Автор:
Ідея створити нагороду для частин Збройних Сил виникла напередодні відзначення 24-ї річниці незалежності України.
Вранці 18 серпня 2015 року у Міністерстві оборони відбулася нарада під головуванням першого заступника міністра І.Руснака. На нараді прозвучала пропозиція одного з представників “волонтерського десанту” розробити вимпел Президента для вручення частинам, які відзначилися в АТО. Розробку доручили Тилу ЗС України. Назагал пропозиція була слушною, тільки от колективна нагорода у вигляді вимпела означала б наслідування радянських підходів. Тож старший офіцер відділу по розробці форми одягу полковник А.Невідомий запропонував в якості альтернативи почесну стрічку до Бойового Прапора частини.
Малюнки двох варіантів стрічки протягом буквально пари годин виконала головний спеціаліст групи військової символіки та геральдики Н.Корж. Керівництво військового відомства ідею схвалило. Того ж дня Міністр оборони генерал-полковник С.Полторак підписав листа на ім’я Глави держави з проханням розглянути та підписати проект Указу Президента України “Про відзнаку Президента України – Стрічка до Бойового Прапора “За мужність та відвагу”. Цим указом передбачалося затвердити положення про відзнаку та її малюнок.
Згідно з проектом положення, стрічка встановлювалася для відзначення з’єднань, військових частин (від окремого батальйону, дивізіону, ескадрильї), військових навчальних закладів, установи та організації ЗС України “за проявлену мужність та відвагу, військову доблесть і високий бойовий вишкіл під час оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності”. Нагородження стрічкою повинно було провадитися Указом Президента за поданням Міністра оборони. Можливість повторного нагородження не допускалася.
Стрічка мала складатися із банта з синьо-жовтою розеткою та двох кінців, прикрашених золотою бахромою. Кольором стрічки обрали синій. На одному кінці з обох сторін містився напис золотими літерами “ЗА МУЖНІСТЬ ТА ВІДВАГУ” і зображення Знака Княжої Держави Володимира Великого. Інший кінець з обох сторін прикрашав рослинний орнамент та зображення медальйону-підвіски Знака Президента України. Орнамент було запозичено з президентського Прапора (штандарта). В такий спосіб розробники прагнули підкреслити статус стрічки як відзнаки Глави держави. З обох сторін по периметру стрічка мала обшиватися золотим кантом. Зображення та напис передбачалося виконувати методом вишивки.
Не чекаючи підписання указу Міністерство оборони вирішило замовити виготовлення стрічок. Та виникла проблема: підприємства, які спеціалізуються на машинній вишивці, були завантажені замовленнями на Бойові прапори. Довелося виготовляти стрічки методом жакардового ткання. Цю роботу виконало київське підприємство “Гобелен”.
Вручення стрічок запланували на 23 серпня, тож 21 серпня вони вже були готові. Однак стрічки відразу передали до військових частин, які мали бути ними нагороджені. Таке рішення, очевидно, було пов’язано з тим, що за сценарієм Маршу незалежності 24 серпня мало відбутися вручення Бойових прапорів відразу зі стрічками.
Тим часом проект указу розглянули в Адміністрації Президента. Результати розгляду виконувач обов’язки керівника Головного державно-правового управління С.Чаюн доповів Главі Адміністрації С.Ложкіну 21 серпня 2015 р.
Як зазначалося в доповідній записці, президентська відзнака відноситься до державних нагород. При цьому за чинним законодавством будь-які юридичні особи відзначатися державними нагородами не можуть. Відтак Головне державно-правове управління, посилаючись також на думку Департаменту державних нагород, проект указу не підтримало. А оскільки Комісія державних нагород та геральдики порушене питання не розглядала, проект указу було запропоновано передати на її розгляд.
Негативний висновок Головного державно-правового управління заблокував підписання указу, але нагородження стрічкою все одно відбулися.
Під час Маршу незалежності Бойові прапори зі стрічкою “За мужність та відвагу” вручили командирам чотирнадцятьох частин Збройних Сил. Зокрема, цієї відзнаки були удостоєні 128 окрема гірсько-піхотна, 80 окрема десантно-штурмова, 55 окрема артилерійська бригади, 16 окрема бригада армійської авіації, 299 бригада тактичної авіації.
19 листопада 2015 року проект указу “Про відзнаку Президента України – Стрічка до Бойового Прапора “За мужність та відвагу” розглянула Комісія державних нагород та геральдики. Питання було непростим: з одного боку, ідея заснування стрічки була правильною, з іншого – колективних нагород законодавство не передбачає.
До того ж, на момент розгляду стрічки вже давно були вручені. У підсумку вирішили запропонувати Міністерству оборони “опрацювати питання правового статусу встановлення Стрічки до Бойового Прапора “За мужність та відвагу” як недержавної нагороди”.
Таким чином, у серпні 2015 року було здійснено спробу вирішити питання щодо нагородження військових частин та з’єднань. Президентська відзнака у вигляді стрічки до Бойового Прапора дозволяла ефективно задовольнити потребу в колективних нагородах. Однак недосконалість нагородного законодавства не дала можливості офіційно її заснувати. У той же час перші нагородження стрічкою відбулися, що зумовлює необхідність у розв’язанні правових проблем. Сподіваємось, що в найближчому майбутньому це вдасться зробити.
Надруковано: Знак. – 2016. – Ч. 68. – С. 11.
Використані джерела:
vijsko.milua.org
Антитерористична операція засвідчила потребу в нагородженні військових частин.
Адже захищаючи суверенітет та територіальну цілісність Батьківщини, українські військовики виявляють не лише особистий, але й колективний героїзм. Крім того, нагороди для військових частин та підрозділів – досить поширена практика в Європі та світі.Ідея створити нагороду для частин Збройних Сил виникла напередодні відзначення 24-ї річниці незалежності України.
Вранці 18 серпня 2015 року у Міністерстві оборони відбулася нарада під головуванням першого заступника міністра І.Руснака. На нараді прозвучала пропозиція одного з представників “волонтерського десанту” розробити вимпел Президента для вручення частинам, які відзначилися в АТО. Розробку доручили Тилу ЗС України. Назагал пропозиція була слушною, тільки от колективна нагорода у вигляді вимпела означала б наслідування радянських підходів. Тож старший офіцер відділу по розробці форми одягу полковник А.Невідомий запропонував в якості альтернативи почесну стрічку до Бойового Прапора частини.
Малюнки двох варіантів стрічки протягом буквально пари годин виконала головний спеціаліст групи військової символіки та геральдики Н.Корж. Керівництво військового відомства ідею схвалило. Того ж дня Міністр оборони генерал-полковник С.Полторак підписав листа на ім’я Глави держави з проханням розглянути та підписати проект Указу Президента України “Про відзнаку Президента України – Стрічка до Бойового Прапора “За мужність та відвагу”. Цим указом передбачалося затвердити положення про відзнаку та її малюнок.
Згідно з проектом положення, стрічка встановлювалася для відзначення з’єднань, військових частин (від окремого батальйону, дивізіону, ескадрильї), військових навчальних закладів, установи та організації ЗС України “за проявлену мужність та відвагу, військову доблесть і високий бойовий вишкіл під час оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності”. Нагородження стрічкою повинно було провадитися Указом Президента за поданням Міністра оборони. Можливість повторного нагородження не допускалася.
Стрічка мала складатися із банта з синьо-жовтою розеткою та двох кінців, прикрашених золотою бахромою. Кольором стрічки обрали синій. На одному кінці з обох сторін містився напис золотими літерами “ЗА МУЖНІСТЬ ТА ВІДВАГУ” і зображення Знака Княжої Держави Володимира Великого. Інший кінець з обох сторін прикрашав рослинний орнамент та зображення медальйону-підвіски Знака Президента України. Орнамент було запозичено з президентського Прапора (штандарта). В такий спосіб розробники прагнули підкреслити статус стрічки як відзнаки Глави держави. З обох сторін по периметру стрічка мала обшиватися золотим кантом. Зображення та напис передбачалося виконувати методом вишивки.
Не чекаючи підписання указу Міністерство оборони вирішило замовити виготовлення стрічок. Та виникла проблема: підприємства, які спеціалізуються на машинній вишивці, були завантажені замовленнями на Бойові прапори. Довелося виготовляти стрічки методом жакардового ткання. Цю роботу виконало київське підприємство “Гобелен”.
Вручення стрічок запланували на 23 серпня, тож 21 серпня вони вже були готові. Однак стрічки відразу передали до військових частин, які мали бути ними нагороджені. Таке рішення, очевидно, було пов’язано з тим, що за сценарієм Маршу незалежності 24 серпня мало відбутися вручення Бойових прапорів відразу зі стрічками.
Тим часом проект указу розглянули в Адміністрації Президента. Результати розгляду виконувач обов’язки керівника Головного державно-правового управління С.Чаюн доповів Главі Адміністрації С.Ложкіну 21 серпня 2015 р.
Як зазначалося в доповідній записці, президентська відзнака відноситься до державних нагород. При цьому за чинним законодавством будь-які юридичні особи відзначатися державними нагородами не можуть. Відтак Головне державно-правове управління, посилаючись також на думку Департаменту державних нагород, проект указу не підтримало. А оскільки Комісія державних нагород та геральдики порушене питання не розглядала, проект указу було запропоновано передати на її розгляд.
Негативний висновок Головного державно-правового управління заблокував підписання указу, але нагородження стрічкою все одно відбулися.
Під час Маршу незалежності Бойові прапори зі стрічкою “За мужність та відвагу” вручили командирам чотирнадцятьох частин Збройних Сил. Зокрема, цієї відзнаки були удостоєні 128 окрема гірсько-піхотна, 80 окрема десантно-штурмова, 55 окрема артилерійська бригади, 16 окрема бригада армійської авіації, 299 бригада тактичної авіації.
19 листопада 2015 року проект указу “Про відзнаку Президента України – Стрічка до Бойового Прапора “За мужність та відвагу” розглянула Комісія державних нагород та геральдики. Питання було непростим: з одного боку, ідея заснування стрічки була правильною, з іншого – колективних нагород законодавство не передбачає.
До того ж, на момент розгляду стрічки вже давно були вручені. У підсумку вирішили запропонувати Міністерству оборони “опрацювати питання правового статусу встановлення Стрічки до Бойового Прапора “За мужність та відвагу” як недержавної нагороди”.
Таким чином, у серпні 2015 року було здійснено спробу вирішити питання щодо нагородження військових частин та з’єднань. Президентська відзнака у вигляді стрічки до Бойового Прапора дозволяла ефективно задовольнити потребу в колективних нагородах. Однак недосконалість нагородного законодавства не дала можливості офіційно її заснувати. У той же час перші нагородження стрічкою відбулися, що зумовлює необхідність у розв’язанні правових проблем. Сподіваємось, що в найближчому майбутньому це вдасться зробити.
Надруковано: Знак. – 2016. – Ч. 68. – С. 11.
Використані джерела:
vijsko.milua.org
