Київ – Українські танкісти отримають наступного року для використання в зоні АТО бойові машини «Оплот», які наразі йдуть на експорт. Водночас танки оснастять натовськими системами керування вогнем.
Про це в інтерв’ю Радіо Свобода розповів начальник бронетанкового управління Збройних сил України Юрій Мельник. Нещодавно він отримав нове звання – генерал-майора. А ще полковником Юрій Мельник брав участь у битві під Іловайськом і керував виведенням українських військ. Генерал Мельник розповів, як здійснюють переозброєння бронетанкових сил української армії і чому взяли на озброєння танк Т-72, який почали випускати у колишньому СРСР понад 40 років тому.
– Танки Т-72 вже стояли на озброєнні Збройних сил України в 90-і роки. У зв’язку із мобілізацією в нас з’явилося багато екіпажів, які проходили службу виключно на таких танках. Крім того, Т-72 не потребують значних фінансових затрат на їх ремонт. Тому було прийнято рішення про відновлення і доукомплектування ними військових частин. Це було зроблено в найкоротші терміни, Львівський завод нам подав 62 машини, заходи по відновленню яких ще тривають. До кінця року армія отримає ще певну кількість цих танків.
Є домовленість державного концерну «Укроборонпром» із польськими партнерами, які допоможуть поліпшити приціл, встановити оптичні прилади, взагалі модернізувати систему керування вогнем. Екіпажі зможуть бачити далі й стріляти влучніше, що головне для наших танкістів.
Президент України поставив завдання «Укроборонпрому» розвивати українські підприємства і виробляти продукцію в нашій країні. Польська сторона, в принципі, була згідна виготовляти продукцію в Україні, оснащувати наші машини із допомогою наших же державних підприємств. Оптичні прилади машин будуть значно покращені, це стосується і танків, і БМП. В нас є українські розробки, але вони знаходяться в стадії вдосконалення, а нам потрібно вже мати техніку із певними характеристиками. Отже, польські технології будуть впроваджені в Україні.
Харківська модифікація Т-64, який ми використовуємо, переважає Т-72 за комплексом озброєння, але Т-72 простіший в запуску в зимових умовах. Також військові заводи зараз ремонтують танки Т-80, а харківську машину «Оплот» ми будемо закуповувати в наступному році.
– А раніше не закуповували «Оплоти» через недостатнє фінансування?
– Танк «Оплот» був прийнятий на озброєння в 2010 році і також експортується в деякі країни світу. Наразі Харківський завод отримує гроші на розвиток його виробництва. Освоїти даний зразок в Україні буде досить складно. Треба навчити його експлуатації особовий склад, потім включити в склад навчальних підрозділів, а лише потім, після набуття спроможності особового складу, вводити «Оплот» в підрозділи Збройних Сил.
– В Україні також є танк «Булат». Де він використовується?
– Це модернізація танка Т-64. Він стоїть на озброєнні в одній з танкових бригад і досить добре зарекомендував себе під час проведення АТО. «Булат» брав участь у дуелях із російськими танками й перемагав у них. На жаль, в нього досить складний процес поточного ремонту – захист танку надійний, але його відновлення потребує досить багато часу.
Тому основні наші зусилля ми покладаємо на модернізацію танку Т-64БВ, яку розпочнемо в наступному році. Оптичні прилади й озброєння поставимо з танку «Булат», також поставимо двигун більшої потужності – це дасть можливість нашій машині краще маневрувати й влучніше стріляти. Отже, наш модернізований Т-64 зможе ще краще перемагати російські машини.
– Коли чекати на оснащення армії новими бронетранспортерами українського виробництва?
– Звісно, можна набрати техніку, наприклад БТР-3, в тому вигляді, як він є зараз, і витратити великі державні гроші. Але для Збройних Сил України головне – це надійність, а існуючій зразок не задовольняє наших потреб. Зараз завершуються заводські випробування нового зразка цього бронетранспортера, наступного тижня перейдемо до міжвідомчих випробувань. Той варіант, який київський державний завод зробить для нас, буде дійсно надійною машиною. І буде прийнятий в найкоротші часи.
– Як оснащують танки комплексами активного захисту?
– Є певні українські розробки, але виникають деякі проблеми із окремими деталями. У виготовленні цих систем були задіяні підприємства з Донецька. Але все одно наші розробки будуть впроваджені, і починаючи з наступного року захист техніки буде покращений. Будемо змінювати системи динамічного захисту. Зокрема замість системи 4С20 візьмемо на озброєння систему ХСХЧВ, чиї характеристики значно кращі. Будемо впроваджувати й системи активного захисту.
– Які Ви можете назвати успішні операції саме танкових військ? Усі знають, наприклад, про Донецький аеропорт чи операції десантників, але про танкістів говорять мало.
– Про танкістів говорять багато. Навіть десантники святкують день танкіста не тому, що їм ввели в штат танки, а тому, що за надійною бронею воювати краще. Танкістам велика шана, на жаль, досить багато з них загинуло в боях. Але наші танки й екіпажі довели, що є одними з перших в світі, а харківські танки найкращі. Баталії і дуелі завжди були, практично на усіх ділянках фронту, особливо в 2014 році й на початку 2015 року. Це стосується, наприклад, 1-ї і 17-ї танкових бригад. Остання розпочинала війну ще в Ізюмі і підтримувала рейдові дії Високомобільних десантних військ. Щодо 1-ї бригади можна згадати і Луганський напрямок, зокрема біля Луганського аеропорту, і Горлівський напрямок.
Танки застосувались і в районі Донецького аеропорту – в селищах Спартак, Водяне, Піски. Були танки і в Дебальцевому, і в Амвросіївці, і в Степанівці. Лише за допомогою танків взяли колись Савур-Могилу.
– Як Ви оцінюєте введення танкових підрозділів до окремих батальйонів Збройних Сил?
– Є окремі штурмові батальйони, зокрема 46-й і 24-й «Айдар», до складу яких за рішенням начальника Генерального штабу - Головнокомандуючого Збройними Силами України ввели танкові роти. Також танкові роти були введені в окремі мотопіхотні бригади для підтримки підрозділів. Батальйон повинен виконувати будь яку поставлену задачу і введення танків дає більші можливості для цього.
– Під час активної фази АТО ми часто чули про захоплені зразки російської техніки, зокрема танки. Як вони відрізняються, якщо не за серійними номерами?
– По-перше, техніка дійсно перевіряється за серійними номерами. По-друге, зразки озброєння, які зайшли на територію України з Росії, більш новітні на даний час. Треба ж пам’ятати, що Росія готувалася до війни більше 10 років. Вони виділяли з державного бюджету на армію дуже великі кошти. Незважаючи на це я наголошую, що наші зразки бронетанкового озброєння найкращі – всі витоки танкобудування, починаючи з Т-34, йшли з Харкова.
Хоча нібито ми стоїмо на одній радянській «лінійці», наша техніка значно відрізняється від російської. Росія завозила, наприклад, модернізовані Т-72 із покращеними оптичними приладами. Також завозила бронетранспортери, які в Україні не використовуються, наприклад БТР-82, і навіть комплекси «Буратіно», яких в Україні взагалі немає. Тому коли говорять, що бойовики використовують українську бойову техніку, це неправильно. В нас не було в Луганській і Донецькій областях механізованих чи танкових бригад.
– Вже давно говорять про необхідність отримання чи закупівлі західної протитанкової зброї. З іншого боку, в Україні виробляються свої зразки протитанкової зброї, які не гірше за аналоги, констатують фахівці. Як вважаєте, що обрати?
– Я вважаю, що в Україні дійсно є розробки, які можуть за своїми характеристиками переважати аналоги західних країн, зокрема ПТУР «Стугна», яка й зараз застосовується в антитерористичній операції. Але це поки дослідницькі зразки. Тому якщо є можливість закупити іноземну зброю, тим більш такі, як Javelin, треба це робити. Це дасть можливість розвиватися і нашим підприємствам.
Звісно на жаль, але Україна має можливість використовувати та перевіряти свою зброю в бойових діях. Ми можемо перевірити її надійність, ефективність і покращити її характеристики. Ми будемо однією з країн світу, яка буде не лише експортувати зброю, а й покращувати забезпечення нашого власного війська.
Михайло Штекель, radiosvoboda.org
