З генерал-майором медичної служби Андрієм Вербою кореспондент «Народної армії» зустрівся наступного дня після його повернення з АТО.
Там, в штабах і на передових позиціях, директор Військово-медичного департаменту Міноборони України перевіряв хід реформ у військовій медицині. І не тільки. В Авдіївці, де під час обстрілу було важко поранено одного з бійців 81-ї бригади, ситуація вимагала невідкладного втручання, тому генерал власноруч провів операцію, врятувавши життя пораненому.
– Андрію В’ячеславовичу, розкажіть про операцію, яку Ви провели в Авдіївці.
– Розказувати особливо тут нічого. Старший лейтенант 90-го батальйону 81-ї бригади ВДВ отримав осколкове поранення в обидві ноги. Поранення виявилося серйозним і вимагало негайного втручання, а кваліфікованих лікарів у місцевій лікарні на той момент не було. Це сьогодні держава поклала на мене обов’язки керівника військово-медичного департаменту. Прийде час, мене змінить інший. Але за покликом я лікар, хірург, і завжди буду ним залишатись, незалежно від військового звання. Тому довелось взяти до рук скальпель і виконати свій обов’язок.
– Які висновки зробили з відрядження до зони АТО?
– В цілому я задоволений виконанням тих рішень, які ми приймали відносно реформи системи медичного забезпечення в зоні антитерористичної операції.
Нині в зоні АТО розгорнуто 4 польових госпіталі, 38 медичних пунктів та медичних рот, де задіяні майже 400 осіб медичного персоналу, 100 санітарних автомобілів та 8 автоперев’язувальних. В кожному оперативно-тактичному угрупуванні є пересувна група медичного постачання, завдання яких оперативно здійснювати поставки лікарських засобів та майна до підрозділів.
До цивільних лікарень Донецької та Луганської областей направлено групи підсилення. Це хірурги, анестезіологи, в деяких місцях – травматологи, судинні хірурги або нейрохірурги. Таким чином ми наблизили рівень надання кваліфікованої допомоги до районів розташування частин в зоні АТО, яка надається не тільки пораненим, але й травмованим, хворим. Нині вже не має необхідності транспортувати хворих воїнів на значні відстані, вони проходять лікування саме в цих лікарнях.
Правду кажучи, проблемних питань ще чимало. Так, остаточно ще не вирішена проблема з евакуаційними засобами. Вивозити пораненого з «нульових» позицій на санітарному УАЗі досить ризиковано, а спеціальних броньованих машин на передовій бракує. Тому є випадки, коли допомога надавалася несвоєчасно. Але в цілому система евакуації значно покращилась. Те, яка ситуація була у 2014 році і є сьогодні – це незрівнянні речі. Завдяки відмобілізуванню двох автосанітарних рот, допомоги волонтерів, громадських організацій та громад окремих населених пунктів, ситуацію вдалося змінити. Кількість евакуаційних засобів на передовій збільшується щоквартально. Цього року, в рамках оборонного замовлення, надійшло 8 санітарних МТ-ЛБу-С, до кінця року очікується ще 23 санітарних бронемашини та 145 високопрохідних санітарних автомобілів.
Створено зведений вертолітний загін. Ці машини перебувають на своїх майданчиках базування, і за потреби приймається рішення щодо застосування цих засобів.
Незабаром в 93 бригаді буде створена експериментальна мобільна медична рота. Вона функціонуватиме в контейнерах, встановлених на автомобілях, і розгортатиметься в тилу бригади в 20-25 кілометрах від переднього краю. Роту укомплектують табельним майном нового зразка, ми свідомо не прив’язувались до табелів Радянського Союзу. В плані закупівель на 2016 рік це обладнання включене. Якщо рота доведе свою ефективність, в перспективі подібні медпідрозділи будуть сформовані в кожній бригаді.
– Серед перелічених проблем я не почув однієї – щодо забезпечення бійців АТО медичними аптечками. Ця проблема знята?
– Запевняю, потреба військових частин в аптечках наразі задоволена повністю! 90 тисяч аптечок відправлено до зони АТО, на складах в резерві у нас ще 15 тисяч аптечок. Більше того, цього року ми закупимо ще 100 тисяч для закладки їх на тривале зберігання. Так що проблема не в аптечках, проблема в окремих керівниках на місцях. Я спілкувався з начмедами бригад. Нерідко самі бійці відмовляються від аптечок, аби потім не здавати їх, але нерідко й начальники медичних служб в частинах, а вони в більшості мобілізовані, приймають незрозумілі рішення не видавати їх, аби «зберегти» це майно.
Торік, коли ми взялися до формування вітчизняних аптечок, громадські організації, волонтери підштовхували нас до закупівлі американських аптечок. Так, вони хороші, але вони дорогі і, до того ж, відрізняються від аптечок НАТО. Нас звинувачували, що ми економимо на здоров’ї людей. Але ж погодьтесь, що, наприклад, в тому ж Бундесвері турбота про бійця не менша. Але в складі їхніх аптечок всього три предмети – джгут, перев’язувальний пакет і знеболююче. Тому що в тактичній медицині, в абсолютній більшості випадків, щоб врятувати життя солдата необхідно дві умови – джгут і своєчасна евакуація до медичного закладу.
Сьогодні вже нас цікавлять, в першу чергу, сучасні засоби медичного обладнання для госпіталів. Вперше за тривалий період ми закупимо два комп’ютерних томографа, лінійку апаратів ендоскопії, УЗД. А те, що торги проводяться прозоро, дає економію, і за зекономлені кошти закупаємо додаткові засоби.
– Є інформація, що в окремих госпіталях військовослужбовцям доводиться за власний кошт купувати навіть системи для крапельниць, шприці, ліки тощо.
– Дайте мені точну інформацію, де таке відбувається. Рішення буде суворим. Бюджет лікувальних закладів дозволяє безкоштовно надавати весь спектр медичної допомоги військовослужбовцям та ветеранам військової служби. Повторюся, сьогодні немає проблеми у лікарських засобах.
– Торік я записував з Вами інтерв’ю стосовно проблеми призову хворих під час мобілізації. Чи став медичний огляд кандидатів до війська більш ретельним?
– Наприкінці 2015 року ми внесли суттєві зміни у 402 наказ, яким затверджене положення про військово-лікарську експертизу і на основі якого організовується медичне забезпечення призову. Ним чітко визначено перелік обстежень, що є обов’язковими під час призову. Підвищено контроль та відповідальність посадових осіб. Коли ця система запрацювала за новими правилами, ми виявили багато прихованих проблем. Нами також переформатовано Центральну ВЛК, там зараз працюють молоді, відповідальні та ініціативні фахівці.
– Внесіть ясність, медичний огляд демобілізованих перед поверненням додому є обов’язковим чи за бажанням самих бійців?
– Проходження медкомісії перед звільненням ми почали запроваджувати ще минулого року. Зараз це правило є обов’язковим. Військкомат не поставить на облік без відповідної довідки. Безпосередньо з зони АТО ніхто не звільняється, бійці прибувають у ППД, де їх оглядають лікарі, оформлюються документи, після чого вони їдуть по домам.
– Як зараз виглядає ситуація навколо госпіталю ВДВ?
– Даний госпіталь, за його функціональністю, рахується госпіталем 2-го рівня за класифікатором НАТО. За нашою класифікацією, це стабілізаційний медичний пункт. Зараз триває розслідування, його результати будуть оголошені. Але вже зараз зазначу, що головною причиною проблеми є людський фактор.
Разом з тим, коли ЗМІ розмірковують, правильно чи неправильно він використовується, скажу, що питання «правильності» в таких випадках визначається відповідно до обстановки, що складається. Пам’ятаєте, канадці передали нам намети для розгортання медичного пункту? Ці намети були передані в 59-й польовий госпіталь в зоні АТО. Однак, згодом у нас з’явилась можливість розмістити персонал у стаціонарних приміщеннях. Нам тоді також закидали, що не використовуємо ці намети. Але працювати в них, аби тільки демонструвати їх використання, я не бачу сенсу.
– Яке Ваше бачення стосовно Житомирського госпіталю, чиї фонди зараз, м’яко кажучи, не в найкращому стані
– Цей госпіталь є одним з трьох найстаріших в Україні. Його будівлі дійсно мають жалюгідний стан. Разом з тим, скажу приємну новину – рішенням Міністра оборони виділені кошти на розробку проектної документації для будівництва нових корпусів. Думаю, за два-три роки це будівництво буде виконано.
– А які зміни відбулись в кадровій політиці Військово-медичного департаменту?
– Не велика таємниця, що останні 10-15 років серйозних зрушень в кадровій політиці не було. Посадові особи перебували на посадах по 10 і більше років, і не поступалися своїми місцями. При цьому, багато хто з них так і не навчився приймати рішення, очікували вказівки зверху.
Ми оновили керівництво Дніпропетровського госпіталю. Їхня робота була визнана неефективною. Також значно омолодилися кадри у Військово-медичному клінічному центрі Одеси, зміни відбулись й у Харківському госпіталі.
До керівництва приходять молоді керівники, які пройшли АТО, які не бояться приймати самостійних, нестандартних рішень. Так, нові люди можливо ще не знають всіх нюансів щодо веденню фінансово-господарської діяльності госпіталів, діловодства, проте в них є бажання результативно працювати, змінювати систему на краще.
Торік ми перезавантажили роботу й самого Військово-медичного департаменту. Налагодили контроль за всіма напрямками діяльності. Переформували, зокрема, відділ медичного постачання. Саме на нього було найбільше нарікань, обвинувачень у корупції. Відтепер, якщо необхідно зробити закупки, фахівці відділу не ведуть переговорів із виробниками, ми забороняємо їм це, аби виключити корупційні домовленості. Виставляємо на сайті медико-технічні умови, а виробники надсилають нам свої пропозиції, які тут розглядаються експертно-медичною комісією. Так закупається обладнання, медичні засоби тощо. Створили відділ аналізу та інформації, де зараз працюють ініціативні молоді фахівці, які збирають інформацію по всім перспективним зразкам оснащення, що виготовляються в Україні та завозяться з-за кордону.
Розпочали роботу нещодавно створені 8-мі Центральні курси підготовки мобрезерву медичної служби, в Десні почала функціонувати навчальна медична рота.
– Реформа передбачає значні зміни і в керівних документах?
– Абсолютно вірно, і в цьому питанні ми вже близькі до завершення. Введено в дію нове Керівництво з медичного забезпечення на мирний час та тимчасову Настанову з медевакуації на особливий період. Подано на підпис до Адміністрації Президента України проект Військово-медичної доктрини. Проведено ще безліч нормотворчих ініціатив. Завершуються випробовування медичної інформаційної системи «е-Здоров’я», попередні випробовування автоматизованої комп’ютерної системи обліку майна на медичних складах (АС Медсклади).
Вносяться зміни до переліку індивідуальних засобів захисту, зокрема, в аптечки. Вже до кінця нинішнього року в аптечках не буде налбуфіна, який показав суперечливі результати і викликав багато нарікань. В аптечці буде хімічний засіб для зупинки кровотечі, на основі каоліну. Він ефективніший. Хоча, до речі, статистика говорить, що необхідність у застосуванні хімічного засобу під час поранень виникає всього у 10 відсотках ситуацій.
Там, в штабах і на передових позиціях, директор Військово-медичного департаменту Міноборони України перевіряв хід реформ у військовій медицині. І не тільки. В Авдіївці, де під час обстрілу було важко поранено одного з бійців 81-ї бригади, ситуація вимагала невідкладного втручання, тому генерал власноруч провів операцію, врятувавши життя пораненому.
– Андрію В’ячеславовичу, розкажіть про операцію, яку Ви провели в Авдіївці.
– Розказувати особливо тут нічого. Старший лейтенант 90-го батальйону 81-ї бригади ВДВ отримав осколкове поранення в обидві ноги. Поранення виявилося серйозним і вимагало негайного втручання, а кваліфікованих лікарів у місцевій лікарні на той момент не було. Це сьогодні держава поклала на мене обов’язки керівника військово-медичного департаменту. Прийде час, мене змінить інший. Але за покликом я лікар, хірург, і завжди буду ним залишатись, незалежно від військового звання. Тому довелось взяти до рук скальпель і виконати свій обов’язок.
– Які висновки зробили з відрядження до зони АТО?
– В цілому я задоволений виконанням тих рішень, які ми приймали відносно реформи системи медичного забезпечення в зоні антитерористичної операції.
Нині в зоні АТО розгорнуто 4 польових госпіталі, 38 медичних пунктів та медичних рот, де задіяні майже 400 осіб медичного персоналу, 100 санітарних автомобілів та 8 автоперев’язувальних. В кожному оперативно-тактичному угрупуванні є пересувна група медичного постачання, завдання яких оперативно здійснювати поставки лікарських засобів та майна до підрозділів.
До цивільних лікарень Донецької та Луганської областей направлено групи підсилення. Це хірурги, анестезіологи, в деяких місцях – травматологи, судинні хірурги або нейрохірурги. Таким чином ми наблизили рівень надання кваліфікованої допомоги до районів розташування частин в зоні АТО, яка надається не тільки пораненим, але й травмованим, хворим. Нині вже не має необхідності транспортувати хворих воїнів на значні відстані, вони проходять лікування саме в цих лікарнях.
Правду кажучи, проблемних питань ще чимало. Так, остаточно ще не вирішена проблема з евакуаційними засобами. Вивозити пораненого з «нульових» позицій на санітарному УАЗі досить ризиковано, а спеціальних броньованих машин на передовій бракує. Тому є випадки, коли допомога надавалася несвоєчасно. Але в цілому система евакуації значно покращилась. Те, яка ситуація була у 2014 році і є сьогодні – це незрівнянні речі. Завдяки відмобілізуванню двох автосанітарних рот, допомоги волонтерів, громадських організацій та громад окремих населених пунктів, ситуацію вдалося змінити. Кількість евакуаційних засобів на передовій збільшується щоквартально. Цього року, в рамках оборонного замовлення, надійшло 8 санітарних МТ-ЛБу-С, до кінця року очікується ще 23 санітарних бронемашини та 145 високопрохідних санітарних автомобілів.
Створено зведений вертолітний загін. Ці машини перебувають на своїх майданчиках базування, і за потреби приймається рішення щодо застосування цих засобів.
Незабаром в 93 бригаді буде створена експериментальна мобільна медична рота. Вона функціонуватиме в контейнерах, встановлених на автомобілях, і розгортатиметься в тилу бригади в 20-25 кілометрах від переднього краю. Роту укомплектують табельним майном нового зразка, ми свідомо не прив’язувались до табелів Радянського Союзу. В плані закупівель на 2016 рік це обладнання включене. Якщо рота доведе свою ефективність, в перспективі подібні медпідрозділи будуть сформовані в кожній бригаді.
– Серед перелічених проблем я не почув однієї – щодо забезпечення бійців АТО медичними аптечками. Ця проблема знята?
– Запевняю, потреба військових частин в аптечках наразі задоволена повністю! 90 тисяч аптечок відправлено до зони АТО, на складах в резерві у нас ще 15 тисяч аптечок. Більше того, цього року ми закупимо ще 100 тисяч для закладки їх на тривале зберігання. Так що проблема не в аптечках, проблема в окремих керівниках на місцях. Я спілкувався з начмедами бригад. Нерідко самі бійці відмовляються від аптечок, аби потім не здавати їх, але нерідко й начальники медичних служб в частинах, а вони в більшості мобілізовані, приймають незрозумілі рішення не видавати їх, аби «зберегти» це майно.
Торік, коли ми взялися до формування вітчизняних аптечок, громадські організації, волонтери підштовхували нас до закупівлі американських аптечок. Так, вони хороші, але вони дорогі і, до того ж, відрізняються від аптечок НАТО. Нас звинувачували, що ми економимо на здоров’ї людей. Але ж погодьтесь, що, наприклад, в тому ж Бундесвері турбота про бійця не менша. Але в складі їхніх аптечок всього три предмети – джгут, перев’язувальний пакет і знеболююче. Тому що в тактичній медицині, в абсолютній більшості випадків, щоб врятувати життя солдата необхідно дві умови – джгут і своєчасна евакуація до медичного закладу.
Сьогодні вже нас цікавлять, в першу чергу, сучасні засоби медичного обладнання для госпіталів. Вперше за тривалий період ми закупимо два комп’ютерних томографа, лінійку апаратів ендоскопії, УЗД. А те, що торги проводяться прозоро, дає економію, і за зекономлені кошти закупаємо додаткові засоби.
– Є інформація, що в окремих госпіталях військовослужбовцям доводиться за власний кошт купувати навіть системи для крапельниць, шприці, ліки тощо.
– Дайте мені точну інформацію, де таке відбувається. Рішення буде суворим. Бюджет лікувальних закладів дозволяє безкоштовно надавати весь спектр медичної допомоги військовослужбовцям та ветеранам військової служби. Повторюся, сьогодні немає проблеми у лікарських засобах.
– Торік я записував з Вами інтерв’ю стосовно проблеми призову хворих під час мобілізації. Чи став медичний огляд кандидатів до війська більш ретельним?
– Наприкінці 2015 року ми внесли суттєві зміни у 402 наказ, яким затверджене положення про військово-лікарську експертизу і на основі якого організовується медичне забезпечення призову. Ним чітко визначено перелік обстежень, що є обов’язковими під час призову. Підвищено контроль та відповідальність посадових осіб. Коли ця система запрацювала за новими правилами, ми виявили багато прихованих проблем. Нами також переформатовано Центральну ВЛК, там зараз працюють молоді, відповідальні та ініціативні фахівці.
– Внесіть ясність, медичний огляд демобілізованих перед поверненням додому є обов’язковим чи за бажанням самих бійців?
– Проходження медкомісії перед звільненням ми почали запроваджувати ще минулого року. Зараз це правило є обов’язковим. Військкомат не поставить на облік без відповідної довідки. Безпосередньо з зони АТО ніхто не звільняється, бійці прибувають у ППД, де їх оглядають лікарі, оформлюються документи, після чого вони їдуть по домам.
– Як зараз виглядає ситуація навколо госпіталю ВДВ?
– Даний госпіталь, за його функціональністю, рахується госпіталем 2-го рівня за класифікатором НАТО. За нашою класифікацією, це стабілізаційний медичний пункт. Зараз триває розслідування, його результати будуть оголошені. Але вже зараз зазначу, що головною причиною проблеми є людський фактор.
Разом з тим, коли ЗМІ розмірковують, правильно чи неправильно він використовується, скажу, що питання «правильності» в таких випадках визначається відповідно до обстановки, що складається. Пам’ятаєте, канадці передали нам намети для розгортання медичного пункту? Ці намети були передані в 59-й польовий госпіталь в зоні АТО. Однак, згодом у нас з’явилась можливість розмістити персонал у стаціонарних приміщеннях. Нам тоді також закидали, що не використовуємо ці намети. Але працювати в них, аби тільки демонструвати їх використання, я не бачу сенсу.
– Яке Ваше бачення стосовно Житомирського госпіталю, чиї фонди зараз, м’яко кажучи, не в найкращому стані
– Цей госпіталь є одним з трьох найстаріших в Україні. Його будівлі дійсно мають жалюгідний стан. Разом з тим, скажу приємну новину – рішенням Міністра оборони виділені кошти на розробку проектної документації для будівництва нових корпусів. Думаю, за два-три роки це будівництво буде виконано.
– А які зміни відбулись в кадровій політиці Військово-медичного департаменту?
– Не велика таємниця, що останні 10-15 років серйозних зрушень в кадровій політиці не було. Посадові особи перебували на посадах по 10 і більше років, і не поступалися своїми місцями. При цьому, багато хто з них так і не навчився приймати рішення, очікували вказівки зверху.
Ми оновили керівництво Дніпропетровського госпіталю. Їхня робота була визнана неефективною. Також значно омолодилися кадри у Військово-медичному клінічному центрі Одеси, зміни відбулись й у Харківському госпіталі.
До керівництва приходять молоді керівники, які пройшли АТО, які не бояться приймати самостійних, нестандартних рішень. Так, нові люди можливо ще не знають всіх нюансів щодо веденню фінансово-господарської діяльності госпіталів, діловодства, проте в них є бажання результативно працювати, змінювати систему на краще.
Торік ми перезавантажили роботу й самого Військово-медичного департаменту. Налагодили контроль за всіма напрямками діяльності. Переформували, зокрема, відділ медичного постачання. Саме на нього було найбільше нарікань, обвинувачень у корупції. Відтепер, якщо необхідно зробити закупки, фахівці відділу не ведуть переговорів із виробниками, ми забороняємо їм це, аби виключити корупційні домовленості. Виставляємо на сайті медико-технічні умови, а виробники надсилають нам свої пропозиції, які тут розглядаються експертно-медичною комісією. Так закупається обладнання, медичні засоби тощо. Створили відділ аналізу та інформації, де зараз працюють ініціативні молоді фахівці, які збирають інформацію по всім перспективним зразкам оснащення, що виготовляються в Україні та завозяться з-за кордону.
Розпочали роботу нещодавно створені 8-мі Центральні курси підготовки мобрезерву медичної служби, в Десні почала функціонувати навчальна медична рота.
– Реформа передбачає значні зміни і в керівних документах?
– Абсолютно вірно, і в цьому питанні ми вже близькі до завершення. Введено в дію нове Керівництво з медичного забезпечення на мирний час та тимчасову Настанову з медевакуації на особливий період. Подано на підпис до Адміністрації Президента України проект Військово-медичної доктрини. Проведено ще безліч нормотворчих ініціатив. Завершуються випробовування медичної інформаційної системи «е-Здоров’я», попередні випробовування автоматизованої комп’ютерної системи обліку майна на медичних складах (АС Медсклади).
Вносяться зміни до переліку індивідуальних засобів захисту, зокрема, в аптечки. Вже до кінця нинішнього року в аптечках не буде налбуфіна, який показав суперечливі результати і викликав багато нарікань. В аптечці буде хімічний засіб для зупинки кровотечі, на основі каоліну. Він ефективніший. Хоча, до речі, статистика говорить, що необхідність у застосуванні хімічного засобу під час поранень виникає всього у 10 відсотках ситуацій.