-1500Л, некерованими бомбами калібру 500 і 250 кг;
- модернізований прицільний комплекс СВП-24 “Гефест” літаків Су-24М, який за рахунок автоматичного врахування параметрів руху літака і зовнішніх збурень (атмосферного тиску, швидкості та напрямку вітру, та ін.) забезпечив підвищену точність скидання звичайних авіабомб ОФАБ-250-270 (до 4 м), які склали основу авіаційних засобів пораження в даній операції;
- КР “Калибр-НК” морського базування з борта надводних кораблів: ракетного корабля проекту 11661 (шифр “Гепард”) – “Дагестан”; малих ракетних катерів проекту 21631 (шифр “Буян”) – “Великий Устюг”, “Град Свияжск”, “Углич”;
- КР “Калибр-ПЛ” морського базування з борта дизель-електричного підводного човна “Ростов-на-Дону” проект 636.3 “Варшавянка”;
- КР Х-101, Х-555 з борта модернізованих стратегічних бомбардувальників літаків Ту-160М і Ту-95МС (це перший досвід бойового застосування стратегічної авіації РФ);
- авіабомба КАБ-250С, що коректується, яка має такі особливості: чотири аеродинамічних крила і оснащена рульовими машинками з повітряно-динамічними приводами, що забезпечує їй високу маневреність; оснащується власними акумуляторними батареями; застосовується в широкому діапазоні надзвукових швидкостей і може скидатися з висоти від 1 до 10 км; оснащена неохолоджуваною тепловізійною головкою самонаведення з дальністю захоплення 2 – 3 км, яка працює в ІЧ діапазоні (довжина хвиль 8 – 14 мкм) і забезпечує точність влучення 3 – 5 м; має дві антени глобальної системи супутникового зв’язку і одну для прийому інформації від наземної станції диференціальних поправок, а також апаратуру глобальної супутникової та інерціальної навігації, які забезпечують промах не більше 20 – 30 м; авіабомба працює по цілях з завчасно відомими координатами та цілях, які оперативно виявлені з використанням бортової РЛС літака-носія; оснащується БЧ з вагою вибухової речовини 127 кг; орієнтовна вартість бомби становить близько 50 000 $ (на 2011 р)
- вертоліт Ми-28Н “Ночной охотник” – ударний вертоліт, який призначений для пошуку й знищення танків, броньованої й неброньованої техніки, а також піхоти противника на полі бою й малошвидкісних повітряних цілей. Вертоліт здатний діяти вдень і вночі в простих і складних метеоумовах;
- вертоліт Ка-52 “Аллигатор” – ударний вертоліт для ураження броньованої й неброньованої техніки, живої сили й повітряних цілей на полі бою, являє собою подальший розвиток моделі Ка-50 “Чорная акула”, обладнаний РЛС “Арбалет”, має броньовану кабіну екіпажа, передбачає катапультування членів екіпажа (за допомогою катапуль- туємих крісел К-37-800М) з кабіни на висотах 0 – 4 100 м, ведення вогню й управління вертольотом (у тому числі одночасне) як командиром екіпажу, так і оператором систем озброєння;
- вертоліт Ми-35М – глибока модернізація вертольота Ми-24В/П/ВП, особливостями машини є: шасі, що не прибирається; новий несучий гвинт, що поліпшив маневрені характеристики машини, знизив її акустичну помітність (лопаті з композитних матеріалів витримують влучення 30-мм снарядів, що підвищило живучість вертольота); Х-подібний рульовий гвинт, всепогодне бортове радіоелектронне обладнання, станція активних ІЧ завад “Липа”, рухома турель У-23 з гарматою ГШ-23Л, удосконалена апаратура радіокомандного наведення для ПТКР “Атака” – “Тор-24”, може нести ПТКР “Малютка”, “Штурм” і “Фаланга-М”, керовані ракети “повітря – повітря” Р-60 і “Игла-В”;
- ЗРК великої дальності С-400, який заступив на бойове чергування з охорони повітряного простору Сирії та може виявляти цілі на дальності до 600 км, знищувати аеродинамічні цілі, які летять на швидкості до 4 800 м/с на дальностях від 2 до 400 км і на висотах від 0,005 до 185 км, балістичні цілі – на дальностях від 5 до 60 км;
- комплекси радіоелектронної боротьби “Красуха-4” для захисту авіабази Латакія від засобів повітряної та космічної розвідки (комплекс спроможний подавляти супутники радіолокаційної розвідки, сигнали наземних РЛС противника та авіаційних комплексів AWACS, радіоканали управління БЛА противника на відстанях від 150 до 300 км);
- РЛС виявлення малорозмірних цілей 1Л219М “Зоопарк-1” – призначена для розвідки позицій вогневих засобів противника (РСЗВ, артилерійських і мінометних позицій, пускових установок тактичних ракет і комплексів ППО тощо), розрахунків траєкторій снарядів і ракет, коректування вогню дружніх вогневих засобів, спостереження за повітряним простором і контролю за БЛА (дальність розвідки (контролю) складає: 81 – 120 мм мінометів – від 13 до 17 км (18 – 22 км); 105 –155 мм гармат – від 10 до 12 км (15 – 20 км); 122 – 240 мм РСЗВ – від 15 до 22 км (25 – 35 км); тактичних ракет – від 40 до 45 км);
- застосування для ведення розвідки та оцінки ефективності нанесення ракетно-бомбових ударів БЛА різних класів “Форпост”, “Дозор-100”, “Орлан-10”, “Элерон-3СВ”, “Гранат-4”;
- БТР-82А, озброєний скорострільною 30-мм гарматою 2A72, спареною з 7,62-мм кулеметом ПКТМ. Зброя оснащена комбінованим цілодобовим прицілом навідника ТКН-4ГА зі стабілізованим полем зору й каналом управління дистанційним підривом снаряда (можлива ефективна стрільба в русі й уночі). БТР одержав цифрові криптозахищені радіостанції п’ятого покоління, системи топографічного орієнтування й комбіновані прилади спостереження. На внутрішніх поверхнях корпуса змонтований протиосколковий захист, підвищена протимінна стійкість. Штатне місце навідника переміщене з башти в населене відділення;
- застосування бойових роботизованих комплексів “Платформа-М” (вага 800 кг) і “Платформа-Арго” (вага 1 020 кг, амфібійний) для: розвідки (при оснащенні РЛС, тепловізорами, далекомірами, відеокамерами, спецзасобами для виявлення різних речовин); виявлення й пораження різних цілей (при оснащенні кулеметами, гранатометами, ПТРК); вогневої підтримки військових підрозділів, патрулювання й охорони об’єктів; постановки димових завіс; здійснення дистанційного мінування й розмінування (при оснащенні мінним загороджувачем або тралом); доставки вантажів на невеликі відстані (до 1,5 км); проведення аудіопропаганди (при оснащенні пристроями відтворення й гучномовцями).
Крім того, в ході підготовки та проведення операції здійснено: швидке й скритне розгортання угруповання на віддаленому театрі; налагоджене постачання морем й повітрям, швидке виведення основних сил після одержання наказу.
З вересня 2015 року в інтересах розгортання й забезпечення сирійського угруповання ЗС РФ виконано більш 640 літако-вильотів і понад 80 рейсів морського транспорту.
При цьому забезпечено: оперативне (за добу) перевезення ЗРК С-400 повітряним транспортом (Ан-124); використання до 10 цивільних суден під прапором ВМФ РФ (у тому числі контейнеровозів і танкерів, які раніше ходили під іноземними прапорами) для збільшення обсягу перевезень; використання нових систем десантування вантажів для скидання гуманітарної допомоги в блоковані терористами райони.
Отже, ЗС РФ довели спроможність приховано готувати та успішно вести обмежені за масштабом операції на віддаленому театрі воєнних дій з застосуванням космічних апаратів, авіації, сил флоту, сил спецоперацій та забезпечувати їх логістику.
Висновки
1. Досвід Сирії підтвердив, що гібридна війна потребує високотехнологічного озброєння. Збройні сили ефективні, якщо вони мають можливість вирішувати завдання з мінімальним залученням військової складової.
Росія за короткий строк створила в Сирії невелике за чисельністю, але досить ефективне військове угруповання різнорідних сил і засобів: засоби космічної розвідки; сили спеціальних операцій; БЛА; бойові ударні комплекси як винищувальної авіації, так і штурмової авіації; сили ВМФ, які застосовували найсучаснішу зброю з акваторії двох морів – Середземного й Каспійського з надводних кораблів і з підводного човна. Також була створена потужна система ППО на основі сучасних комплексів С-400, “Бук-М2Э” і “ Панцирь-С1”.
2. Упродовж тривалого часу слабкою стороною російських ЗС вважалося забезпечення, але операція в Сирії показала, що логістичне планування та реалізація матеріально-технічного та тилового забезпечення в ЗС РФ значно поліпшилися.
3. У ході операції в Сирії РФ у бойових умовах здійснила перевірку широкої номенклатури озброєння та військової техніки, розробленої та поставленої у війська в ході виконання Державної програми озброєнь-2020. У ході бойового застосування озброєння були підтверджені заявлені досить високі характеристики зразків, отриманий багатий матеріал для доробок і проведення різного рівня модернізації ОВТ.
УДК 355.4
Використані джерела:
Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, 2016, № 2(23), ISSN 2223-456Х