Інформація про хід розроблення символіки Сил Спеціальних операцій, робочою групою, що веде розробку військової форми (повсякденної та парадної) для Міністерства оборони. Всі нижче приведені описи та пояснення від робочої групи - Віталія Гайдукевича.
Практично завершили оформлення комплекту для УСС (ССпО) в кількості - емблема, прапор, беретний знак, патч. Все в двох варіантах, тобто вибір "або-або". Якщо самими спецами буде зроблено концептуальний вибір, обраний варіант можна вже буде за бажання доводити до фінального "виставкового" варіанту шляхом естетичного напілінгу.
ПОЯСНЕННЯ СИМВОЛІКИ ССпО ЗСУ
В основу розробки покладено уявлення про Сили спеціальних операцій як еліту Збройних Сил України, її сили швидкого реагування і засіб рішучого створення передумов успіху основних сил, з функціями розвідки, передового просування, захоплення плацдармів, проведенням спеціальних, у тому числі, психологічних операцій. З цією метою в символіці підкреслено той факт, що ССпО ЗСУ є спадкоємцями кращих воїнів, що коли-небудь існували на землях України. Майже двохтисячолітня історія збройного захисту рідної землі лягла у візуальну основу такої символіки ти емблематики.
Головним символом обрано образ могутнього воїна-вовка, вовкулаки, сіроманця.
У багатьох індоєвропейських народів, у тому числі у предків сучасних українців, східних слов’ян, простежується міфологічний комплекс вовкулаки. Це воїн-дружинник, що часом обертається вовком, чаклун, небезпечний для ворогів. Вовкулака носить бойовий пояс.
«Повість минулих літ» під 1097 р. сповіщає: «Яко бисть полунощі і встав Боняк, від’їхав від вої і почав вити вовчськи і вовк одвися йому і почаша вовки виті мнозі». Образ воїна-вовка добре відомий у минулому України. Ще 2500 р. тому Геродот писав, що неври Полісся взимку на кілька днів перетворювалися на вовків.
У княжі часи воїн, чарівник-волхв чи просто чоловік, за віруваннями слов'ян, обертався вовком, обв’язуючи себе священним поясом – наузом. Вовкулака повертав людську подобу, коли знімав цей обрядовий пояс.
«Вовк» і давньоруський «волхв» – одне слово. Власне, це германське «volf» у давньоруській транскрипції. Під час великого розселення індоєвропейських племен з Надчорномор‘я у ІV-ІІ тис. до н.е. традиція вовчих союзів була рознесена на величезних обширах від Атлантики до Індії. Певні аналогії цьому комплексу бачимо у фольклорному образі українського козака-характерника. Про багатьої козацьких ватажків, зокрема, про Івана Сірка, славетного кошового отамана Запорозької Січі, казали, що той є характерником, вміє обертатися на вовка, і знову ставати людиною.
Бойовий пояс, черес, - важлива деталь образу воїна-вовка.
В Україні бойовий пояс був відомий вже 5000 років тому. Разом із різноманітною зброєю він обов’язково присутній на кам’яних зображеннях індоєвропейських воїнів, що мешкали в українських степах 5000–3000 років назад. Наприклад, більшість кам’яних статуй кіммерійських воїнів, що жили у Надчорномор’ї близько 1000 р. до н.е., являють собою кам’яний стовп з вибитим на ньому поясом із різноманітною зброєю. Бойовий пояс індоєвропейців зберігся до наших часів у традиційному одязі мешканців Карпат. Це "черес" – широкий шкіряний чоловічий пояс, багато оздоблений металом, тисненням. Бронзові бойові пояси, що нагадують гуцульські череси, з‘явилися в Карпатах більше 3 тис. р. тому.
У княжі часи "препоясати чресла" означало одягнути бойовий пояс з мечем, бути готовим до бою. На срібному браслеті ХІІ ст. з Городища в Галичині зображено такого вовка-перевертня, оперезаного орнаментованим поясом-наузом. Такий обрядовий пояс згадується і в українському фольклорі.
Яскраве зображення князя Всеслава як чарівника, воїна-перевертня, вовкулаки маємо у “Слові о полку Ігоревім”:
“…скочив од них лютим звіром опівночі з Білгорода,
окутався у синю імлу…”
“…скочив вовком до Немиги”
“Всеслав-князь людям суд чинив,
Князям городи городив,
А сам вночі вовком бігав.
Із Києва добігав до півднів у Тьмутаракань,
Великому Хорсові вовком путь перебігав”
Взагалі образ воїна-вовка один з провідних у “Слові о полку Ігоровім”. Українські легенди, перекази та казки про козаків-характерників, вовкулаків-перевертнів, песиголовців свідчать, що стародавній культ воїна-вовка увійшов складовою частиною до міфології козацтва.
Новітні Збройні Сили України широко спираються на історичні корені збройного захисту рідної землі від давнини до сьогодення, тому образ воїна-вовка видається найбільш вдалим для втілення в символіці ССпО ЗСУ.
Другим важливим елементом символіки ССпО ЗСУ є звернення до символів і постаті князя Святослава Хороброго (957-072 рр.)
Цей князь навічно закарбований в історії України як образ лицаря без страху та докору, воїн на київському престолі, видатний будівничий ранньофеодальної держави Київської Русі. А завдяки збереженим описам його подвигів і зовнішності великий український історик і будівничий Української Народної Республіки 1917 р. Михайло Грушевський назвав Святослава “Козак на престолі”.
Святосла́в І́горович, також відомий як Святосла́в Хоро́брий (нар. 935) руський князь, державний діяч, політик і полководець з династії Рюриковичів. Великий князь Київський, правитель Русі.
Девізом Сил спеціальних операцій ЗСУ пропонується обрати гордий войовничий клич, бойове гасло Святослава Хороброго – “ІДУ НА ВИ”.
Всі обговорення проектів та пропозиції тут.
Використані джерела:
Facebook-спільнота "НОВЕ ВІЙСЬКО"
