Нещодавно на сайті польського Центру східних досліджень у Варшаві було опубліковано статтю «Найкраща армія, яка коли-небудь була в Україні. Зміни у Збройних Силах України з часу початку російської агресії».
В даній роботі іноземні експерти на основі інформації з відкритих джерел проаналізували основні зміни, які відбулися в наших Збройних Силах, починаючи з 2014 року.
Повний текст оригінальної статті англійською мовою тут.
Польські дослідники відзначають, що «війна на Донбасі сформувала Українську армію. Вона посилила свідомість і дала мотивацію солдатам, а також змусила керівництво Міністерства оборони та Уряду України адаптувати структуру армії — вперше з часів її створення — до реальних операційних потреб, а також нести витрати на припинення колапсів у сфері підготовки та обладнання, принаймні, до такої міри, що дозволить армії вести бойові дії з проросійськими сепаратистами. Незважаючи на всі існуючі проблеми, українські Збройні Сили у 2017 році значно збільшились військовослужбовцями, більшість з яких були під обстрілами і загартовані боєм. У них є підготовлений резерв, готовий до мобілізації у випадку більшого конфлікту; їхнє озброєння не є найсучаснішим або найновішим, але переважна більшість його зараз працює без будь-яких збоїв; і вони готові до захисту життєво важливих інтересів держави. Хоча у них немає шансів виграти у потенційному воєнному зіткненні з Росією, але у них є причина боротись. У 2014 році, коли територія їхньої країни була окупована іноземними військами, Збройні Сили України не мали змоги дати адекватну відповідь. Але зміни, які відбулися з початком війни на Донбасі, означають, що зараз Україна має найкращу армію за всю свою історію».
«Весною та влітку 2014 року Українська армія, вперше з часу створення, постала перед необхідністю вступити в бойові дії для захисту своєї країни. Це спонукало уряд у Києві вжити суттєвих заходів, щоб привести до ладу Збройні Сили країни».
Як відзначили іноземні експерти, «рішення української влади протидіяти російській агресії у Східній Україні з використанням військової сили спричинило перше суттєве збільшення витрат на оборону. Так, бюджет Міністерства оборони України з 1 відсотка ВВП у 2013 році збільшився до 2,5 відсотків ВВП у 2015 та 2016 роках. Протягом двох років у досить складній ситуації, в якій опинилась Україна, в українських Збройних Силах відбулись значні зміни, спрямовані на покращення їх стану та приведення до кращої відповідності сучасним викликам. Реформа системи призову у Збройні Сили України, а також закладення основи для відносно добре функціонуючої системи мобілізації резервних сил повинні розглядатись, з одного боку, як найбільший виклик, а з другого, як найбільше досягнення країни на той час».
«На початку війни українські Збройні Сили були номінально професійною структурою на контрактній основі (загальний призов на строкову військову службу зменшувався з кожним роком, а в 2013 році взагалі припинився). Але з перших тижнів бойових дій стало зрозуміло, що існує нестача керівного складу. Часткова мобілізація дозволила відносно швидко збільшити кількість особового складу в районі бойових дій в період найгарячіших боїв на Донбасі».
«Зараз в основі комплектування Української армії — вступ громадян на військову службу за контрактом. Цьому сприяло значне збільшення грошового утримання для військовослужбовців за контрактом (станом на 2016 рік), що зробило службу у Збройних Силах однією з найбільш привабливих на ринку праці. Загалом, від часу початку конфлікту до листопада 2016 року контракт на військову службу підписало 90 тисяч осіб, а загальна кількість діючих військовослужбовців, які проходять службу за контрактом, досягла 159 тисяч осіб. Це свідчить про комплектацію контрактниками близько 80 відсотків посад в Українській армії. Якщо ця тенденція зберігатиметься, призов на військову службу за контрактом допоможе підняти рівень професіоналізму особового складу Збройних Сил України».
Також у статті йдеться про оперативний резерв Збройних Сил України, що «складає 130 тисяч резервістів, які є добре підготовленими та мають досвід бойових дій на Донбасі. Завдяки цьому, принаймні, що стосується людського фактору, в разі потреби буде можливо за відносно короткий термін наростити рівень бойової спроможності Української армії та вступити в бойові дії з порівняним по кількості противником, на що Збройні Сили України були не здатні на початку 2014 року».
Як зауважили представники Центру східних досліджень, «найбільш помітною зміною в організації Збройних Сил України, спричиненою конфліктом на Донбасі, є збільшення кількості підрозділів. Зокрема, з початку конфлікту створено та продовжують створюватися нові загальновійськові бригади та бригади бойового забезпечення».
Також у статті відзначається щодо створення Сил Спеціальних операцій, «нового елементу в структурі Збройних Сил України, який був сформований у відповідь на сучасну природу конфлікту на Донбасі (де значну роль відіграють нерегулярні бойові дії) і став окремим родом військ Збройних Сил (що є також характерним для армій країн НАТО). Після формування командних структур та оснащення підрозділів триває набір і підготовка особового складу відповідно до стандартів НАТО, а також в рамках курсів, що проводяться під керівництвом інструкторів з країн-членів НАТО.
Що стосується підготовки військ, «не можна не відзначити, що у Збройних Силах України значно збільшено кількість бригадних тактичних навчань, які до 2014 року взагалі не проводились». Основною метою таких навчань є «синхронізація дій військовослужбовців, що перебувають на дійсній військовій службі, з резервістами, яких призвали на збори (особливо після створення оперативного резерву). У 2016 році до таких навчань були залучені 40 тисяч резервістів, а у 2017 році планується здійснити підготовку до 80 тисяч військовослужбовців запасу».
Звичайно, що важливим елементом підготовки Української армії є підтримка з боку країн НАТО та взаємодія з іноземними партнерами. «Литовсько-польсько-українська бригада (ЛИТПОЛУКРБРИГ) також вважається елементом забезпечення бойової підготовки. Вона набула повної оперативної спроможності у січні 2017 року. Міжнародні навчання залишаються актуальними для загального рівня підготовки українських Збройних Сил».
Повний текст оригінальної статті англійською мовою тут.
Використані джерела:
Офіційний веб-сайт Міністерства оборони України www.mil.gov.ua
Ośrodek Studiów Wschodnich im. Marka Karpia
