Автор:
Однією з цих нових бригад стала 44-а окрема артилерійська бригада. Її почали формувати у 2014 році на Яворівському полігоні за допомогою та на базі Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (Міжнародного центру миротворчості та безпеки). Формування завершилося у вересні 2014 року. Підрозділи бригади негайно були задіяні в бойових діях проти російських загарбників, сепаратистів і терористів в ході антитерористичної операції (АТО).
З кінця січня 2015 року бригада дислокується в місті Тернопіль, на фондах колишньої 11 окремої гвардійської артилерійської бригади.
Особливість сучасних Збройних Сил України полягає в тому (також), що в них за останні 20 років вкоренилася практика впровадження власної української військової символіки, у тому числі й нарукавних емблем військових частин та підрозділів. Не стали винятком і новоутворені формування, особливо батальйони територіальної оборони (ТрО) та добровольчі батальйони. За ініціативи офіцерів та солдатів за останній рік створена велика кількість таких емблем, просякнутих бойовим духом українців, котрі відстоюють свою незалежність, відчуттям патріотизму й любові до своєї Батьківщини.
Тому вже при кінці формування 44-ї окремої артилерійської бригади (надалі – оабр) у її особового складу, в більшості мобілізованого на захист країни, виникла потреба у власній символіці. Перший зразок розробив невідомий боєць і 16 грудня 2014 року його подали до виготовлення у ТОВ “Символіка” у Львові (мал. 1).
Однак рівень розробки був вкрай низьким. Тому Михайло Слободянюк і Роман Крупа (комп’ютерний дизайн) 19 грудня 2014 року розробили альтернативний зразок (мал. 2) з використанням тих самих символів, що й намагалися застосувати в емблемі представника бригади. Також запропоновано варіант відрізнення підрозділів бригади (батарей) за допомогою додаткової кольорової облямівки (червоної, синьої, жовтої, білої та зеленої).
Враховуючи той факт, що носити нову емблему бійці мали практично лише на польовому захисному обмундируванні, відразу запропонували ще й захисний варіант емблеми (на захисній тканині, яку умовно звуть “піксель”). У центральному медальйоні малинового хреста з жовтою облямівкою (символу Збройних Сил України) з гарматами у променях помістили зображення лева з мечем у лапі як символ того, щоб бригада була створена на Львівщині.
Тоді ж, у грудні 2014 року, малюнки передали командиру бригади для розгляду. Але у цей період, коли підходило до кінця формування бригади, й стояло питання негайної підготовки особового складу до ведення бойових дій, ці питання не були в пріоритеті у командування, а тому й жодного рішення прийнято не було.
Однак призвані з запасу бійці батарей та дивізіонів бригади хотіли мати власні символи. Тому у кінці грудня бійці частини самостійно замовили у ТОВ “Символіка” виготовлення емблеми 1-ї артилерійської батареї, 2-ї гаубичної артилерійської батареї та взводу управління дивізіону (ВУД; мал. 3–5).
Символом артилеристів стало дуже цікаве зображення запорізького козака з оселедцем, хрестом на шиї та гарматними стволами,які він тримає у руках. Також дуже сподобався розроблений в частині девіз “ВОГОНЬ ЗАПЕКЛИХ НЕ ПЕЧЕ”.
23 січня 2015 року Р.Крупа зробив комп’ютерну програму і нарукавні емблеми стали виготовляти (гаптувати) спочатку у кольоровому вигляді (щит – чорний з червоною облямівкою; козак – натурального кольору; стволи гармат – сірі; стрічка девізу – синя; тризуб та всі написи – жовті).
Носили їх, як показують фотографії та телезйомки з бійцями бригади в зоні АТО, не лише на рукаві (всі емблеми виготовляли з так званою “липучкою”), а й на грудях, на бронежилеті.
Ця символіка невідомого автора сподобалася в бригаді, тому 9 квітня 2015 року в ТОВ “Символіка” надійшло аналогічне замовлення на виготовлення подібних емблем, але вже з написами “М+С” (медична служба) та 1-а батарея (батр) 142-го окремого артилерійського дивізіону бригади, що й було зроблено протягом квітня.
Також виготовили емблеми без вказівки на підрозділ, а лише з абревіатурою ЗСУ (Збройні Сили України), вочевидь, для офіцерів та солдатів управління бригади. В середині червня 2015 р. з’явилася й нарукавна емблема 8-ї артилерійської батареї. Всі ці емблеми відрізнялися від показаних на малюнках лише написами назв підрозділів.
6 липня 2015 року, на прохання офіцера з відділу виховної роботи управління бригади, я і Р.Крупа розробили два варіанти нарукавної емблеми бригади для показу командуванню бригади та наступного затвердження у Генеральному штабі Збройних Сил України як офіційного символу 44 окремої артилерійської бригади. На той час бригада вже дислокувалася у Тернополі. Тому обидва варіанти включали вже герб міста Тернополя як невід’ємний елемент символіки бригади (можливо, в подальшому вона отримає почесне найменування “Тернопільска”).
У першому варіанті (мал. 6) використали той самий символ бригади з перших пропозицій – хрест Збройних Сил України з гарматами – в якому зображення лева замінили на герб Тернополя. Загалом схему емблеми взяли з управління оперативного командування “Захід”, до якого належить частина (це й повинно було вказувати на підпорядкування бригади). Щит – чорний з червоною облямівкою.
У другому варіанті використали вже звичне для особового складу бригади зображення козака з гарматами, до якого додали малюнок герба Тернополя, а також девіз бригади. (мал. 7).
Обидва варіанти за допомогою електронної пошти відправили у той самий день в бригаду. Вже ввечері 6 липня я отримав повідомлення, що після обговорення в командуванні бригади, на якому частина висловилася за перший варіант, а частина підтримала другий варіант, командир бригади прийняв рішення затвердити варіант з козаком. Мотивуючи своє рішення тим, що цей символ вже пройшов з бійцями бригади бойові дії в зоні АТО і став їм близьким.
13 липня 2015 року підготували необхідні документи для затвердження нарукавної емблеми у начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України, які передали до частини. Тому слід чекати, що нарукавна емблема 44 окремої артилерійської бригади незабаром отримає офіційний статус.
Надруковано: Знак. – 2015. – Ч. 67. – С. 10-11.
Українське військо у ХХ-ХХІ сторіччі
Агресія Росії проти України у 2014 році наочно показала, що існуючих на той час військ недостатньо для захисту державного суверенітету та територіальної цілісності нашої держави. Тому, одночасно з запеклими боями на сході, почалася відбудова української армії, підвищення її боєздатності.
Одним із заходів, впроваджених Міністерством оборони України, стало збільшення у складі Збройних Сил кількості з’єднань та військових частин. Було прийнято рішення сформувати додатково до існуючих ще низку бригад, серед яких три бригади були артилерійськими.Однією з цих нових бригад стала 44-а окрема артилерійська бригада. Її почали формувати у 2014 році на Яворівському полігоні за допомогою та на базі Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (Міжнародного центру миротворчості та безпеки). Формування завершилося у вересні 2014 року. Підрозділи бригади негайно були задіяні в бойових діях проти російських загарбників, сепаратистів і терористів в ході антитерористичної операції (АТО).
З кінця січня 2015 року бригада дислокується в місті Тернопіль, на фондах колишньої 11 окремої гвардійської артилерійської бригади.
Особливість сучасних Збройних Сил України полягає в тому (також), що в них за останні 20 років вкоренилася практика впровадження власної української військової символіки, у тому числі й нарукавних емблем військових частин та підрозділів. Не стали винятком і новоутворені формування, особливо батальйони територіальної оборони (ТрО) та добровольчі батальйони. За ініціативи офіцерів та солдатів за останній рік створена велика кількість таких емблем, просякнутих бойовим духом українців, котрі відстоюють свою незалежність, відчуттям патріотизму й любові до своєї Батьківщини.
Тому вже при кінці формування 44-ї окремої артилерійської бригади (надалі – оабр) у її особового складу, в більшості мобілізованого на захист країни, виникла потреба у власній символіці. Перший зразок розробив невідомий боєць і 16 грудня 2014 року його подали до виготовлення у ТОВ “Символіка” у Львові (мал. 1).
Однак рівень розробки був вкрай низьким. Тому Михайло Слободянюк і Роман Крупа (комп’ютерний дизайн) 19 грудня 2014 року розробили альтернативний зразок (мал. 2) з використанням тих самих символів, що й намагалися застосувати в емблемі представника бригади. Також запропоновано варіант відрізнення підрозділів бригади (батарей) за допомогою додаткової кольорової облямівки (червоної, синьої, жовтої, білої та зеленої).
Враховуючи той факт, що носити нову емблему бійці мали практично лише на польовому захисному обмундируванні, відразу запропонували ще й захисний варіант емблеми (на захисній тканині, яку умовно звуть “піксель”). У центральному медальйоні малинового хреста з жовтою облямівкою (символу Збройних Сил України) з гарматами у променях помістили зображення лева з мечем у лапі як символ того, щоб бригада була створена на Львівщині.
Тоді ж, у грудні 2014 року, малюнки передали командиру бригади для розгляду. Але у цей період, коли підходило до кінця формування бригади, й стояло питання негайної підготовки особового складу до ведення бойових дій, ці питання не були в пріоритеті у командування, а тому й жодного рішення прийнято не було.
Однак призвані з запасу бійці батарей та дивізіонів бригади хотіли мати власні символи. Тому у кінці грудня бійці частини самостійно замовили у ТОВ “Символіка” виготовлення емблеми 1-ї артилерійської батареї, 2-ї гаубичної артилерійської батареї та взводу управління дивізіону (ВУД; мал. 3–5).
Символом артилеристів стало дуже цікаве зображення запорізького козака з оселедцем, хрестом на шиї та гарматними стволами,які він тримає у руках. Також дуже сподобався розроблений в частині девіз “ВОГОНЬ ЗАПЕКЛИХ НЕ ПЕЧЕ”.
23 січня 2015 року Р.Крупа зробив комп’ютерну програму і нарукавні емблеми стали виготовляти (гаптувати) спочатку у кольоровому вигляді (щит – чорний з червоною облямівкою; козак – натурального кольору; стволи гармат – сірі; стрічка девізу – синя; тризуб та всі написи – жовті).
Носили їх, як показують фотографії та телезйомки з бійцями бригади в зоні АТО, не лише на рукаві (всі емблеми виготовляли з так званою “липучкою”), а й на грудях, на бронежилеті.
Ця символіка невідомого автора сподобалася в бригаді, тому 9 квітня 2015 року в ТОВ “Символіка” надійшло аналогічне замовлення на виготовлення подібних емблем, але вже з написами “М+С” (медична служба) та 1-а батарея (батр) 142-го окремого артилерійського дивізіону бригади, що й було зроблено протягом квітня.
Також виготовили емблеми без вказівки на підрозділ, а лише з абревіатурою ЗСУ (Збройні Сили України), вочевидь, для офіцерів та солдатів управління бригади. В середині червня 2015 р. з’явилася й нарукавна емблема 8-ї артилерійської батареї. Всі ці емблеми відрізнялися від показаних на малюнках лише написами назв підрозділів.
6 липня 2015 року, на прохання офіцера з відділу виховної роботи управління бригади, я і Р.Крупа розробили два варіанти нарукавної емблеми бригади для показу командуванню бригади та наступного затвердження у Генеральному штабі Збройних Сил України як офіційного символу 44 окремої артилерійської бригади. На той час бригада вже дислокувалася у Тернополі. Тому обидва варіанти включали вже герб міста Тернополя як невід’ємний елемент символіки бригади (можливо, в подальшому вона отримає почесне найменування “Тернопільска”).
У першому варіанті (мал. 6) використали той самий символ бригади з перших пропозицій – хрест Збройних Сил України з гарматами – в якому зображення лева замінили на герб Тернополя. Загалом схему емблеми взяли з управління оперативного командування “Захід”, до якого належить частина (це й повинно було вказувати на підпорядкування бригади). Щит – чорний з червоною облямівкою.
У другому варіанті використали вже звичне для особового складу бригади зображення козака з гарматами, до якого додали малюнок герба Тернополя, а також девіз бригади. (мал. 7).
Обидва варіанти за допомогою електронної пошти відправили у той самий день в бригаду. Вже ввечері 6 липня я отримав повідомлення, що після обговорення в командуванні бригади, на якому частина висловилася за перший варіант, а частина підтримала другий варіант, командир бригади прийняв рішення затвердити варіант з козаком. Мотивуючи своє рішення тим, що цей символ вже пройшов з бійцями бригади бойові дії в зоні АТО і став їм близьким.
13 липня 2015 року підготували необхідні документи для затвердження нарукавної емблеми у начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України, які передали до частини. Тому слід чекати, що нарукавна емблема 44 окремої артилерійської бригади незабаром отримає офіційний статус.
Надруковано: Знак. – 2015. – Ч. 67. – С. 10-11.
Українське військо у ХХ-ХХІ сторіччі
